
- •Поняття родини як системи Сімейна система як «клієнт» або об'єкт психотерапевтичного впливу.
- •Поняття «ідентифікований пацієнт», симптом, патерн сімейних взаємодій.
- •Лінійний і системний підходи в сімейній психотерапії.
- •Концептуальні основи системної сімейної психотерапії. Загальна теорія систем Людвіга фон Берталанфі та теорія комунікації п. Вацлавіка.
- •Поняття про симетричність та доповнення (комплементарність) при побудові сімейних стосунків
- •18. Актуальна проблемність (хронічна чи ситуативна) початку життєвого циклу сім'ї.
- •Психодинамічна модель консультування сім'ї
- •Характер стосунків в сім'ї. Коаліції, союзи (явні та приховані) та їх роль в сімейній взаємодії
- •Психологічні проблеми останніх фаз життєвого циклу сім'ї.
- •Психологічний консультативний контракт та процедура його укладання.
- •Поняття про тріангуляцію (передача патернів взаємостосунків).
- •Сімейна скульптура та інші метафоричні техніки роботи з сім'єю.
- •Емоційні трикутники (м.Боуен).
- •Сімейні ролі та їх ротація
- •Діагностика сімейних стосунків за допомогою „Кінетичного малюнку сім'ї".
- •Сім'я як комунікативна проблема. Поняття про патологізуючі сімейні ролі.
- •Діагностика сімейних стосунків за допомогою кольорового тесту Еткінда (ктс).
- •Проблеми та тип комунікації (інформуванння, метакомунікація, парадоксальні команди, "подвійний затиск" тощо).
- •Поняття відкритого шлюбу га інші типи сучасних шлюбних стосунків.
- •Поняття про циркулярне інтерв'ю
- •Функції симптоматичної поведінки в сімейній системі.
- •Проблемні та патологічні послідовності і шаблони взаємодії.
- •Сім'я як найдревніший інститут суспільства. Еволюційна роль сім'ї (м.Боуен).
- •Порядки любові" (б.Хелінгер) та психологічна проблематика сімейної ієрархії.
- •Біхевіоральні техніки роботи з сім'ями.
- •Циркулярні моделі функціонування сім'ї.
- •Функціонування сім'ї та основні потреби, які вона покликана задовольнити.
- •Соціометричні техніки роботи з сім'ями.
- •Поняття про генограму та її побудова.
- •Теоретичні моделі психологічного консультування сім'ї.
- •Проблеми гармонійних і дисгармонійних сімей.
- •Ознаки гармонійної ( здорової ) сім”ї :
- •Дослідження структури та історії сім'ї. Інтерв'ю по генограмі
- •Поняття про структуру сім'ї:. Підсистеми сім'ї, їх характеристики та ієрархія.
- •Підтримання зовнішніх та внутрішніх меж сім'ї (значення, типи).
- •Основні символи побудови генограми.
- •Загальні характеристики сім'ї: тип збалансованості, рівень згуртованості, рівень гнучкості (модель Олсона).
- •Закономірності формування „вузлів" життєвих подій.
- •Заснована на досвіді модель психологічного консультування сім'ї.
- •Психологічна історія виникнення сім'ї та дослідження сімейної історії.
- •Сімейна системна психотерапія. (м.Боуен)
- •Методи вивчення структури сім'ї.
- •Структура весільного контракту та його психологічна доцільність.
- •Поняття про сімейну хроніку та її дослідження.
- •Трансакційна модель психологічного консультування сім'ї.
- •Робота з фантазією і образами в сімейному консультуванні.
- •Симптом як комунікативна метафора, частина циркулярної послідовності, заклик про допомогу і спосіб стабілізації сімейної системи.
- •Парадоксальні техніки психотерапевтичної роботи з сім'єю
- •Характер стереотипних трансакцій (порочне коло тем). Сценарії та ігри в сімейному житті.
- •Консультування сім'ї з питань виховання дітей.
- •Побудова лінії часу з використанням спрощеної генограми.
- •Психологічне консультування сім'ї на різних етапах її розвитку.
- •Період залицяння («монада»)
- •Період народження дітей у сімї («Експансія»)
- •Типи виховного впливу на дитину та їх ефективність.
- •Дослідження сім'ї при допомозі тесту Герінга.
