2. До виборчого бюлетеня для повторного голосування включаються два кандидати на пост Прези­дента України, які у підсумку голосування у день виборів одержали найбільшу кількість голосів.

Безумовно, що принципи формальної логіки (як і класичні принципи вирішення колізій) безсилі перед такими аргументами законодавця, і застосовувати необхідно просто здоровий глузд, що і зробила Централь­на виборча комісія, видавши відповідні Роз'яснення, затверджені Постановою від 7 лютого 2010 року № 226:

І. Враховуючи, що до складу дільничних виборчих комісій звичайних та спеціальних виборчих дільниць для проведення повторного голосування з виборів Президента України 7 лютого 2010 року включено канди­датури лише від двох кандидатів на пост Президента України, голосування виборців за межами приміщен­ня для голосування з кожною переносною виборчою скринькою організовують не менш як два члени дільничної виборчої комісії, визначені виборчою комісією. [4]

Причини колізій у конституційному праві

В наукових джерелах новодяться різні причини колізійності вітчизняного правового поля,серед них :

— держава молода, після розпаду Союзу РСР треба було створити нову законодавчу базу (при цьому якістю часто манкірували в бік кількості);

— політаспект (тут, як кажуть, без коментарів);

— економічний зріз (свого часу Карл Маркс усі суспільні відносини зображав у вигляді базису (економіки) та надбудови (права). Не треба бути доктором філософії, щоб зрозуміти: якщо у фундаменті є тріщини, які зараз видно і неозброєним оком, закономірно, що і дах буде протікати);

— соціальний аспект (конфлікт інтересів сильних і слабких, багатих і бідних, повністю погасити який не під силу жодному закону, якщо лише він не претендує на лаври комуністичного);

— культурний аспект (в українському політикумі ще не устоялися традиції високої політичної та правової культури, як у країнах сталої демократії) [3].

Громадянське суспільство

Головні підходи до визначення сутності поняття «Громадянське суспільство»

Термін “громадянське суспільствоˮ є одним з найбільш дискусійних наукових категорій. Існує цілий ряд підходів до його сучасного тлумачення.

Перший- це держава особливого типу, в якій юридично забезпечені і політично захищені основні права і свободи особистості[9]. Такої думки дотримуються автори В. Витюк , А. Черних, Л. Романенко, О. Габріелян. Так, О. Габріелян під громадянським суспільством розуміє модель суспільства високорозвинених демократичних держав Заходу, які являють собою самоорганізовані співтовариства людей;

Другий - система суспільних відносин, що існують поза державою[11, с.69 ]. Так характеризують громадянське суспільство Дж. Л. Коен і Е. Арато, Н. Нижник, О. Скрипнюк, В. Нікітін, , В. Федоренко. Так, Дж. Л. Коен і Е. Арато писали: “Під громадянським суспільством ми розуміємо сферу соціальної інтеракції між економікою і державою ;

Третій- це система громадських інститутів [12, с.210]. Так вважають А. Брегеда, В. Безродна, О. Нездюров, О. Сунгуров. Так, у тлумаченні А. Брегеди громадянське суспільство – це суспільство громадян, яке характеризується самоуправлінням вільних індивідів та добровільно сформованих ними організацій

Четвертий – механізм, що пов’язує особу,групи інтересів різних осіб і державу як політичну організацію суспільства [10, с.71].Такої думки дотримуються М. Кравчук, В. Мартиненко. Так, Кравчук вважає, що громадянське суспільство є механізмом соціальної взаємодії, що складається зі сфери особистого, різноманітних об’єднань, суспільних рухів і публічної комунікації.

Найпоширенішим визначенням яке можна зустріти в літературі є визначення громадянського суспільства, яке дає Тодика.

Так, на думку Ю. М. Тодики, громадянське суспільство – це система самостійних і незалежних від держави суспільних інститутів та відносин, що забезпечують умови для реалізації приватних інтересів і потреб індивідів та колективів, для життєдіяльності соціальної і духовної сфер, їх відтворення й передачі від покоління до покоління[18].

Таке визначення громадянського суспільства та його структури вимагає свого уточнення, оскільки:

а) громадянське суспільство не можна ототожнювати із приватними інтересами і приватно-правовими відносинами, оскільки сучасне громадянське суспільство в Україні не є «втечею від держави». Воно відображує легітимні інтереси насамперед носіїв публічної влади – народу, терито-ріальних громад, політичних партій, трудових колективів, громадян тощо;

б) діяльність громадянського суспільства нині не обмежується соціальною та духовною сферами суспільного життя. Предметом діяльності сучасного громадянського суспільства в Україні є всі без виключення сфери конституційного ладу нашої країни, тобто всі сфери суспільного та державного життя в ній[18].