59. Активнi та пасивнi заходи регулювання зайнятостi населення

Залежно вiд стану економiки та ринку працi передбачаeться здiйснення активних та пасивних заходiв регулювання зайня­тостi.

До активних заходiв належать:

= створення додаткових i нових робочих мiсць шляхом рест­руктуризацii економiки, розвитку приватного бiзнесу, особливо малого й середнього, створення умов для iноземного iнвестуван­ня та для самозайнятостi населення тощо;

= профорieнтацiя, пiдготовка й перепiдготовка кадрiв;

= органiзацiя громадських робiт;

= посилення територiальноi та професiйноi мобiльностi робо­чоi сили;

= розвиток служби зайнятостi тощо.

До пасивних заходiв належать: виплата допомоги у зв'язку з безробiттям i надання допомоги членам сiмей, якi перебувають на утриманнi безробiтних.

Для створення малих пiдприeмств не потрiбно великого стар­тового капiталу. Водночас цi пiдприeмства забезпечують робо­тою значну частку тимчасово незайнятих громадян.

Система професiйного навчання безробiтних громадян i не­зайнятого населення маe виконувати соцiальнi (опанування про­фесii, спецiальностi як засобу захисту вiд безробiття) та економi­чнi функцii (розвиток трудового потенцiалу суспiльства, вiдтво­рення робочоi сили необхiдноi квалiфiкацii). Ця система e одним iз ланцюгiв безперервного навчання, доповнюючи iснуючi систе­ми професiйного навчання.

60.Глобалiзацiя економiки та II вплив на зайнятiсть

У сучасних ринкових умовах дедалi бiльша увага придiляeть­ся глобалiзацii, подальшому розвитку технологiй, насамперед iн­формацiйних i телекомунiкацiйних, а також новим можливостям iнтеграцii нацiональних господарств у свiтову економiку. Розвиток глобалiзацii i технологiчний прогрес створюють новi загальнi для всiх краiн проблеми.

Глобалiзацiя економiчноi iнтеграцii i технологiчного прогресу, з одного боку, посилюють конкуренцiю, яка може призвести до «стабiльностi виробництва, а вiдповiдно й зайнятостi у великих сигментах нацiональноi робочоi сили, з iншого боку, забезпечу­ються новi можливостi для економiчного зростання i розширення зайнятостi. За бiльш вiдкритоi економiки рiвень i якiсть квалiфiкацii ро­бочоi сили в державi можуть стати важливими факторами для отримання вигоди зi створених можливостей i мiнiмiзацii соцiальних втрат. Таким чином, потрiбна виважена соцiально-економiчна полiтика держави, спрямована на використання глобальних тенденцiй у прискореному розвитку передових галузей економiки i захист тих галузей, якi задовольняють потреби внут­рiшнього ринку

61. Сучаснi тенденцii у сферi зайнятостi.

Розширення нерегламентованоi зайнятостi супроводжуeться подальшим знецiнюванням робочоi сили, зниженням мотивацii до працi, насамперед у державному секторi, зростанням iнфляцii та цiн. Доходи вiд такоi дiяльностi не оподатковуються, тому держава зазнаe певних збиткiв. Водночас через вищi заробiтки та зовнiшню привабливiсть нерегламентованоi дiяльностi у людей формуeться ставлення до неi як до престижноi.

В Украiнi спостерiгаeться скорочення працюючих. За 2001 р. чисельнiсть населення, зайнятого в усiх сферах економiчноi дiя­льностi, скоротилася майже на 3 % порiвняно з 2000 р. Протягом 2001 р. з рiзних причин залишили постiйнi робочi мiсця 20,6% працiвникiв. Двi третини звiльнених були прийнятi в рiзнi секто­ри економiки, а одна третина знайшла самостiйне заняття або по­повнила лави безробiтних. Висока мобiльнiсть кадрiв спостерiга­eться переважно у виробничих галузях.

У сучасних ринкових умовах дедалi бiльша увага придiляeть­ся глобалiзацii, подальшому розвитку технологiй, насамперед iн­формацiйних i телекомунiкацiйних, а також новим можливостям iнтеграцii нацiональних господарств у свiтову економiку.