Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Доповіді-Гераськін.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
180.22 Кб
Скачать

Приклади колізій у конституційному праві.

На жаль, численні колізії в конституційному праві виникали в усій новітній історії українського державотворення .

Так відомими прикладом темпоральної(часової) колізії в конституційному праві є наступна ситуація.

У ч. 5 ст. 103 Конституції України (у редакції від 08.12.2004 р., яка набула чинності 01.01.2006 р.) було передбачено, що чергові вибори Президента України проводяться в останню неділю останнього місяця п’ятого року повноважень Президента України, у той час як ч. 5 ст. 103 Консти-туції України в редакції від 28.06.1996 р. передбачає, що чергові вибори Прези- дента відбуваються в останню неділю жовтня пятого року повноважень. По- стала проблема, коли мають відбутися вибори Президента (у жовтні 2009 р. чи січні 2010 р.), якщо Президент України вступив на посаду в січні 2005 р., коли чинною була ст. 103 у редакції від 28.06.1996 р., а його повноваження припиняються вже при чинності ст. 103 у редакції від 08.12.2004 р. Інакше кажучи, якою нормою повинна регламентуватися дана ситуація: нормою, що була чинною на момент виникнення правовідносин, чи нормою, яка чинна на момент закінчення (припинення) правовідносин [18].

Нагадаємо,що вибори відбулися у січні 2010 року у зв’язку зі зверненням президента України до Конституційного суду де останній у прийняті рішення відав перевагу нормі яка була чиною на момент закінчення правовідносин[19].

Іншим прикладом можна привести колізію між окремими нормами законодавства щодо суб'єкта, який повинен визначати кількісний склад міських та районних рад. Зокрема, ст.ст. 26 та 43 Закону України «Про місцеве самовряду­вання в Україні» такими суб'єктами визнають відповідні ради:

Стаття 26. Виключна компетенція сільських, селищних, міських paд

1. Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: [...] 17) визначення відповідно до закону кількісного складу ради.

Стаття 43. Питання, які вирішуються районними і обласними радами виключно на їх пленарних засіданнях

1. Виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються такі питання: [...] 11) виз­начення відповідно до закону кількісного складу ради,

У той час як положення Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» наділяє відповідними повноваженнями виключ­но обласні ради:

Стаття 16. Визначення загального складу Верховної Ради Автономної Республіки Кпи і/, місцевих рад

1. Рішення про загальний склад (кількість депутатів) обласної, районної, міської (крім районів, міст в Автономній Республіці Крим, міст Києва, Севастополя) ради приймається відповідною обласною радою по­точного скликання не пізніш як за 50 днів до дня місцевих виборів.

Застосуємо аналітичний підхід, виділимо однаковий обсяг норм, що колідують, зіставимо диспозиції відповідних норм і, керуючись темпоральним принципом вирішення колізій, зробимо вибір на користь тієї норми, що прийнята пізніше - тобто норми виборчого закону.

Проте, ретельніше підійшовши до проблеми, побачимо, що такий підхід занадто спрощений. Насампе­ред, ми не розглянули колідуючі норми у їх системному зв'язку з іншими нормами законодавства, наприклад, не врахували інші положення Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Так, сам факт наділен­ня обласної ради компетенцією щодо визначення кількісного складу міської та районної рад суперечить прин­ципу правової та організаційної самостійності місцевих рад, закріпленого у ст. 4 Закону України «Про місце­ве самоврядування в Україні» та конституційним положенням щодо самої сутності місцевого самоврядуван­ня як, зокрема, права громади - жителів міста, через міську раду, вирішувати питання місцевого значення.[4].

Ще одним цікавим прикладом , є колізія в Законі України «Про вибори Президента України» ,так ч. 4 ст. 77 передбачає, що:

Голосування виборців за межами приміщення для голосування організовують не менш як три члени дільничної виборчої комісії, визначені виборчою комісією. Ці члени комісії повинні бути представниками різних кандидатів на пост Президента України.

У той же час загальновідомо, що до другого туру виборів допускаються лише два кандидата:

Стаття 85. Повторне голосування