
- •Поняття родини як системи Сімейна система як «клієнт» або об'єкт психотерапевтичного впливу.
- •Поняття «ідентифікований пацієнт», симптом, патерн сімейних взаємодій.
- •Лінійний і системний підходи в сімейній психотерапії.
- •Концептуальні основи системної сімейної психотерапії. Загальна теорія систем Людвіга фон Берталанфі та теорія комунікації п. Вацлавіка.
- •Поняття про симетричність та доповнення (комплементарність) при побудові сімейних стосунків
- •18. Актуальна проблемність (хронічна чи ситуативна) початку життєвого циклу сім'ї.
- •Психодинамічна модель консультування сім'ї
- •Характер стосунків в сім'ї. Коаліції, союзи (явні та приховані) та їх роль в сімейній взаємодії
- •Психологічні проблеми останніх фаз життєвого циклу сім'ї.
- •Психологічний консультативний контракт та процедура його укладання.
- •Поняття про тріангуляцію (передача патернів взаємостосунків).
- •Сімейна скульптура та інші метафоричні техніки роботи з сім'єю.
- •Емоційні трикутники (м.Боуен).
- •Сімейні ролі та їх ротація
- •Діагностика сімейних стосунків за допомогою „Кінетичного малюнку сім'ї".
- •Сім'я як комунікативна проблема. Поняття про патологізуючі сімейні ролі.
- •Діагностика сімейних стосунків за допомогою кольорового тесту Еткінда (ктс).
- •Проблеми та тип комунікації (інформуванння, метакомунікація, парадоксальні команди, "подвійний затиск" тощо).
- •Поняття відкритого шлюбу га інші типи сучасних шлюбних стосунків.
- •Поняття про циркулярне інтерв'ю
- •Функції симптоматичної поведінки в сімейній системі.
- •Проблемні та патологічні послідовності і шаблони взаємодії.
- •Сім'я як найдревніший інститут суспільства. Еволюційна роль сім'ї (м.Боуен).
- •Порядки любові" (б.Хелінгер) та психологічна проблематика сімейної ієрархії.
- •Біхевіоральні техніки роботи з сім'ями.
- •Циркулярні моделі функціонування сім'ї.
- •Функціонування сім'ї та основні потреби, які вона покликана задовольнити.
- •Соціометричні техніки роботи з сім'ями.
- •Поняття про генограму та її побудова.
- •Теоретичні моделі психологічного консультування сім'ї.
- •Проблеми гармонійних і дисгармонійних сімей.
- •Ознаки гармонійної ( здорової ) сім”ї :
- •Дослідження структури та історії сім'ї. Інтерв'ю по генограмі
- •Поняття про структуру сім'ї:. Підсистеми сім'ї, їх характеристики та ієрархія.
- •Підтримання зовнішніх та внутрішніх меж сім'ї (значення, типи).
- •Основні символи побудови генограми.
- •Загальні характеристики сім'ї: тип збалансованості, рівень згуртованості, рівень гнучкості (модель Олсона).
- •Закономірності формування „вузлів" життєвих подій.
- •Заснована на досвіді модель психологічного консультування сім'ї.
- •Психологічна історія виникнення сім'ї та дослідження сімейної історії.
- •Сімейна системна психотерапія. (м.Боуен)
- •Методи вивчення структури сім'ї.
- •Структура весільного контракту та його психологічна доцільність.
- •Поняття про сімейну хроніку та її дослідження.
- •Трансакційна модель психологічного консультування сім'ї.
- •Робота з фантазією і образами в сімейному консультуванні.
- •Симптом як комунікативна метафора, частина циркулярної послідовності, заклик про допомогу і спосіб стабілізації сімейної системи.
- •Парадоксальні техніки психотерапевтичної роботи з сім'єю
- •Характер стереотипних трансакцій (порочне коло тем). Сценарії та ігри в сімейному житті.
- •Консультування сім'ї з питань виховання дітей.
