
- •Поняття родини як системи Сімейна система як «клієнт» або об'єкт психотерапевтичного впливу.
- •Поняття «ідентифікований пацієнт», симптом, патерн сімейних взаємодій.
- •Лінійний і системний підходи в сімейній психотерапії.
- •Концептуальні основи системної сімейної психотерапії. Загальна теорія систем Людвіга фон Берталанфі та теорія комунікації п. Вацлавіка.
- •Поняття про симетричність та доповнення (комплементарність) при побудові сімейних стосунків
- •18. Актуальна проблемність (хронічна чи ситуативна) початку життєвого циклу сім'ї.
- •Психодинамічна модель консультування сім'ї
- •Характер стосунків в сім'ї. Коаліції, союзи (явні та приховані) та їх роль в сімейній взаємодії
- •Психологічні проблеми останніх фаз життєвого циклу сім'ї.
- •Психологічний консультативний контракт та процедура його укладання.
- •Поняття про тріангуляцію (передача патернів взаємостосунків).
- •Сімейна скульптура та інші метафоричні техніки роботи з сім'єю.
- •Емоційні трикутники (м.Боуен).
- •Сімейні ролі та їх ротація
- •Діагностика сімейних стосунків за допомогою „Кінетичного малюнку сім'ї".
- •Сім'я як комунікативна проблема. Поняття про патологізуючі сімейні ролі.
- •Діагностика сімейних стосунків за допомогою кольорового тесту Еткінда (ктс).
- •Проблеми та тип комунікації (інформуванння, метакомунікація, парадоксальні команди, "подвійний затиск" тощо).
- •Поняття відкритого шлюбу га інші типи сучасних шлюбних стосунків.
- •Поняття про циркулярне інтерв'ю
- •Функції симптоматичної поведінки в сімейній системі.
- •Проблемні та патологічні послідовності і шаблони взаємодії.
- •Сім'я як найдревніший інститут суспільства. Еволюційна роль сім'ї (м.Боуен).
- •Порядки любові" (б.Хелінгер) та психологічна проблематика сімейної ієрархії.
- •Біхевіоральні техніки роботи з сім'ями.
- •Циркулярні моделі функціонування сім'ї.
- •Функціонування сім'ї та основні потреби, які вона покликана задовольнити.
- •Соціометричні техніки роботи з сім'ями.
- •Поняття про генограму та її побудова.
- •Теоретичні моделі психологічного консультування сім'ї.
- •Проблеми гармонійних і дисгармонійних сімей.
- •Ознаки гармонійної ( здорової ) сім”ї :
- •Дослідження структури та історії сім'ї. Інтерв'ю по генограмі
- •Поняття про структуру сім'ї:. Підсистеми сім'ї, їх характеристики та ієрархія.
- •Підтримання зовнішніх та внутрішніх меж сім'ї (значення, типи).
- •Основні символи побудови генограми.
- •Загальні характеристики сім'ї: тип збалансованості, рівень згуртованості, рівень гнучкості (модель Олсона).
- •Закономірності формування „вузлів" життєвих подій.
- •Заснована на досвіді модель психологічного консультування сім'ї.
- •Психологічна історія виникнення сім'ї та дослідження сімейної історії.
- •Сімейна системна психотерапія. (м.Боуен)
- •Методи вивчення структури сім'ї.
- •Структура весільного контракту та його психологічна доцільність.
- •Поняття про сімейну хроніку та її дослідження.
- •Трансакційна модель психологічного консультування сім'ї.
- •Робота з фантазією і образами в сімейному консультуванні.
- •Симптом як комунікативна метафора, частина циркулярної послідовності, заклик про допомогу і спосіб стабілізації сімейної системи.
- •Парадоксальні техніки психотерапевтичної роботи з сім'єю
- •Характер стереотипних трансакцій (порочне коло тем). Сценарії та ігри в сімейному житті.
- •Консультування сім'ї з питань виховання дітей.
- •Побудова лінії часу з використанням спрощеної генограми.
- •Психологічне консультування сім'ї на різних етапах її розвитку.
- •Період залицяння («монада»)
- •Період народження дітей у сімї («Експансія»)
- •Типи виховного впливу на дитину та їх ефективність.
- •Дослідження сім'ї при допомозі тесту Герінга.
- •Види психологічного консультування сім'ї та оцінка їх ефективності.
- •Стадії життєвого циклу сім і та проблеми, що їх супроводжують.
- •Модель комунікаційного консультування сім'ї (п.Вацлавік, в.Сатір)
- •Кризи в шлюбних та сімейних стосунках.
- •Тренінгові робота з молодятами та подружжям
- •Тренінг дитячо-батьківських стосунків
- •Модель біхевіорального консультування сім'ї.
- •Інтегративна модель сімейного консультування.
- •Основні проблеми прасімей та "перетікання тревоги".
- •Сімейні стабілізатори. Типи дисфункціональних сімейних структур.
