
- •1. Будова серця.
- •Мал. 1. Будова серця ссавців (стрілками позначено напрямок течії крові):
- •Мал. 2. Клапанний апарат серця:
- •Мал. 4. Рефрактерність серця. Період рефрактерності: а— абсолютної; б — відносної
- •2. Робота серця та її прояви
- •Мал. 7. Потенціали дії (пд) і повільна діастолічна деполяризація (пдд) клітин пазухо-передсердного вузла (а) і міокарда шлуночків (б)
- •Мал. 8. Прояви роботи серця. Запис електричної і механічної активності серця:
- •Мал. 9. Балістокардіограма: с, н, і, j, к — систолічні хвилі; l, m, h, o — діастолічні хвилі
- •Мал. 10. Стандартні відведення (/-///) електрокардіограми (трикутник Ейнтховена)
- •Мал. 11. Потенціал дії кардіоміоцита (внутрішньоклітинне відведення) (а) і відповідний комплекс екг (б)
- •Мал. 12. Диференційна гіпотеза походження електрокардіограми. Різні форми екг (а, 6)
- •Мал. 13. Ехокардіографія: а— блок-схема приладу: д — датчик; г — генератор ультразвуку;
- •Мал. 14. Фази серцевого циклу (ліва половина серця):
- •3. Іннервація серця і регуляція його функцій
- •Мал. 16. Вплив подразнення блукаючого нерва на роботу серця (запис артеріального тиску в кроля)
Мал. 13. Ехокардіографія: а— блок-схема приладу: д — датчик; г — генератор ультразвуку;
СП — сприймальний пристрій; П — підсилювач; О — осцилограф;
б — проходження ультразвукових хвиль через серце при зміні кута датчика
Катетеризація серця полягає у введенні в його порожнини через кровоносні судини тонких гнучких трубок — катетерів — і визначенні та запису тиску в різних його відділах. В експерименті цей метод використовують для вивчення кардіодинаміки за різних умов функціонування організму, в клініці — для уточнення діагнозу природжених і набутих вад серця — дефектів виутрішньосерцевих перегородок, клапанного апарату тощо. У табл. наведено рівень тиску в камерах серця здорової людини.
Фази серцевого циклу. У ритмічній роботі серця розрізняють три фази: скорочення — систолу, розслаблення — діастолу і паузу. Проте поєднання кількох методів і одночасний запис ФКГ, ЕКГ і тиску в камерах серця й аорті дає змогу деталізувати і докладніше описувати кардіодинаміку у процесі серцевої діяльності. У кожному серцевому циклі, як у систолі, так і в діастолі, розрізняють певні періоди й фази. Мал. 14, на якому крім фоно- та електрокардіограми (в, г) зображено записи тиску в аорті, лівому шлуночку, лівому передсерді (а) та зміни об'єму лівого шлуночка (б) протягом одного скорочення серця, дає уявлення про фазову структуру серцевого циклу.
У кінці діастоли лівого шлуночка перед початком його скорочення (див. мал. 14, а, б) тиск у шлуночку становить 5 мм рт. ст., у передсерді він дещо вищий. Передсердно- шлуночковий клапан відкритий, а клапан аорти закритий, оскільки тиск в аорті в цей час набагато вищий, ніж у шлуночку. Коли збудження досягає верхівки серця, на ЕКГ реєструється зубець 0 і починається скорочення міокарда. Спочатку скорочується
Таблиця Тиск у камерах серця
(за Hurst, 1990)
-
Відділ серця
Тиск у відділах серця,
мм рт. ст.
Систола
Діастола
Середнє значення
Межі коливань
Середнє значення
Межі коливань
Ліве
передсердя
13
6-20
3
-2 —+9
Лівий
шлуночок
130
90-140
7
+4 - +12
Праве
передсердя
7
2-14
2
-2 - +6
Правий
шлуночок
24
15-28
4
0 - +8