- •Види психологічного консультування сім'ї та оцінка їх ефективності.
- •Стадії життєвого циклу сім і та проблеми, що їх супроводжують.
- •Модель комунікаційного консультування сім'ї (п.Вацлавік, в.Сатір)
- •Кризи в шлюбних та сімейних стосунках.
- •Тренінгові робота з молодятами та подружжям
- •Тренінг дитячо-батьківських стосунків
- •Модель біхевіорального консультування сім'ї.
- •Інтегративна модель сімейного консультування.
- •Основні проблеми прасімей та "перетікання тревоги".
- •Сімейні стабілізатори. Типи дисфункціональних сімейних структур.
- •Поняття про консультативну діагностику сімейних стосунків.
- •Сімейні легенди, "соціальна пам'ять" сім'ї. Спадкування "сімейних програм" (вибір справи и способу ставлення до світу) та патернів функціонування.
- •Основні задачі життєвого циклу молодої сім'ї та консультативна проблематика цього періоду.
- •Контракт як метод психотерапевтичної роботи. Поняття про контракт як форму консультативної роботи з сім'єю. Типи контрактів та процес їх укладання.
- •Основні проблеми батьківсько-дитячих стосунків.
- •Морфостатичні та морфогенні симптоми та доцільність їх появи.
- •Ієрархія та реверсія ієрархії в сімейних стосунках.
- •Переформулювання сімейних проблем (рефреймінг)
- •Символіка родової психосоматичної складової.
- •Психодраматичний обмін ролями як техніка розв'язання сімейних конфліктів.
- •Підходи сімейної терапії, що грунтуються на досвіді.
- •Принципи психологічного консультування сім'ї.
- •Позиція сиблінгів в сімейному сузір'ї та її наслідки.
- •Структурний підхід у сімейному консультуванні.
- •Поняття про Кодекс раціонального батьківства
- •Підходи, орієнтовані на сімейну історію. Трансгенераційні передачі.
- •Основні напрямки соціально-психологічної роботи з сім'єю в рамках соціально-психологічної служби сім'ї
- •Егалітарний шлюб та його проблеми
- •Трансформація шлюбних стосунків в контексті взаємин чоловіків та жінок
- •Здорова та дисфункціональна сім'я
- •Структурні параметри сім'ї Подсистема
- •Альянсы, коалиции
- •Основні закони функціонування сім'ї
- •Сім'я як соціальна система
- •Критичні періоди в розвитку сім'ї: хроніка та ускладнення
- •Криза сімейного життя та її наслідки
- •Сімейне консультування та сімейна психотерапія: схожість та різниця Поняття про психоаналітичну педагогіку
Поняття про циркулярне інтерв'ю
Циркулярное интервью классический системный терапевт, начиная работу с семьей, имеет задачу построить системную гипотезу относительно той проблемы или симптома, с которым он столкнулся. Ему нужно переформулировать эту проблему на языке системных зависимостей семьи, в которой носитель симптома находится и существует. Для этого применяется техника циркулярного интервью, которая позволяет, в силу того, что она определенным образом построена, выявить те системные зависимости, которые поддерживают этот симптом.
Известно, что циркулярное интервью в классической логике – это метод одновременно диагностический (который позволяет терапевту увидеть эту циркулярность и эти системные зависимости) и в то же время это уже интервенция. Потому что в момент проведения этого интервью эта системная гипотеза, построенная терапевтом, предъявляется. Клиенты узнают, видят, начинают понимать. Начинают понимать свой собственный вклад в эту логику взаимодействия и т.д. Методика заключается в том ,что психотерапевт спрашивает одного из членов семьи, как относятся друг к другу двое других. Или Существует проблема, или что-то случилось - что происходит, когда эта проблема появляется? Что делает мама, когда …случилось? Ответ к примеру :мама звонит папе и говорит что случилось.… А что делает мама и папа? А что брат и.т.
В отличие от прямых вопросов о внутрисемейных взаимоотношениях, такая техника дает более существенную информацию, как психотерапевту, так и семье.
Терапевты миланской школы (информация есть различия, а различия отражают позиции в отношениях) используют особый тип вопросов —циркулярные вопросы. Так, вопрос “Является ли мама несчастной?” исследует описательные характеристики и является скорее линейным, тогда как вопросы, исследующие различия, — “Кто первым заметил проблему?”- циркулярным.
