9. Підстави виникнення (набуття) права інтелектуальної власності.

В Цивільному Кодексі України Стаття 422. вказані підстави виникнення (набуття) права інтелектуальної власності : «Право інтелектуальної власності виникає (набувається) з підстав, встановлених цим Кодексом, іншим законом чи договором».

Право інтелектуальної власності на той чи інший результат інтелектуальної, творчої діяльності виникає передусім в силу його створення за умови відповідності вимогам закону: написання будь-якого літературного твору, створення твору образотворчого мистецтва, створення винаходу, корисної моделі промислового зразка тощо. Право інтелектуальної власності може виникнути на підставі закону. ЦК та інші закони України про інтелектуальну власність передбачають випадки виникнення права інтелектуальної власності незалежно від волі творця. В силу закону виникає право інтелектуальної власності роботодавця на об'єкти, створені в порядку виконання трудового договору, а також на замовлення. Закон України «Про авторське право і суміжні права» від 14.07.2001 р. визначає, що авторське право на твір може виникнути в результаті:

а) створення твору своєю творчою працею;

б) отримання майнового авторського права у спадщину;

в) придбання майнового авторського права на підставі договору (авторського, трудового тощо).

В силу закону право інтелектуальної власності переходить до інших осіб у порядку спадкування за законом чи за заповітом.

Майнові права інтелектуальної власності переходять до інших фізичних чи юридичних осіб, в тому числі і до держави, на підставі цивільно-правового договору. Суб'єкт права інтелектуальної власності може це право продати, обміняти, подарувати, здати в оренду, найм тощо. Майнові права інтелектуальної власності визнані товаром і можуть бути запу­щені в цивільний оборот будь-яким способом, не забороненим законом. Іншими словами, право інтелектуальної власності може відчужуватися на підставі цивільно-правового договору.

10. Особисті немайнові права інтелектуальної власності.

Цивільний кодекс України Стаття 423. Особисті немайнові права інтелектуальної власності

Особистими немайновими правами інтелектуальної власності є:

право на визнання людини творцем (автором, виконавцем, винахідником тощо) об'єкта права інтелектуальної власності;

право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця об'єкта права інтелектуальної власності;

інші особисті немайнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Особисті немайнові права інтелектуальної власності належать творцеві об'єкта права інтелектуальної власності. У випадках, передбачених законом, особисті немайнові права інтелектуальної власності можуть належати іншим особам. Особисті немайнові права інтелектуальної власності не залежать від майнових прав інтелектуальної власності. Особисті немайнові права інтелектуальної власності не можуть відчужуватися (передаватися), за винятками, встановленими законом.

У ЦК є загальна характеристика особистих немайнових прав, які, крім цього, більш детально розписані у спеціальних законах. Коментована стаття передбачає, що особисті немайнові права інтелектуальної власності наложать творцеві об'єкта права інтелектуальної власності. Це є автори, виконавці, винахідники тощо. Сутність та зміст права на визнання особи творцем полягає у тому, що особа, творчою працею якої створено певний той чи інший об'єкт інтелектуальної власності, визнається автором і відповідно до цього наділяється передбаченими законом як майновими, так і особистими немайновими правами права. Особисті немайнові права належать суб'єктам авторського права та суміжних прав, суб'єктам промислової власності тощо.

Особисті немайнові права на твори науки, літератури і мистецтва визначені ст. 438 ЦК та Законом України «Про авторське право та суміжні права», до них, зокрема, належать: право авторства, право на авторське ім'я, право на псевдонім, право на захист репутації автора. До особистих немайнових прав суб'єктів промислової власності можна віднести: право першого заявника; право винахідника на тс, щоб його не згадували як винахідника даного винаходу; право на подовження пропущених строків; право на внесення до заявки доповнень, змін та уточнень; право на участь у розгляді заявки; право на пріоритет; право на оскарження будь-яких рішень у заявці тощо.

Отже, особисті немайнові права інтелектуальної власності належать творцеві об'єкта права інтелектуальної власності. Однак в окремих випадках, які передбачені чинним законодавством, особисті немайнові права інтелектуальної власності можуть належати й іншим особам, зокрема, творчим спілкам, спадкоємцям тощо.

ЦК не містить вичерпного переліку особистих немайнових прав інтелектуальної власності. Відповідні положення ЦК конкретизовано в окремих спеціальних законах; також закріплені й інші особисті немайнові права творців інтелектуальної власності. Крім цього, ЦК закріплює положення про те, що особисті немайнові права не залежать від майнових. Тобто, особистими немайновими правами є такі права інтелектуальної власності, які не породжують майнових, хоча деякі з них можуть зумовлювати виникнення майнових прав інтелектуальної власності. Передача творцем майнових прав на об'єкт інтелектуальної власності будь-якій іншій особі не означає автоматичного переходу до неї особистих немайнових прав інтелектуальної власності.

Коментована стаття серед особистих немайнових прав інтелектуальної власності виділяє право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця об'єкта інтелектуальної власності. Тобто, без згоди творця (суб'єкта авторського чи суміжного права, права промислової власності) не можна ні в якому разі вносити будь-які зміни до результатів творчої праці, які можуть завдати шкоди честі чи репутації творця. Творцю належить право вимагати збереження цілісності твору та протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору або будь-якому іншому посяганню на твір. Особисті немайнові права інтелектуальної власності не можуть відчужуватися (передаватися), за певними винятками, встановленими законом.