- •Виникнення, становлення і розвиток інтелектуальної власності.
- •Поняття права інтелектуальної власності. Зміст права інтелектуальної власності.
- •Недійсність цивільно-правових відносин з іноземним елементом у праві інтелектуальної власності.
- •Співвідношення права інтелектуальної власності та права власності.
- •Державна система охорони права інтелектуальної власності.
- •Структура державної системи правової охорони інтелектуальної власності
- •Діяльність воів. Участь України у діяльності воів.
- •Основні проблеми охорони та захисту права інтелектуальної власності в Україні.
- •Об’єкти та суб’єкти права інтелектуальної власності.
- •Підстави виникнення (набуття) права інтелектуальної власності.
- •Особисті немайнові права інтелектуальної власності.
- •Майнові права інтелектуальної власності.
- •Глава 75.Розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності
- •Строк чинності прав інтелектуальної власності.
- •Використання об’єкта права інтелектуальної власності. Передання майнових прав інтелектуальної власності та здійснення права інтелектуальної власності, яке належить кільком особам.
- •Права інтелектуальної власності на об’єкти, створені у зв’язку з виконанням трудового договору та за замовленням.
- •Наслідки порушення права інтелектуальної власності. Захист права інтелектуальної власності судом.
- •Поняття і джерела авторського права.
- •Розвиток законодавства України в сфері авторського права та суміжних прав.
- •Об’єкти авторського права. Твори, які не є об’єктами авторського права.
- •Глава 36 цк України право інтелектуальної власності на літературний, художній та інший твір (авторське право)
- •Суб’єкти авторського права. Первинне і похідне авторське право.
- •Співавторство. Нероздільне і роздільне співавторство. Умови співавторства.
- •Виникнення авторського права. Особисті немайнові права автора.
- •Майнові права інтелектуальної власності на твір.
- •Твір: поняття, ознаки, його використання.
- •Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір. Правові наслідки закінчення строку чинності майнових прав інтелектуальної власності на твір.
- •Поняття суміжних прав. Об’єкти та суб’єкти суміжних прав.
- •Виникнення суміжних прав.
- •Майнові права інтелектуальної власності на об’єкт суміжних прав.
- •Використання виконання.
- •Використання фонограми, відеограми.
- •30.Використання передачі (програми) організації мовлення
- •31. Строки чинності суміжних майнових прав
- •32. Вільне використання об’єктів авторського права та суміжних прав.
- •33. Колективне управління авторським правом та суміжними правами.
- •34. Поняття та джерела права промислової власності.
- •36. Міжнародні угоди в сфері промислової власності.
- •37. Європейське патентне відомство.
- •38. Євразійське патентне відомство.
- •39. Діяльність воів у сфері промислової власності.
- •48. Право інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію.
- •49. Право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин
- •50. Поняття та правова охорона комерційного найменування.
- •53. Засвідчення набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку. Майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку.
Недійсність цивільно-правових відносин з іноземним елементом у праві інтелектуальної власності.
Співвідношення права інтелектуальної власності та права власності.
Цивільний Кодекс України Стаття 419. Співвідношення права інтелектуальної власності та права власності
Право інтелектуальної власності та право власності на річ не залежать одне від одного.
Перехід права на об'єкт права інтелектуальної власності не означає переходу права власності на річ.
Перехід права на річ не означає переходу права на об'єкт права інтелектуальної власності.
1. Право на результати інтелектуальної діяльності є правом особливого роду, відмінним від права власності. При цьому це право відноситься до категорії абсолютних прав і виражає панування над результатом інтелектуальної діяльності, що здійснюється за допомогою майнових та особистих немайнових прав.
В загальному розумінні право власності уявляє собою панування особи над річчю. У свою чергу, суть права інтелектуальної власності можна визначити також як панування особи над результатом інтелектуальної діяльності, приватноправову монополію. Проте така подібність інститутів не дає підстав вважати, що право інтелектуальної власності за своєю природою є правом власності. Між цими правовими інститутами існують значні відмінності, що, звичайно, обумовлено їх об'єктами. Об'єктом права власності є речі, обмежені в просторі; право власності є регулятором фізичного панування над річчю, відособлення даної речі від інших речей. Об'єктом права інтелектуальної власності є результати творчої діяльності, які є нематеріальними, тому не обмеженими в просторі. Ця властивість викликає необхідність особливого врегулювання відокремлення об'єкта від необмеженої кількості суб'єктів, які можуть вільно його використовувати за умови відсутності такого врегулювання. Саме вказаний момент визначає спрямованість права власності та права інтелектуальної власності: у першому випадку спрямованість є позитивною, а в другому — негативною.
2-3. Право власності спрямоване на забезпечення панування над річчю, а заборона втручання третіх осіб у це право носить додатковий, забезпечувальний характер. Виключні ж права на результати інтелектуальної діяльності в першу чергу спрямовані на відсторонення всіх третіх осіб від їх використання. Від цієї спрямованості і походить термін «виключні права». Відрізняються і способи набуття та припинення прав на результати інтелектуальної діяльності і права власності. Так, наприклад, щодо таких прав неможливо застосовувати набуття за давністю володіння, специфікацію, знищення. Ще одна відмінність: тривалість дії виключних прав визначена законодавством, в той час як «найсвятішою» ознакою права власності є його вічність. Крім того, права на результати інтелектуальної діяльності мають територіальний характер. Це означає, що виключні права, набуті на території однієї держави, не отримують автоматичного визнання на території іншої — на відміну від права власності. Для набуття правової охорони авторських та суміжних прав в інших державах необхідно укласти відповідні міжнародні договори з ними, а для набуття правової охорони об'єктів промислової власності та засобів індивідуалізації слід зареєструвати їх належним чином у кожній державі. І нарешті, право на результати інтелектуальної діяльності являє собою тісне поєднання майнових та особистих немайнових прав. Ці групи прав не є незалежними одна від одної. Так, наприклад, право авторства і право на зазначення імені автора супроводжують результат інтелектуальної діяльності навіть у випадку повної уступки всіх майнових прав — таким чином, цей результат ніколи повністю не виходить із сфери впливу творця. Право на недоторканність твору тісно пов'язане з правом на переробку; право на обнародування твору, яке визнається значною кількістю країн як особисте немайнове право, має властивості, притаманні майновим правам тощо. Тому особисті немайнові права не можна штучно виокремити із інституту прав на результати інтелектуальної діяльності. Обидві групи прав необхідно визнати виключними, оскільки вони виражають монополізм на продукти інтелектуальної праці.