Построение интервью вокруг различий является одним из наиболее значительных вкладов миланской группы в усовершенствование техники семейного консультирования.
Можно выделить следующие типы различий:
а) различия между индивидуальностями (“Кто злится больше всего?”);
б) различия во взаимоотношениях (“В чем разница между способом, которым мама общается с Катей, по сравнению с тем, как она обходится с Колей?”);
в) различия во времени (“Как она общалась с ним в прошлом году по сравнению с тем, как общается сейчас?”) и их различные комбинации.
Задавая циркулярные вопросы, терапевт активно использует категории, проясняющие различия: больше/меньше, ближе/дальше, чаще/реже, хуже/лучше и т.д. (“Кто из членов семьи лучше всего понимает маму?”, “Становятся ли родители ближе друг к другу, когда Коля плохо себя ведет?”; “Ссоры между братом и сестрой реже случаются, когда родители дома или когда их нет?”).Циркулярные вопросы — особенно полезный способ интервьюирования, если терапевт хочет получить непредвзятую информацию о взаимодействиях в семье и не стать жертвой навязываемого ему семейного мифа.Прослеживая циркулярные последовательности взаимодействий, терапевт, во'первых, обычно заменяет глагол “чувствовать” глаголом “делать”, а во'вторых, задает вопрос не самим участникам событий, а кому'то третьему:
“Что сделает Борис, когда, придя домой, увидит, что его жена расстроена?”.Чтобы высветить различия в разного рода отношениях между членами семьи, терапевт может попросить кого'нибудь из них прокомментировать, как он видит отношения между двумя другими, например, мать могут спросить, как она видит отношения между отцом и одним из детей. Потом терапевт задает тот же самый вопрос отцу по поводу отношения матери с другим ребенком и т.д. Эти триадические вопросы представляются очень эффективными, они обеспечивают более ясной информацией о паттернах взаимоотношений и помогают преодолеть сопротивление. Они ведут к нарушению “золотого правила”, обычно действующего в симптоматических семьях, а именно, запрета на вербализованную метакоммуникацию.
Другой тип циркулярного вопроса использует сослагательное наклонение “если бы”. “Если бы отец был здесь, то что бы он ответил на этот вопрос? “Кто больше всего страдал бы в семье, если бы сын уехал учиться в другой город?”, “Если бы мы не говорили о проблеме твоего брата, то о чем бы нам стоило здесь поговорить?” и т.д. Последний вопрос вскрывает другие важные темы в семье, кроме проблемы идентифицированного пациента.
Еще один вид циркулярного вопроса — так называемый вопрос, “читающий мысли”: кого'то из членов семьи спрашивают, что, по его мнению, думает об этом другой член семьи. То есть вопрос задается не прямо, а через мнение кого'то еще. Задавая циркулярные вопросы, терапевт обращает особое внимание на невербальное поведение членов семьи, так как оно может дать важный ключ к пониманию того, задевает ли данный вопрос деликатную область на семейной карте.Циркулярные вопросы не только собирают данные о семье, но и вводят в систему новую информацию о ней самой. Природа задаваемых вопросов позволяет членам семьи осознавать последствия своего поведения.
Циркулярные модели функционирования семьи. Описанные циклы, конечно, упрощают изумительную сложность жизни семей. В одной и той же семье можно одновременно обнаружить несколько разных типов последовательностей взаимодействия, встретить разные типы конфликтов. Однако представление семейных процессов в виде циркулярных последовательностей позволяет терапевту подходить к этой информации более эффективно, фокусируясь на проблемных циклах взаимодействий. Сохранение гомеостаза в семейных системах, несомненно, является циркулярным процессом. Если проблема становится хронической, она, как правило, обслуживает гомеостатическую функцию в системе. Терапевт пытается выдвинуть системную гипотезу семейного функционирования, которая является циркулярной, описывает самоподдерживающийся процесс и включает в себя проблемное поведение. Эта циркулярная гипотеза помогает терапевту выработать план собственных действий.(Одной из наиболее общих проблемных последовательностей является вовлечение трех поколений. Классическая ситуация создается матерью, бабушкой и проблемным ребенком.)