2. )Знайдіть зайве: Дерріда, Лакан, Дельоз, Ляйбніц, Барт, Бодрійар, Маркс.

Лейбніц та Маркс не є французькими філософами-постмодернистами.

3.)Надайте критичний аналіз прагматичної концепції істини.

Единственное условие является здесь и необходимым, и достаточным для истины любой пропозиции: она должна быть такой, что с ней будет согласен каждый, у кого есть достаточные и релевантные данные восприятия. При этом не имеет значение, действительно ли x выражает некоторый факт в независимом от сознания мире. Однако прагматическая теория не является онтологически нейтральной, поскольку в ней то, по поводу чего достигнуто всеобщее согласие, определяет то, каковы факты. Т.е., ее требование в концепции значения как условий истинности было бы таково:

Снег бел, если и только если каждый, кто имеет достаточный релевантный опыт, будет вынужден согласиться с (пропозицией) "Снег бел".

Следовательно, поскольку в прагматической теории истина приравнивается к тому, по поводу чего достигнуто всеобщее согласие, это требование редуцируется к

"Снег бел" истинно, если и только если снег бел.

Однако "Снег бел" с правой стороны 'если и только если' здесь не рассматривается как выражение независимого от сознания факта. Скорее, снег бел только потому, что с этим согласились бы все. Таким образом, эквивалентность, утверждаемая здесь 'если и только если' может быть только интенсиональной.

Соответственно, теория значения классического прагматизма не связывает напрямую значение с истиной (хотя она во многом изоморфна прагматической теории истины). Современные философы, заявлявшие о своей приверженности прагматизму — например, Куайн, Решер — могут использовать достаточно отличающиеся формы теории истины.

4.)Доведіть важливість принципу фальсифікації в науковому пізнанні.

Теория удовлетворяет критерию Поппера в том случае, если существует методологическая возможность её опровержения путём постановки того или иного эксперимента, даже если такой эксперимент ещё не был поставлен. Согласно этому критерию, высказывания или системы высказываний содержат информацию об эмпирическом мире только в том случае, если они обладают способностью прийти в столкновение с опытом, или более точно — если их можно систематически проверять, то есть подвергнуть проверкам, результатом которых может быть их опровержение".

Иначе говоря, согласно критерию Поппера, — научная теория не может быть принципиально неопровержимой. Тем самым, согласно этой доктрине, решается проблема демаркации — отделения научного знания от ненаучного.

5)Проаналізуйте переваги та недоліки сучасного інформаційного суспільства.

Інформаційне суспільство — це суспільство, інформаційне забезпечення якого здійснюється автоматизовано, що передбачає використання автоматизованих процесів реєстрації, зберігання, опрацювання, передавання та відображення інформації. Інформаційне суспільство — це суспільство, у якому переважна більшість накопиченої людством інформації зберігається на електронних носіях і доступна кожному її члену в будь-який момент.

Недоліки:

1) Політичні та економічні перешкоди до того, щоб техніка використовувалася для ліквідації бідності; це стосується навіть самим промислово розвиненим країнам, не кажучи вже про країни «третього світу», де бідність ставить людей на межу виродження;

2) Нездатність соціальних наук - і емпіричних досліджень в їх історичному аспекті, та досліджень сучасних суспільних змін, так само як і методології суспільних дисциплін, - вирішувати свої головні практичні та теоретичні завдання;

3) Недоліки освіти та виховання в усьому світі, що перешкоджають вирішення зазначених проблем, що заважають здорововму, творчому розумінню науки і техніки як складової частини гуманістичного виховання в епоху науково-техніческго прогресу, це відноситься і до підготовки фахівців, і до загальній освіті більшості людей

4) Нездатність багатьох країн вирішити проблеми свого індустріального розвитку за рахунок використання внутрішніх ресурсів або шляхом справедливого перерозподілу капіталів і ресурсів між розвиненими капіталістичними країнами і країнами "третього світу ", а також використання надлишкового сировини, що добувається в країнах (за винятком нафти і деяких копалин руд у ряді районів планети);

5) Нездатність наукової і технічної еліти подолати свою національну обмеженість, елітарістское свідомість, якщо не рахувати декількох героїчних винятків (наприклад, Пагуошського рух або ВООЗ), особливо це стосується нездатності протіводействоввать ідеологічним нашарування в науці;

6) Фетишизм науки, що йде паралельно з фетишизмом

Переваги:

1) Свобода доступу до інформації та свобода її поширення

2) Інформаційне суспільство несе в собі великий потенціал для вдосконалення устрою держави, для оптимального використання місцевих умов і ресурсів, для значного підвищення ефективності виробництва, для розвитку складних послуг та освіти, для економії природних ресурсів та захисту навколишнього середовища, для переходу до сталого розвитку.

3) Використання електронних комунікацій докорінно перетворює систему освіти: все більше число людей використовує можливості дистанційного навчання, починає активно реалізовуватися принцип довічного підвищення кваліфікації. Поліпшення підготовки фахівців відкриває компаніям і установам нові горизонти в управлінні персоналом, а значить і можливості зростання виробництва.

4) Надана інформаційним суспільством - поліпшення системи охорони здоров'я шляхом поширення електронної інформації профілактичного характеру, спільного використання лікувальними установами дорогого комп'ютерного обладнання, застосування методів телемедицини. Не менше значення має широке розповсюдження електронної.

Екзаменаційний білет № 23