- •Поняття про консультативну діагностику сімейних стосунків.
- •Сімейні легенди, "соціальна пам'ять" сім'ї. Спадкування "сімейних програм" (вибір справи и способу ставлення до світу) та патернів функціонування.
- •Основні задачі життєвого циклу молодої сім'ї та консультативна проблематика цього періоду.
- •Контракт як метод психотерапевтичної роботи. Поняття про контракт як форму консультативної роботи з сім'єю. Типи контрактів та процес їх укладання.
- •Основні проблеми батьківсько-дитячих стосунків.
- •Морфостатичні та морфогенні симптоми та доцільність їх появи.
- •Ієрархія та реверсія ієрархії в сімейних стосунках.
- •Переформулювання сімейних проблем (рефреймінг)
- •Символіка родової психосоматичної складової.
- •Психодраматичний обмін ролями як техніка розв'язання сімейних конфліктів.
- •Підходи сімейної терапії, що грунтуються на досвіді.
- •Принципи психологічного консультування сім'ї.
- •Позиція сиблінгів в сімейному сузір'ї та її наслідки.
- •Структурний підхід у сімейному консультуванні.
- •Поняття про Кодекс раціонального батьківства
- •Підходи, орієнтовані на сімейну історію. Трансгенераційні передачі.
- •Основні напрямки соціально-психологічної роботи з сім'єю в рамках соціально-психологічної служби сім'ї
- •Егалітарний шлюб та його проблеми
- •Трансформація шлюбних стосунків в контексті взаємин чоловіків та жінок
- •Здорова та дисфункціональна сім'я
- •Структурні параметри сім'ї Подсистема
- •Альянсы, коалиции
- •Основні закони функціонування сім'ї
- •Сім'я як соціальна система
- •Критичні періоди в розвитку сім'ї: хроніка та ускладнення
- •Криза сімейного життя та її наслідки
- •Сімейне консультування та сімейна психотерапія: схожість та різниця Поняття про психоаналітичну педагогіку
Морфостатичні та морфогенні симптоми та доцільність їх появи.
Семья представляет собой систему, в которой равновесие поддерживается благодаря постоянному переходу от гомеостаза к изменениям. Все постоянно меняется и движется, и равновесие, которое достигается, является динамическим равновесием. С точки зрения системной теории, симптомы появляются в том случае, если происходит смещение или нарушение процесса развертывания жизненного цикла семьи или другой естественной группы. Они являются средствами уравновесить “застрявшую” систему, и для внешнего наблюдателя симптомы сигнализируют о том, что семья испытывает трудности при переходе из одной стадии развития в другую. Симптоматическое поведение часто является ответом на парадокс: семейную систему, которая требует серьезных изменений и реорганизации, необходимо срочно стабилизировать в ее текущем состоянии. Симптоматическое поведение в семейной системе может выполнять две функции: 1). Морфостатическую функцию, т.е. консервацию семейной системы в ее текущем состоянии. (Синонимы: гомеостаз, негативная обратная связь, “отклонение в сторону снижения”; см. параграфы 1.2; 2.1.3.) Так, ребенок может “заболеть” или у него появляется девиантное поведение как попытка уменьшить напряжение в браке своих родителей. В генезе поведенческих расстройств у детей особое место принадлежит способам разрешения конфликтов между родителями. 2). Морфогенетическую функцию (позитивная обратная связь, “отклонение в сторону усиления”), целью которой является изменение семейной системы, переход на другую стадию. Так, подросток может предпринять суицидальную попытку как крайнюю меру для того, чтобы получить больше жизненного пространства для самого себя и чтобы изменить жесткие семейные правила [Оудсхоорн, 1993]. “Важнейший фактор, ведущий к позитивным переменам в семье, — это отчаяние. Когда семья в отчаянии, она меняется, если нет — остается прежней” [Интервью с Карлом Витакером в кн. Р. Саймона, 1996]. В качестве симптомов обычно выступает именно то поведение, которое вызовет крайнюю реакцию у конкретных лиц из ближайшего окружения. Симптоматическое поведение детей может выполнять морфостатическую и морфогенетическую функции одновременно: призывать к изменениям на уровне всей семьи, заставляя ее, например, обратиться к специалисту и стабилизировать при этом подсистему родителей, которые должны позабыть о своих разногласиях и объединиться для помощи ребенку. Следовательно, на симптоматическое поведение можно взглянуть с точки зрения его целесообразности для семейной системы. Такая позиция позволяет терапевту осуществлять переопределение существующих проблем в позитивных терминах, что уменьшает сопротивление семьи и создает “работающую реальность” для изменений. Симптом превращается в закодированное сообщение, когда существующие взаимоотношения исключают открытое обсуждение проблем в семье. Информация приобретает симптоматическую форму и часто противоречит вербальным высказываниям. Если ребенку не нравится ходить в школу и если родители способны это понять, то ему нет необходимости проявлять неудовольствие в виде прогулов или жалоб на боли в желудке.