
- •Поняття родини як системи Сімейна система як «клієнт» або об'єкт психотерапевтичного впливу.
- •Поняття «ідентифікований пацієнт», симптом, патерн сімейних взаємодій.
- •Лінійний і системний підходи в сімейній психотерапії.
- •Концептуальні основи системної сімейної психотерапії. Загальна теорія систем Людвіга фон Берталанфі та теорія комунікації п. Вацлавіка.
- •Поняття про симетричність та доповнення (комплементарність) при побудові сімейних стосунків
- •18. Актуальна проблемність (хронічна чи ситуативна) початку життєвого циклу сім'ї.
- •Психодинамічна модель консультування сім'ї
- •Характер стосунків в сім'ї. Коаліції, союзи (явні та приховані) та їх роль в сімейній взаємодії
- •Психологічні проблеми останніх фаз життєвого циклу сім'ї.
- •Психологічний консультативний контракт та процедура його укладання.
- •Поняття про тріангуляцію (передача патернів взаємостосунків).
- •Сімейна скульптура та інші метафоричні техніки роботи з сім'єю.
- •Емоційні трикутники (м.Боуен).
- •Сімейні ролі та їх ротація
- •Діагностика сімейних стосунків за допомогою „Кінетичного малюнку сім'ї".
- •Сім'я як комунікативна проблема. Поняття про патологізуючі сімейні ролі.
- •Діагностика сімейних стосунків за допомогою кольорового тесту Еткінда (ктс).
- •Проблеми та тип комунікації (інформуванння, метакомунікація, парадоксальні команди, "подвійний затиск" тощо).
- •Поняття відкритого шлюбу га інші типи сучасних шлюбних стосунків.
- •Поняття про циркулярне інтерв'ю
- •Функції симптоматичної поведінки в сімейній системі.
- •Проблемні та патологічні послідовності і шаблони взаємодії.
- •Сім'я як найдревніший інститут суспільства. Еволюційна роль сім'ї (м.Боуен).
- •Порядки любові" (б.Хелінгер) та психологічна проблематика сімейної ієрархії.
- •Біхевіоральні техніки роботи з сім'ями.
- •Циркулярні моделі функціонування сім'ї.
- •Функціонування сім'ї та основні потреби, які вона покликана задовольнити.
- •Соціометричні техніки роботи з сім'ями.
- •Поняття про генограму та її побудова.
- •Теоретичні моделі психологічного консультування сім'ї.
- •Проблеми гармонійних і дисгармонійних сімей.
- •Ознаки гармонійної ( здорової ) сім”ї :
- •Дослідження структури та історії сім'ї. Інтерв'ю по генограмі
- •Поняття про структуру сім'ї:. Підсистеми сім'ї, їх характеристики та ієрархія.
- •Підтримання зовнішніх та внутрішніх меж сім'ї (значення, типи).
- •Основні символи побудови генограми.
- •Загальні характеристики сім'ї: тип збалансованості, рівень згуртованості, рівень гнучкості (модель Олсона).
- •Закономірності формування „вузлів" життєвих подій.
- •Заснована на досвіді модель психологічного консультування сім'ї.
- •Психологічна історія виникнення сім'ї та дослідження сімейної історії.
- •Сімейна системна психотерапія. (м.Боуен)
- •Методи вивчення структури сім'ї.
- •Структура весільного контракту та його психологічна доцільність.
- •Поняття про сімейну хроніку та її дослідження.
- •Трансакційна модель психологічного консультування сім'ї.
- •Робота з фантазією і образами в сімейному консультуванні.
- •Симптом як комунікативна метафора, частина циркулярної послідовності, заклик про допомогу і спосіб стабілізації сімейної системи.
- •Парадоксальні техніки психотерапевтичної роботи з сім'єю
- •Характер стереотипних трансакцій (порочне коло тем). Сценарії та ігри в сімейному житті.
- •Консультування сім'ї з питань виховання дітей.
- •Побудова лінії часу з використанням спрощеної генограми.
- •Психологічне консультування сім'ї на різних етапах її розвитку.
- •Період залицяння («монада»)
- •Період народження дітей у сімї («Експансія»)
- •Типи виховного впливу на дитину та їх ефективність.