- •Побудова лінії часу з використанням спрощеної генограми.
- •Психологічне консультування сім'ї на різних етапах її розвитку.
- •Період залицяння («монада»)
- •Період народження дітей у сімї («Експансія»)
- •Типи виховного впливу на дитину та їх ефективність.
- •Дослідження сім'ї при допомозі тесту Герінга.
- •Види психологічного консультування сім'ї та оцінка їх ефективності.
- •Стадії життєвого циклу сім і та проблеми, що їх супроводжують.
- •Модель комунікаційного консультування сім'ї (п.Вацлавік, в.Сатір)
- •Кризи в шлюбних та сімейних стосунках.
- •Тренінгові робота з молодятами та подружжям
- •Тренінг дитячо-батьківських стосунків
- •Модель біхевіорального консультування сім'ї.
- •Інтегративна модель сімейного консультування.
- •Основні проблеми прасімей та "перетікання тревоги".
- •Сімейні стабілізатори. Типи дисфункціональних сімейних структур.
- •Поняття про консультативну діагностику сімейних стосунків.
- •Сімейні легенди, "соціальна пам'ять" сім'ї. Спадкування "сімейних програм" (вибір справи и способу ставлення до світу) та патернів функціонування.
- •Основні задачі життєвого циклу молодої сім'ї та консультативна проблематика цього періоду.
- •Контракт як метод психотерапевтичної роботи. Поняття про контракт як форму консультативної роботи з сім'єю. Типи контрактів та процес їх укладання.
- •Основні проблеми батьківсько-дитячих стосунків.
- •Морфостатичні та морфогенні симптоми та доцільність їх появи.
- •Ієрархія та реверсія ієрархії в сімейних стосунках.
- •Переформулювання сімейних проблем (рефреймінг)
- •Символіка родової психосоматичної складової.
- •Психодраматичний обмін ролями як техніка розв'язання сімейних конфліктів.
- •Підходи сімейної терапії, що грунтуються на досвіді.
- •Принципи психологічного консультування сім'ї.
- •Позиція сиблінгів в сімейному сузір'ї та її наслідки.
- •Структурний підхід у сімейному консультуванні.
- •Поняття про Кодекс раціонального батьківства
- •Підходи, орієнтовані на сімейну історію. Трансгенераційні передачі.
- •Основні напрямки соціально-психологічної роботи з сім'єю в рамках соціально-психологічної служби сім'ї
- •Егалітарний шлюб та його проблеми
- •Трансформація шлюбних стосунків в контексті взаємин чоловіків та жінок
- •Здорова та дисфункціональна сім'я
- •Структурні параметри сім'ї Подсистема
- •Альянсы, коалиции
- •Основні закони функціонування сім'ї
- •Сім'я як соціальна система
- •Критичні періоди в розвитку сім'ї: хроніка та ускладнення
- •Криза сімейного життя та її наслідки
- •Сімейне консультування та сімейна психотерапія: схожість та різниця Поняття про психоаналітичну педагогіку
Модель комунікаційного консультування сім'ї (п.Вацлавік, в.Сатір)
Основные представители
Бейтсон Грегори , Вацлавик Пол ,Сатир Вирджиния,Бэндлер Ричард,Гриндер Джон.
Особенности подхода
Акцент делается на исследовании параметров эффективной и неэффективной, деструктивной коммуникации внутри семьи и личностных основ нарушений коммуникации. Исследуются вербальная (слова) и невербальная (мимика, поведение) коммуникации, возможности расхождения между ними, причины и механизмы неправильной расшифровки чужого сообщения.
В рамках этого подхода можно выделить следующие три направления работы:Работа с искажениями чужих сообщений
В периоды стресса люди имеют тенденцию придумывать для себя мысли и ощущения другой личности, связывать это с определенными внешне регистрируемыми реакциями другой личности. На основе этой связи в дальнейшем люди имеют склонность толковать поведение другого и поступать так, как если бы придуманное было на самом деле. Люди сами причиняют себе боль и создают трудности, приписывая различные ложные интерпретации поведению окружающих лиц и живя в этом виртуальном мире.
