1. Поняття родини як системи. Сімейна система як «клієнт» або об'єкт психотерапевтичного впливу.

2. Поняття «ідентифікований пацієнт», симптом, патерн сімейних взаємодій.

3. Лінійний і систем ний підходи в сімейній психотерапії.

4. Концептуальні основи системної сімейної психотерапії. Загальна теорія систем Людвіга фон. Берталанфі та теорія комунікації П. Вацлавіка.

5. Поняття про симетричність та доповнення (комплементарність) при побудові сімейних стосунків

6. Актуальна проблемність (хронічна чи ситуативна) середньої частини життєвого циклу сім'ї.

7. Психодинамічна модель консультування сім'ї

8. Характер стосунків в сім'ї. Коаліції, союзи (явні та приховані) та їх роль в сімейній взаємодії.

9. Психологічні проблеми трьох останніх фаз життєвого циклу сім'ї.

10. Психологічний консультативний контракт та процедура його укладання.

11. Основні засади побудови сімейних стосунків. Любов чи розрахунок?..

12. Поняття про тріангуляцію (передача патернів взаємостосунків).

13. Сімейна скульптура та інші метафоричні техніки роботи з сім'єю.

14. Емоційні трикутники (М.Боуен).

15. Сімейні ролі та їх ротація

16. Діагностика сімейних стосунків за допомогою „Кінетичного малюнку сім'ї".

17. Сім'я як комунікативна проблема. Поняття про патологізуючі сімейні ролі.

18. Фази життєвого циклу сім'ї.

19. Діагностика сімейних стосунків за допомогою кольорового тесту Еткінда (КТС).

20. Проблеми та тип комунікації (інформуванння, метакомунікація, парадоксальні команди, "подвійний затиск" тощо).

21. Поняття відкритого шлюбу та інші типи сучасних шлюбних стосунків.

22. Понятгя про циркулярне інтерв'ю

23. Функції симптоматичної поведінки в сімейній системі.

24. Проблемні та патологічні послідовності і шаблони взаємодії.

25. Сім'я як найдревніший інститут суспільства. Еволюційна роль сім'ї (М.Боуен).

26. Порядки любові" (Б.Хелінгер) та психологічна проблематика сімейної ієрархії.

27. Біхевіоральні техніки роботи з сім'ями.

28. Сім'я і шлюб: історія розвитку. Нормативна модель сім'ї.

29. Циркулярні моделі функціонування сім'ї.

30. Функціонування сім'ї та основні потреби, які вона покликана вдовольнити.

31. Соціометричні техніки роботи з сім'ями.

32. Поняття про генограму та її побудова.

33. Теоретичні моделі психологічного консультування сім'ї.

34. Проблеми гармонійних і дисгармонійних сімей.

35. Дослідження структури та історії сім'ї. Інтерв'ю по генограмі

36. Поняття про структуру сім'ї. Підсистеми сім'ї, їх характеристики та ієрархія.

37. Підтримання зовнішніх та внутрішніх меж сім'ї (значення, типи).

38. Основні символи побудови генограми.

39. Загальні характеристики сім'ї: тип збалансованості, рівень згуртованості, рівень гнучкості (модель Олсона).

40. Закономірності формування „вузлів" життєвих подій.

41. Заснована на досвіді модель психологічного консультування сім'ї.

42. Психологічна історія виникнення сім'ї та дослідження сімейної історії.

43. Сімейна системна психотерапія. (М.Боуен)

44. Методи вивчення структури сім'ї.

45. Структура весільного контракту та його психологічна доцільність. »

46. Поняття про сімейну хроніку та її дослідження.

47. Транзактна модель психологічного консультування сім'ї.

48. Робота з фантазією і образами в сімейному консультуванні.

49. Симптом як комунікативна метафора, частина циркулярної послідовності, заклик про допомогу і спосіб стабілізації сімейної систем и.

50. Парадоксальні техніки психотерапевтичної роботи з сім'єю

51. Характер стереотипних трансакцій (порочне коло тем). Сценарії та ігри в сімейному ЖИТТІ.

52. Консультування сім'ї з питань виховання дітей.

53. Побудова лінії часу з використанням спрощеної генограми.

54. Психологічне консультування сім'ї на різних етапах її розвитку. ®

55. Типи виховного впливу на дитину та їх ефективність.

56. Дослідження сім'ї при допомозі тесту Герінга.

57. Види психологічного консультування сім'ї та оцінка їх ефективності.

58. Стадії життєвого циклу сім'ї та проблеми, що їх супроводжують.

59. Модель комунікаційного консультування сім'ї (П.Вацлавік, В.Сатір)

60. Кризи в шлюбних та сімейних стосунках.

61. Тренінгові робота з молодятами та подружжям

62. Тренінг дитячо-батьківських стосунків

63. Модель когнітивно- біхевіорального консультування сім'ї.

64. Інтегративна модель сімейного консультування.

65. Стратегічна модель консультування сім'ї (Дж.Хейлі, міланська школа).

66. Основні проблеми прасімей та "перетікання тревоги".

67. Сімейні стабілізатори. Типи дисфункціональних сімейних структур.

68. Поняття про консультативну діагностику сімейних стосунків.

