29. Проблеми гармонійних і дисгармонійних сімей.

Сім”я- це група людей, яка задовольняє потреби кожного з своїх членів. Функції сім”ї реалізуються в процесах спілкування та взаємодії членів сім”ї. Гармонічне функціонування сім”ї можливе, коли кожен з її членів виконує ролі, що відповідають своїм та взаємним очікуванням та потребам. За Вітакером здорова сім”я –це сім”я, що здатна себе актуалізувати, тобто розвиватися, перестпати через труднощі та розв”язувати проблеми. Ознаки здорової сім”ї : здатність сприймати себе у часі та просторі, здатність усвідомлювати свої зміни, розуміти , що ролі в сім”ї змінюються і що вони можуть виконуватися іншими членами сім”ї. В такій сім”ї ідповідальність несе кожен, у вирішенні проблеми беруть участь всі члени сім”ї. В дисфункціональній сім”ї заперучуються імпульси, емоції та їх втраження стараються помістити в рамки, спілкування в ній ригідне, а не спонтанне, конфлікти ігнорують, а не вирішують.

Ознаки гармонійної ( здорової ) сім”ї :

1. присутнє “ми”-почуття, але кожен виступає окремою особистістю;

2. відсутні фіксовані трикутники;

3. немає жорсткої ротації ролей;

4. засвоєння знань у сім”ї можливе як у напрямку від старших – до молодших, так і навпаки ( батьки також повинні вчитися у дітей);

5. поява чужої людини в сім”ї нічого не порушує в сімейних відносинах;

Ознаки дисгармонійнї сім”ї :

1. існує сімейний перекіс ( один член сім”ї домінує, інши є залежним, втрачає особистість);

2. диструктогенна сім”я ( немає солідарності, алкоголізм, наркоманія);

3. сім”я, яка розпадається;

4. сім”я, яка розпалася;

5. ригідна псевдосолідарна сім”я ( подружжя пов”язано не любов”ю, а лише шлюбом).

29. Дослідження структури та історії сім'ї. Інтерв'ю по генограмі

Сім”я-це група людей, яка задовольняє потреби кожного з своїх членів.

Функції сім”ї реалізуються в процесах спілкування та взаємодії членів сім”ї. Гармонічне функціонування сім”ї можливе, коли кожен з її членів виконує ролі, що відповідають своїм та взаємним очікуванням та потребам.Таким чином утворюються сімейні ролі та сімейна структура.Ці ролі та саму структуру можна розглядати керуючися декількома підходами : аналіз ролей в сім”ї як в соціальному інституті, аналіз сімейних ролей в сім”ї як в малій групі та кількісний аналіз сімейної структури. Ролі в сім”ї, як соціальному інституті, є строго визначеними і за відхилення від них існує покарання, що показує наявність законів, котрі регулюють шлюб та сімейне життя; такі ролі визначають межі , в яких сім”я потребує психологічної допомоги і за якими їй потрібна допомога іншого типу (юридична, економічна). Деякі ролі є обумовленими соціальним інститутом сім”ї , інша частина ролей ніяк не формалізуються і залежать лише від структури конкретної сім”ї. Також існують ролі, що передаються з покоління в покоління ( напр. Розподіл побутових ролей між чоловіком та дружиною). Сучасна нуклеарна сім”я через малу кількість її членів має труднощі в в реалізаціїї своїх сімейних ролей, так як кожному її члену доводиться виконувати одразу декілька ролей, які до того ж можуть мати протиріччя. Відповідність чи не відповідність сімейних ролей можливостям особистості ще більш яскраво проявляється при зміні сімейної структури ( напр. В неповній сім”ї, де матері потрібно виконувати частину функцій батька). Такі ролі часто обумовлюють перехід сімейного конфлікту на рівень внутрішньоособистісного конфлікту.

Щодо історії розвитку сім”ї можна виділити періодизацію етапів її розвитку на основі зміни місця дітей в сімейній структурі : життя удвох, життя після народження дітей, виховання дітей старшого шкільного віку, відділення дітей від батьків та виховання внуків ( Нойберт). Формально сім”я існує від її регістрації до розриву шлюбу, а песихологічна сутність сім”ї виникає , коли стосунки в сім”ї стають особистісно значимі та впливають на почуття, поведінку; і залишається сім”єю поки ці стосунки зберігають свою значимість.Загалом можна виділити такі періоди розвитку сім”ї : дошлюбне спілкування, шлюб, етап медового місяця, етап молодої сім”ї, зріла сім”я, сім”я людей старшого віку.

Сімейна генограма відноситься до графічних методів діагностики комунікацій в сім”ї та взаємостосунків між її членами. Головним її завданням є вивчення так званих сімейних історій(тем) – специфічних проблем, що несуть емоційну нагрузку, навколо яких формується періодично виникаючий та повторюваний конфлікт. Крім символічного малюнку сім”ї у методв генограми застосовується інтерв”ю, метою якого є збір інформації про сім”ю та діагностування, виявлення зони конфлікту, його змісту та поведінки. В даному інтерв”ю важливо зосередити увагу на таких питаннях ,як - склад сім”ї ( спільне проживання, родинні стосунки, кількість шлюбів), демографічна інформація про сім”ю ( імена, стать, вік т.д.), про теперішній стан проблеми, про історію розвитку проблеми, про недавні події та переходи в життєвому циклі сім”ї ( народження, смерть, розлучення,переїзди т.д.), про реакції сім”ї на важливі події в її історії, про батьківські сім”ї кожного з подружжя, про інших важливих для сім”ї людей, про сімейні взаємостосунки, про сімейні ролі та про тяжкі теми для сім”ї.