- •Дослідження сім'ї при допомозі тесту Герінга.
- •Види психологічного консультування сім'ї та оцінка їх ефективності.
- •Стадії життєвого циклу сім і та проблеми, що їх супроводжують.
- •Модель комунікаційного консультування сім'ї (п.Вацлавік, в.Сатір)
- •Кризи в шлюбних та сімейних стосунках.
- •Тренінгові робота з молодятами та подружжям
- •Тренінг дитячо-батьківських стосунків
- •Модель біхевіорального консультування сім'ї.
- •Інтегративна модель сімейного консультування.
- •Основні проблеми прасімей та "перетікання тревоги".
- •Сімейні стабілізатори. Типи дисфункціональних сімейних структур.
- •Поняття про консультативну діагностику сімейних стосунків.
- •Сімейні легенди, "соціальна пам'ять" сім'ї. Спадкування "сімейних програм" (вибір справи и способу ставлення до світу) та патернів функціонування.
- •Основні задачі життєвого циклу молодої сім'ї та консультативна проблематика цього періоду.
- •Контракт як метод психотерапевтичної роботи. Поняття про контракт як форму консультативної роботи з сім'єю. Типи контрактів та процес їх укладання.
- •Основні проблеми батьківсько-дитячих стосунків.
- •Морфостатичні та морфогенні симптоми та доцільність їх появи.
- •Ієрархія та реверсія ієрархії в сімейних стосунках.
- •Переформулювання сімейних проблем (рефреймінг)
- •Символіка родової психосоматичної складової.
- •Психодраматичний обмін ролями як техніка розв'язання сімейних конфліктів.
- •Підходи сімейної терапії, що грунтуються на досвіді.
- •Принципи психологічного консультування сім'ї.
- •Позиція сиблінгів в сімейному сузір'ї та її наслідки.
- •Структурний підхід у сімейному консультуванні.
- •Поняття про Кодекс раціонального батьківства
- •Підходи, орієнтовані на сімейну історію. Трансгенераційні передачі.
- •Основні напрямки соціально-психологічної роботи з сім'єю в рамках соціально-психологічної служби сім'ї
- •Егалітарний шлюб та його проблеми
- •Трансформація шлюбних стосунків в контексті взаємин чоловіків та жінок
- •Здорова та дисфункціональна сім'я
- •Структурні параметри сім'ї Подсистема
- •Альянсы, коалиции
- •Основні закони функціонування сім'ї
- •Сім'я як соціальна система
- •Критичні періоди в розвитку сім'ї: хроніка та ускладнення
- •Криза сімейного життя та її наслідки
- •Сімейне консультування та сімейна психотерапія: схожість та різниця Поняття про психоаналітичну педагогіку
Психодинамічна модель консультування сім'ї
Основные положения М. Боуена: семья - это небольшая группа людей, живущих в общем доме. В то же время семья - это и эмоциональная система, в которую входят все члены семьи (и живые, и усопшие, и находящиеся вне семьи). Эта эмоциональная система существует в настоящем и в семье (даже в том случае, если членов семьи уже нет в данной реальности или они разъединены пространством). Эмоциональная система семьи являет собой трансгенерационный феномен, в нее включены представители всех предшествующих поколений.
Два типа личности, формируемые в семье:
1)Обособленная, независимая, дифференцированная от семьи.
2)Подчиненная, зависимая, сплавленная с семьей.
процесс дифференциации как бы совпадает с процессом становления, созревания личности. На начальном этапе осознается отделение самого себя от других, на последующих - более четкое отделение своих потребностей, чувств, мыслей, т.е. способность осмысливать чувственные процессы абстрагированно от интеллектуальных, последние - абстрагированно от потребностей и т.д.
У таких людей сильное, целостное внутреннее «я», они способны понять собственные чувства.
Личности противополож. типа - это недифферецировавшиеся, зависимые, по словам М. Боуена, люди «сплава». Они ригидны, руководствуются больше эмоциями, чем принципами мышления. Кроме того, не в силах отличать свои эмоции от потребностей или интеллектуальных решений.
