13. Сутність та особливості інтелектуальної власності

Інтелектуальна власність — сукупність авторських та інших прав на продукти інтелектуальної діяльності, що охороняються законо­давчими актами держави.

Інтелектуальний продукт — результат творчих зусиль окремої особистості або наукового колективу.

Інтелектуальними продуктами у сфері виробничо-гос­подарської діяльності підприємства можуть виступати:

• наукові відкриття чи винаходи;

• результати НДДКР;

• зразки нової продукції, нової техніки чи матеріалів, отримані в процесі НДДКР; оригінальні науково-виробни­чі послуги;

• консалтингові послуги наукового, технічного, еконо­мічного, управлінського, в т. ч. маркетингового характеру;

• нові технології, патенти тощо.

Правовий захист продуктів інтелектуальної діяльності в Україні здійснюється на основі Цивільного кодексу, у якому трактуються права інтелектуальної власності та вка­зуються особливості захисту усіх об'єктів інтелектуальної власності.

Право інтелектуальної власності — право особи на результат ін­телектуальної, творчої діяльності.

Об'єктами права інтелектуальної власності є:

• літературні та художні твори;

• комп'ютерні програми;

• бази даних;

• фонограми, відеограми, передачі організацій мов­лення;

• наукові відкриття;

• винаходи, корисні моделі, промислові зразки;

• компонування інтегральних мікросхем;

• раціоналізаторські пропозиції;

• сорти рослин, породи тварин;

• комерційні (фірмові) найменування, торговельні мар­ки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення;

• комерційні таємниці.

Право інтелектуальної власності дає змогу забезпечити охорону і стимулювати розвиток інтелектуального потен­ціалу країни. Його складовими є: авторське право і право на промислову власність.

Авторське право — система правових норм, що регулюють пра­вові відносини, пов'язані зі створенням і використанням творів науки і різних видів мистецтва.

Право на промислову власність – виняткове право на використання певних нематеріальних ресурсів у процесі виробничої діяльності в сфері промисловості, торгівлі, с/г.

14. Правова охорона інтелектуальної власності в Україні Охорона інтелектуальної власності сприяє використанню та подальшому розвитку винахідницьких і творчих талантів та досягнень, підтримує та зберігає національний потенціал у сфері інтелектуальної діяльності та залучає інвестиції, стабілізуючи економічний стан, при якому як вітчизняні, так і зарубіжні інвестори можуть бути впевнені в тому, що їх права будуть поважатись. У найширшому розумінні інтелектуальна власність означає закріплені законом права, які є результатом інтелектуальної діяльності в промисловій, науковій, літературній і художній сферах.

"Ітелектуальна власність" – сукупність авторських та інших прав на продукти інтелектуальної іяльності, що охороняються законо­давчими актами держави.

Інтелектуальна власність поділ: Авторське право регулюються відносини, які виникають в процесі створення та використання літературних, музичних і художніх творів, витворів кінематографії, наукових праць, серед яких необхідно виділити комп’ютерні програми та бази даних. Інститутом суміжних прав регулюються відносини, пов’язані зі створенням та використанням результатів творчої діяльності (наприклад, виконавська діяльність артистів, фонограми, відеограми тощо). "Патентне право" охоплює охорону винаходу за допомогою патенту, захист певних комерційних інтересів за допомогою законодавства про товарні знаки і торгові найменування, а також законодавства про охорону промислових зразків.

До інтелектуальної власності належать права на: - літературні, художні та наукові твори;

- виконавську діяльність артистів, звукозапис, радіо- і телевізійні передачі; - винаходи у сферах людської діяльності; - наукові відкриття; - промислові зразки, товарні знаки, знаки обслуговування, фірмові найменування і комерційні позначення; - захист від недобросовісної конкуренції; - усі інші права, що належать до інтелектуальної діяльності у виробничій, науковій, літературній і художній сферах.

В Україні здійснено великий обсяг робіт з формування нормативно-правової бази в зазначеній сфері відносин. Діють такі законодавчі акти, як закони України "Про авторське право і суміжні права", "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", "Про охорону прав на промислові зразки", "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", "Про охорону прав на зазначення походження товарів", "Про охорону прав на сорти рослин", "Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем".

Норми щодо регулювання відносин інтелектуальної власності містяться також в інших законах, наприклад законах України "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних", "Про особливості державного регулювання діяльності суб`єктів господарювання, пов’язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування", "Про племінну справу у тваринництві", "Про науково-технічну інформацію", "Про лікарські засоби" тощо.