32) Функціональні типи міст у Львівській області

У Львівській області є 20 районів: 43 міста і 35 смт., 1852 сільські населені пункти. Площа 21.8 тис. км².

Рекреаційні центри	Моршин, Трускавець
Промислові центри	Великі Мости, Червоноград, Дашава
Агро-промислові центри місцевого значення	Городок, Самбір, Жидачів, Буськ, Броди, Золочів
Залізничні вузли	Красне, Стрий
Прикордонні поселення	Краковець, Рава-Руська, Мостиська
Найбільш віддаленні	Турка, Славське, Сокаль
Найбільш віддаленні від залізничної станції	Новий Розділ, Перемишляни

Міста обласного значення: Львів, Дрогобич, Самбір, Моршин, Червоноград, Трускавець, Стрий, Борислав.

33. Географія і функціональні типи сіл Львівської області.

До традиційних типів сільських поселень українців належить хутір. Здебільшого це малодвірне, переважно однодвірне, поселення. Певна частина хуторів виникла у період феодалізму внаслідок освоєння нових земель (народної колонізації). Це стосується насамперед козацьких хуторів-зимівників.

У процесі історичного розвитку типи поселень українців змінювалися під впливом різноманітних чинників: географічного розташування, наявності торговельних шляхів, розвитку промислів, торгівлі, промислового виробництва тощо. За сприятливих обставин деякі села перетворювалися на містечка, хоча подекуди мав місце й зворотний процес: окремі містечка внаслідок ряду причин (розвитку залізничного транспорту, занепаду промислів і торгівлі тощо) деградували в села.

Проведена у 30—40-х роках XX ст. насильницька колективізація спричинила істотні зміни у структурі: з'явилися колгоспи, МТС, розпочалася руйнація храмів тощо. Поступово ліквідовувалися хутори та присілки, мешканців яких проти їх волі зганяли до сіл. Окремі великі присілки перетворювалися на села. Політика так званих «неперспективних сіл» призвела до спустошення та занепаду українських сільських поселень, які у недалекому минулому вражали чужоземців своєю мальовничістю, охайністю та заможністю. «Неперспективне» селянство, залишившись без землі, засобів виробництва, позбавлене елементарної опіки з боку держави (будівництва доріг, об'єктів інфраструктури, створення робочих місць і т. ін.), почало залишати прадідівські оселі і вирушало у пошуках кращої долі до міста.

На сучасному етапі перед незалежною Українською державою стоїть нелегке завдання відродження села.

34. Агломерації Львівської області

- Львівська. моноцентрична агломерація з центром у місті Львів. Найбільша в Західній Україні. Головні чинники створення і існування агломерації: давнє княже місто України, головний центр західної України, перепуття транспортних шляхів у Європу і з Європи.Складається:

• з міст: Львів.

• з районів: Городоцький район, Жовківський район, Буський район,Золочівський район, Кам'янка-Бузький район, Миколаївський район,Перемишлянський район, Пустомитівський район і Яворівський район. 

• Найбільшими містами агломерації стали Винники, Городок, Миколаїв,Новий Роздол, Яворів. Інші малі міста агломерації - в радіусі 30-50 км від міста-центру.

- Дрогобицько – Бориславська - агломерація з центром у місті Дрогобич. оловні чинники створення і існування агломерації: гірський курорт, центр нафтової промисловості. Найперші поселення на території сучасної Дрогобицької агломерації виникли на базі багатих мінеральних ресурсів – кам'яної та калійної солі, нафти та її похідних (міста Дрогобич, Борислав, Стебник. Складається з міст Дрогобич, Борислав, Трускавець, Стебник, смт Східницята сусідніх населених пунктів Дрогобицького району. Вони складають групу сусідніх міст, які мають інтенсивні економічні і культурно-побутові зв'язки за рахунок спільного ринку праці, ментальної подібності і інтегрованої історії^[3]. Вони утворюють поліцентричну агломерацію, де Дрогобич — центральне місто, Стебник і Борислав — промислові центри, Трускавець і Східниця — рекреаційні^]. Дрогобицько-Бориславський економічний вузол характеризується розвинутою видобувною промисловістю (нафта, калійна сіль, озокерит), а також сучасними галузями обробної промисловості, що базується передовсім на привізній сировині (машинобудування, виробництво нетканих матеріалів). Одночасно, це бальнеологічний курорт міжнародного значення  

- Червоноградсько – нововолинська. Агломерація з центром у місті Червоноград. Розташована вздовж Західного Буга. Головні чинники створення і існування агломерації: видобування вугілля, вигідне транспортне розташування.

Львівський міжнародний аеропорт.

Складається:

• з міст: Червоноград.

• з районів: Сокальський район.