29. Теоретичні моделі психологічного консультування сім'ї.

Психоаналітична(психодинамічна) сімейна психотерапія створена на основі психоаналізу З.Фрейда, проте спеціалісти психоаналітики( Еріксон, Фромм, Салліван, Кляйн,Малер) перенесли увагу з інстинктів на об”єктне відношення, залежність новонароджених та неповний розвиток, ці проблеми почали визнаватися як більш важливі ніж проблеми Едіпового комплексу та витіснені інстинкти.Глибинною причиною виникнення психічних захворювань вважається страх об”єктних стосунків, що може з”явитися в ранньому дитинстві.Цілі психоанаітичної сімейної психотерапії – зміна особистості учасників психотерапії таким чином, щоб вони могли взаємодіяти як цілісні здорові особистості а нинішній реальності, а не на базі неусвідомлених образів минулого. Техніки – конфронтація, інтерпритація та переробка досвіду, а також “ вільні асоціації”. Психоаналітики спостерігають та слухають, різко зупиняючи пусте обговорення запитаннями.Бовен вводить поняття триангуляції – коли сімейна пара у стані крнфлікту втягує третю сторону, в надії отримати від нею підтримку зі своєї стоони (напр. дитина), чим власне і закриває вихід з ситуації.Віе ставить за мету добитися повної диференціації кожного з подружжя для нормального функціонування сім”ї.

Біхевіоріальна модель об”єктом пізнання та впливу визначає поведінку.Головне – як, коли і де? , а не чому?. Таким чином проявляється інтерес не до причин, а до наслідків. Дана модель використовує наступні техніки:

1)Тренінг батьківських здібностей ( Гордрн, Давідсон) – психолог тстрарється змінити не дитину, а оточуюче середовище, в першу чергу батьківську реакцію на нього,і , змінюючи реакції – модифікує поведінку дитини.Навчає батьків способам впливу на поведінку, завдяки зміні цих способів, будке змінюватися поведінка дитини.

2)Корекція спілкування подружжя – подружня пара, сприймається як творець системи винагород та покарань, в рамках якої кожен член сім”ї старається максималізувати задоволення, винагороди і мінімалізувати незадоволеність, покарання. На одному з етапві цієї техніки застосовується сімейний конракт.

Модель сімейного консультування заснована на досвіді ( В.Сатір) за основу бере предпчу сім”ї нового досвіду, що допоможе членам сім”ї стати більш гармонічними та творчими особистостями.Надається значення інтеграції особистості, тобто зміцненню зв”язків між внутрішнім досвідом і поведінкою, більша свобода вибору і меньша залежність, все це досягається завдяки збагачення збагаченню досвідом.Підчас зустрічі увага концентрується на подіях, що відбуваються “ тут і тепер”.Ціль таких зустрічей – досвід успішної зустрічі. Психолог в таких випадках повинен виступити в ролі каталізатора, що підштовхує до більш відкритої та цілеспрямованої конфронтації, а також виступає з пропозиціями альтернатив та порадами.Так психолог привчає сім”ю до нового, більш продуктивного досвіду взаємодії.

Концепція “подвійного зв”язку”( Бейтсон,Хейлі) висуває твердженя, що “подвійний зв”язок” – вид викривленої комунікації, коли індивід отримує два протирічних повідомлення. Вона може виникнути, коли : індивід знаходиться в ситуації значимих стосунків “ мати-дитина”, індивід вимушений реагувати, індивід отримує два повідомлення , що протирічять на різних рівнях, отримані повідомлення тяжко виявити та прокоментувати. Лідз вводить такі поняття як “побружній розкол”( хронічна нездатність подружжя прилаштуватися один до одного) та “подружнє зміщення”( один є залежним, а другий є лідером і має психічну патологію). Спеціалісти приходять до висновку, що поведінка пацієнта є не стільки наслідком мозгової дисфункції, скільки результатом засвоєння способів спілкування з реальністю на основі викривленої комунікації.

Структурна модель консультування сім”ї ( Монтлав, Розман, Вальтерс, Гринштейн) дає психологу конкретну концептуальну “карту”, що пояснює те, що відбувається в сім”ї, пропонує ясні ідеї, як організувати процес сімейної психотерапіїОсновні поняття структурної моделі – структура сім”ї, субсистеми сім”ї та межі структури.Три типи меж : чіткі, ригідні, дифузні. Цілі структурної допомоги : 1) створення ефективної ієрархічної структури, в якій батьки є авторитетом для дітей, 2) створення ефективної батьківської коаліції, 3) розширення субсистеми дітей в субсистему однолітків, 4) створення умов для експериментів з автономією та незалежністю дітей, що відповідає їх віку.

Трансакційна модель ( Е.Берн) побудована на основі теорії про три стани Я – Батько, Дитина, Дорослий. Процес спілкування Берн розглядає як контакт між двома Я, що знаходяться в однакових чи різних станах. Таким чином відбувають трансакції, а їх більш складні ряди утворюють ігри.Отже, спосіб допомоги сім”ям аналіз ігр, клієнт стає компетентним партнером психолога і разом з ним аналізує свої ігри. Оптимальна група складається з 4 сімейних пар. В цій системі не ставиться за мету повне вирішення конфліктів, достатньо досягти нового розуміння та причин.

Стратегічна модель психологічного консультування ( Міланська школа) звертає увагу на те, що неможливо змінити сім”ю частково, не змінюючи її як ціле, неможливо зберегти стабільність і добитися змін.Застосовують техніку контрпарадоксів, виконуючи роль каталізатора, активізують процеси зміни сім”ї, формування установок на появу нової поведінки і створення нової моделі поведінки.Рахують, що група психологів легше, ніж один психолог зберігає нейтральність, здатна висунути більше гіпотез.