Приобретая навык в «чтении» чужих мыслей, такие люди порой создают длинные цепочки, приравнивая те или иные поведенческие реакции другого к тому значению, которое они придали этим реакциям ранее в ситуации стресса. Этот феномен называется сложным равенством.
стратегия психологической работы с искажениями чужих сообщений
Супругов побуждают к деноменализации - проверке своего понимания чужих посланий, сигналов, расшифровке их другому: «Спросите свою жену, что она чувствует сейчас. Вы боитесь? Что может случиться, если вы сделаете это? Догадайтесь!»
Работа с вычеркиваниями и обобщениями
Для систематизации и организации своего непосредственного опыта люди пытаются создавать внутреннюю картину мира, логичную, непротиворечивую. При этом часть информации может вычеркиваться, теряться, люди могут чересчур обобщать реальную картину мира. В конечном итоге получается искаженный образ действительности, мешающий порой эффективно действовать в мире. Психолог помогает клиенту сделать его картину мира более объективной с помощью, например, вопросов, начинающихся словами: «Что», «Как», «Кто». Например: «Как вы узнаете, что делаете жену несчастной? », «Что говорит в пользу того, что вас невозможно любить?»
Работа с неконгруэнтными посланиями
Когда личность общается конгруэнтно, то все послания, которые она делает различными способами (с помощью тела, тона голоса, слов), не совпадают по своей сути. Они дополняют одно другое и не меняют свого содержания в зависимости от способа послания. Неконгруэнтное общение - когда послания, которые человек посылает с помощью своего тела, тона голоса или слов, не совпадают.
Частным случаем неконгруэнтности сообщения является двойная связь (double bind). Значимый другой (например, родитель) передает человеку одновременно два сообщения, одно из которых отрицает другое. При этом воспринимающий информацию не имеет возможности высказываться по поводу полученных сообщений, чтобы уточнить, на какие из них реагировать, поэтому он постоянно пребывает в состоянии неуверенности и одновременно не может выйти из ситуации, в которую попал. Например: мальчику говорят, что он должен быть смелым, мужественным, добиваться успеха во всем, и в то же время его ругают и наказывают за проявление этих качеств. Это может привести к его отстраненности от реальности, уходу в себя, появлению психопатологических симптомов. Г. Бейтсон говорил: «Ребенок, одновременно получивший два сообщения: «тебя ждут» и «не мешай родителям», - потенциальный пациент психиатрической клиники».
Неконгруэнтные сообщения - сигнал о фрагментарности личности человека, осуществляющего коммуникацию. Субъект имеет более чем одну единую модель поведения, и эти модели конфликтуют между собой. Части личности, продуцирующие противоречивые послания, суть неустановившиеся до конца модели мира, которые индивид до конца не интегрировал в единое целое. В семье, где есть члены, посылающие окружающим неконгруэнтные сообщения, ряд тем обсуждения может вызвать к жизни внутренний конфликт. Это болезненно, поэтому правилом коммуникации в семье может стать запрет обсуждения ряда тем (говорить о сексе, денежных проблемах - неприлично, некрасиво; нельзя говорить о своем недовольстве - «всегда оставайся довольным»). Запрет на обсуждение ряда тем препятствует личностному росту членов семьи. Если в этих семьях и бывают результаты взаимодействия, то они случайны, хаотичны, по большей части деструктивны. Члены таких семей, как правило, отличаются низкой самооценкой.
В. Сатир говорит: «Моя методика - рассказать, что видела, и спросить, что происходит. Критерий эффективности работы -повышение степени открытости семьи». Осуществляется анализ того, какую репрезентативную систему человек использует (аудиальную, визуальную, кинесте тическую) и что он пытается сообщить в рамках каждой системы, что он при этом чувствует. Можно использовать игры из гештальттерапии, способствующие интеграции личности.