Поведение подвергающейся хроническому или сильному стрессу семьи имеет свои закономерности. М. Бовен характеризует их с помощью понятия триангуляции. Он указывает, что супружеская пара или какая-либо другая диада стабильна до тех пор, пока не испытывает стресса (беспокойства, страха и т.п.). Когда стресс начинает превосходить способность диады сопротивляться ему, превышает уровень толерантного отношения к стрессу, в проблемы диады вовлекается 3-e лицо (в семье в супружеские проблемы обычно вовлекаются дети), так как имеется надежда, что в конфликте третье лицо поддержит его/ее. Если стресс особенно сильный, в проблемы втягивается все больше третьих лиц, возникает все больше триангуляции. Такие отношения (триангуляции) формируются при поиске способов преодоления стресса, но на самом деле они закрывают путь к решению.
Подобные отношения, по его мнению, обычно возникают так: родители из-за недостаточности дифференциации не чувствуют себя надежно защищенными и самостоятельными, поэтому они стремятся к большей эмоциональной общности с детьми. Однако подобная общность не только не разрешает проблемы родителей, но еще усиливает беспокойство (и детей). Это стимулирует эмоциональное напряжение, а оно является причиной нерациональных решений и конфликтов.
Психологические проблемы, которые порождают триангуляционные отношения: 1)дети желают иметь стабильность со стороны-родителей, а вынуждены сами обеспечивать им стабильность; 2)когда супруги добиваются стабильности, они попадают в зависимость от ребенка, что замедляет самоактуализацию всех членов семьи.(Особенно у единственных детей)
Абсолютная дифференциация, по мнению М. Боуена, является лишь теоретическим идеалом. Однако на его основе можно определить понятие идеального брака, и поставить максимальные задачи психологического консультирования семьи. При идеальном браке супруги отличаются высоким уровнем дифференциации, они способны согласовывать эмоциональную интимность с автономией.
С учетом понятия идеального брака можно формулировать стратегию психологического консультирования семьи. Как указывает М. Боуен, такое консультирование должно строиться на основе наблюдений эмоциональных процессов, проявляющихся в семье. Следовало бы особо выделить и проанализировать такой вывод М.Боуена: «Опыт нейтрального наблюдения показал, что семьи, которые только лишь наблюдались, имеют большую пользу, чем семьи, которым была оказана целенаправленная помощь».
Наблюдение здесь понимается как сообщение информации психологу, искренний рассказ о себе, а целенаправленная помощь как рекомендации психолога.
Поэтому психолог при наблюдении, изучении семьи должен вести себя как независимая, дифференцированная личность т.е. остерегаться, чтобы не быть втянутым в триангуляционные процессы, сохранять доброжелательную объективность: это поможет консультируемым дифференцироваться. В стремлении к этому следует не забывать, что каждому супругу в одинаковой мере принадлежит право на освещение проблем семьи и нельзя ни поддерживать одного из них, ни становиться на позицию кого-либо. В противном случае вместо психологической помощи, способствующей дифференциации, будет создана всего на всего новая триангуляция.
Кроме того, психолог не может мотивировать процесса дифференциации. Он зарождается только благодаря внутренней мотивации консультируемых, психолог здесь действует как инструктор.
Истоки многих семейных проблем находятся в опыте детства, приобретенном в родительской семье. Отношения родителей и детей отличаются асимметричностью, так как маленький ребенок прав имеет больше, чем обязанностей. Подобный дисбаланс необходим, он отражает обязанность родителей без вознаграждения заботиться о детях. Однако родители надеются на вознаграждение и стремятся к нему.
Контекстовое консультирование семьи не имеет установленных временных границ, оно может длиться несколько недель или несколько лет.
Хотя контекстовое семейное консультирование не является индивидуальным и стремится вовлечь всех членов семьи в процесс решений, тем не менее допускается возможность оказывать так помощь только одному члену семьи. В данном случае психолог как бы исполняет роли других членов семьи, даже из предшествующих поколений. Он руководствуется общей установкой, что семье каждый значим для каждого.
Таким образом, «консультировать всю семью вместе с детьми», «консультировать лишь супругов» и т.п. – второстепенные вопросы.