Значення освітлення для забезпечення продуктивності та безпеки праці.Види освітлення.
Вісімдесят відсотків інформації зовнішнього світу людина отримує через очі. Якість інформації залежить від освітлення. Неякісне освітлення викликає втому організму, може стати причиною виробничого травматизму. Практика показує, що в літні місяці року внаслідок широкого використання природного освітлення нещасних випадків значно менше, ніж в осінньо-зимові місяці.
Отже, раціональне освітлення виробничих приміщень і робочих місць є одним з найважливіших заходів виробничої санітарії. Надлишок світла, ліс і його недостатність, шкідливий. Лампи, що сліплять, блиск від них або різка тінь можуть викликати повну втрату орієнтації працюючого, бути фактором ризику нещасних випадків чи захворюваності; брудні вікна і світильники знижують освітленість.
Пульсація світла, зміна кольорів освітлюваних предметів викликають втому зору і загальну втомлюваність, призводять до аварійності та травматизму.
Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути природним, штучним і суміжним, а за функціональним призначенням - робочим, аварійним, евакуаційним, охоронним, черговим.
У виробничих приміщеннях використовують природне та штучне освітлення залежно від типу виробничих будівель. Природне освітлення може бути верхнім - через світлові ліхтарі даху, бічним - через вікна в стінах і комбінованим - через ліхтарі і вікна.
Природне освітлення чинить сприятливу психологічну дію на працюючого, його потрібно максимально використовувати.
риродне освітлення - це пряме або відбите світло сонця (небосхила), що освітлює робочу зону через світлові прорізи.
Штучне освітлення - здійснюється штучними джерелами світла.
Суміщене освітлення - одночасне поєднання природного і штучного освітлення.
Суміщене освітлення спричинюється такими обставинами:
вибрані за умовили технології та організації виробництва або об'ємно-планувальні рішення будівель не дозволяють забезпечити достатнє за нормами природне освітлення приміщень;
підвищеними вимогами стосовно якості та постійності освітлення робочих зон, які неможливо задовільнити за одного природного освітлення;
за умовами вибору раціональних рішень будівель та допоміжних приміщень промислових підприємств приміщення повинні мати велику глибину.
Використання природного світла у виробничих приміщеннях оцінюють коефіцієнтом природної освітленості, що є відношенням освітленості всередині приміщення до зовнішньої освітленості:
де, Еви - освітленість у даній точці всередині приміщення, що створюється світлом сонця (прямим або відбитим);
Езовн - освітленість горизонтальної поверхні, що створюється у той самий час ззовні світлом повністю відкритого небосхилу.
Нормові значення КПО визначаються вимогами СНиШІ-4-79 "Природне та штучне освітлення”.
Мінімальне значення природнього освітлення нормується залежно від виду роботи, точності її виконання. За комбінованого та верхнього освітлення коефіцієнт природної освітленості змінюється в межах від 2 до 10%, а за бічного освітлення - від 0,5 до 3,5%.
Штучне освітлення використовується у тих випадках, коли освітленість для забезпечення належних умов роботи, проходу людей, транспортування недостатня в даний час доби, або природне освітлення відсутнє (приміщення без вікон, фотолабораторії тощо).
Штучне освітлення буває * загальне, * місцеве, * робоче і * аварійне.
Комбіноване освітлення — це поєднання загального та місцевого освітлення.
Місцеве освітлення концентрує світловий потік безпосередньо на робоче місце. Разом з тим, за місцевого освітлення можна змінювати напрямок світлового потоку і освітлювати похилі і вертикальні поверхні.
Система загального освітлення приміщень передбачає розміщення світильників під стелею рівномірно і забезпечує рівномірний світловий потік або його локалізацію над певною групою обладнання.
Штучне загальне освітлення здійснюється лампами розжарення або газорозрядними лампами. На підприємствах для освітлення застосовують вакуумні (В), газонаповнені (Г), газонаповнені біоспіральні (Б) та інші види ламп розжарювання. Найкращими є люмінесцентні лампи, бо в них переважають синьо-зелені промені, на відміну від червоно-оранжевих в лампах розжарення. Спектральний склад світла люмінесцентних ламп найбільш наближений до природного світла. Люмінесцентні лампи більш економічні, ніж лампи розжарення. Працюють вони протягом 5-10 тис. годин, їх світловіддача становить ЗО...80 лм/Вт.
Залежно від стану навколишнього повітряного середовища і вимог щодо розподілу світлового потоку застосовують різні типи світильників: * прямого, * розсіяного і * рефлекторного світла.
Вибір типів світильників, їх взаємного розміщення базуються на принципі створення достатньої освітленості на робочих місцях, максимальна освітленість яких, створена штучними джерелами світла, нормується залежно від точності виконуваної роботи, контрастності з фоном, найменшого розміру об'єкта розрізнення. Попередньо проводять світлотехнічний розрахунок з метою визначення потрібної величини освітленості, способу освітлення, типу світильника тощо.
Великого значення набуває висота підвішування світильників. Найбільш раціональна висота - 2,5 м.
На підприємствах організовується аварійне освітлення, яке забезпечує виконання робіт за відключення робочого освітлення, а також безпечну евакуацію людей.
Найменша освітленість робочих місць для продовження роботи за аварійного освітлення повинна складати не менше 5% нормативної освітленості, але не менше 2 Лк.
Характеристика світильника:напруга, потужність, яскравість, термін експлуатації, спектральний склад світла, розмір та форма колб, світлова віддача, економічність.
Аварійне освітлення повинне мати незалежну від робочої систему енергопостачання (різні станції, незалежні генератори, акумуляторні батареї). Аварійні світильники фарбують наполовину червоним кольором або наносять червону лінію.
Штучне освітлення нормується кількісно і якісно.
Якісні показники освітлення - освітленість, пульсація випромінювання, спектр випромінювання.
Світильники класифікуються за спрямуванням світлого потоку в робочій зоні та захистом від факторів навколишнього середовища.
Види світильників: