5. Поняття про симетричність та доповнення (комплементарність) при побудові сімейних стосунків

Симметричная и комплиментарная интеракции(взаимоотношения) описываются как взаимоотношения, основанные или на сходстве, или на различии. В пер­вом случае взаимоотношения отражают поведение друг друга, и, таким образом, их интеракция может быть обозначена симметричной. Слабость или сила, доброта или злобность здесь нерелевантные, т. к. равенство со­храняется в любой из этих областей. Во втором случае один паттерн поведения дополняет другой, что фор­мирует поведенческий гештальт иного рода, который и называется комплиментарным. Симметричная инте­ракция характеризуется сходством и минимизацией различия, в то время как комплиментарная основыва­ется на максимизации различия. В комплиментарном взаимоотношении выделяют­ся две различные позиции. Один партнер занимает высшую, важнейшую или «ведущую» позицию, а дру­гой — подчиненную, вторичную или «ведомую». Эти понятия значимы до тех пор, пока не приравниваются к «хорошему» или «плохому», «сильному» или «слабо­му». Комплиментарное взаимоотношение может быть обусловлено социальным и культурным контекстом (в случае матери и ребенка, врача и пациента, учителя и ученика), своеобразным взаимоотношением особен­ной диады. В любом случае, взаимоотношения соеди­нены тем, что непохожие поведения вызывают друг друга. Один партнер не навязывает комплиментарного взаимоотношения другому, скорее каждый ведет себя так, как предполагает, и в то же самое время подразу­мевает поведение другого — и их определения взаимо­отношения совпадают. Предлагаемый третий тип взаимоотношений — это «метакомплиментарный», в котором А позволяет или заставляет В руководить собой. Можно обозначить его как «псевдосимметричный тип взаимоотношений», в котором А позволяет или заставляет В быть симметрич­ным

Компліментарними чи доповнюючими ми називаємо такі взаємні ролі, коли рольові очікування одного з партнерів по взаємодії частково чи повністю відповідають рольовій поведінці (а зрештою і рольовим переживанням) іншого, і навпаки. Така ситуація називається повною (чи гармонійною) рольовою сумісністю, коли взаємне задоволення ролями партнерів зі спілкування є оптимальним.

Але оскільки і рольові переживання, і рольові очікування є в кожного з партнерів, то збіг може бути частковим: наприклад, поведінка партнера А відповідає очікуванням з боку партнера Б, який задоволений ситуацією спілкування, а от поведінка партнера Б не задовольняє А і суперечить його очікуванням. У результаті ми отримуємо явище одностороннього рольового конфлікту.

Компліментарність також може залежати від порядку народження кожного із подружжя. Компліментарними вважаються пари, де жінка – старша дочка, а чоловік-молодший брат, і навпаки, коли знаходять взаємне задоволення в потребі реалізації символічних ролей "Батька" - "Дочки" (чи навпаки - "Матері" - "Сина", якщо жінка старша за чоловіка)..

Про симетричність можна говорити, коли подружжя виконує однакові ролі, мають однакові якості тощо. Рольовий конфлікт починається тоді, коли обидва партнери прагнуть лідерських позицій, а від іншого чекають поступливості.