69. Сімейні легенди, "соціальна пам'ять" сім'ї. Спадкування "сімейних програм" (вибір справи и способу ставлення до світу) та патернів функціонування.

70. Основні задачі життєвого циклу молодої сім'ї та консультативна проблематика цього періоду.

71. Контракт як метод психотерапевтичної роботи. Поняття про контракт як форму консультативної роботи з сім'єю. Типи контрактів та процес їх укладання.

72. Основні проблеми батьківсько-дитячих стосунків.

73. Морфостатичні та морфогенні симптоми та доцільність їх появи.

74. Ієрархія та реверсія ієрархії в сімейних стосунках.

75. Схема первинного інтерв'ювання сім'ї.

76. Переформулювання сімейних проблем (рефреймінг)

77. Символіка родової психосоматичної складової.

78. Психодраматичний обмін ролями як техніка розв'язання сімейних конфліктів.

79. Підходи сімейної терапії, що ґрунтуються на досвіді.

80. Принципи психологічного консультування сім'ї.

81. Позиція сиблінгів в сімейному сузір'ї та її наслідки.

82. Структурний підхід у сімейному консультуванні.

83. Поняття про Кодекс раціонального батьківства

84. Підходи, орієнтовані на сімейну історію. Трансгенераційні передачі.

85. Основні напрямки соціально-психологічної роботи з сім'єю в рамках соціально-психологічної служби сім'ї

86. Егалітарний шлюб та його проблеми

87. Трансформація шлюбних стосунків в контексті взаємин чоловіків та

ЖІНОК

2. Здорова та дисфункціональна сім'я

3. Структурні параметри сім'ї

4. Основні закони функціонування сім'ї

5. Сім'я як соціальна система

6. Критичні періоди в розвитку сім'ї: хроніка та ускладнення

7. Криза сімейного життя та її наслідки

8. Сімейне консультування та сімейна психотерапія: схожість та різниця

1. Поняття родини як системи Сімейна система як «клієнт» або об'єкт психотерапевтичного впливу.

Семейная система — это открытая система, она находится в постоянном взаимообмене с окружающей средой. Семейная система это самоорганизующаяся система, то есть поведение системы целесообразно, и источник преобразований системы лежит внутри ее самой (Черников, 1997). Исходя из этого понятно, что люди, составляющие семью, поступают так или иначе под влиянием правил функционирования данной семейной системы, а не под влиянием своих потребностей и мотивов. Система первична по отношению к входящему в нее элементу. Ясно, что объектом психотерапевтического воздействия является вся семейная система целиком, а не отдельный человек, элемент этой системы. Рассмотрим общие принципы функционирования семейных систем.

За последние 50 лет в семейном консультировании господствующим является системный подход, который рассматривает семью как систему. Это значит, что семья рассматривается как целостная единица. Она состоит из частей, которые в неё входят. Объектами влияния семьи считаются не те элементы из которых она состоит, а вся семья в целом. Семейный консультант помогает семье в целом.

Самые распространённые направления - системное семейное консультирование и системная семейная терапия.

Теоретической основой системного взгляда на семью является общая теория систем, которая была разработана в 40-е годы Людвигом фон Берталамфи. Он утверждал, что большинство объектов окружающего мира представляют собой целесообразно организованные системы - организмический взгляд на мир. Таким же образом, как системы, функционирует человек и также различные социальные образования, в том числе и семья.

Постулаты этой теории систем:

1. Целое больше, чем сумма составляющих его частей. Система описывается теми составными частями, из которых она состоит. Семья не состоит из мамы, папы и ребёнка. Все эти элементы присутствуют, но семья как система - нечто большее.

2. Все элементы и процессы, происходящие внутри семьи, взаимно влияют и взаимообусловливают друг друга. Соответственно изменения, которые происходят в отдельном элементе системы могут вторично обусловливать изменения в других частях системы или в системе в целом. Влияя на ребёнка можно вызвать изменения во всех остальных участниках семьи.

С точки зрения теории системы семья представляет собой открытую систему. Закрытые системы - те, которые функционируют автономно. Открытые - которые для своей жизнедеятельности нуждаются в обмене с окружающей средой. Что-то нужно отдавать в окружающую среду и что-то из неё принимать. Чтобы семье выжить - она существует в социуме и она должна взаимодействовать с элементами социума. Если этого нет - системе начинает чего-то не хватать. Функции семьи могут нарушаться.

Кроме этого, семья является системой самоорганизующейся. Это значит, что семья как система является построенной по принципу целесообразности и всё поведение семьи является целесообразным. Источник преобразования находится внутри самой семьи. Если в семье есть цель, то она определяет всю жизнедеятельность семьи как системы.

Семья также является и первичной системой по отношению к каждому входящему в неё элементу. Это значит что закономерность, по которым существует семья могут отличаться и не соответствовать тем закономерностям, по которым существуют её элементы - члены семьи. То что происходит в семье часто не зависит от намерений людей а регулируется свойствами системы как таковой. Родители хотят хорошего в воспитании детей, а по факту получается другое. Намерения и поступки людей в системе являются вторичными (семья первична) и подчиняются правилу функционирования систем. Семья первична и находится над элементами её составляющими. Это положение носит практический характер. Психолог может много времени уделить желаниям и намерениям одного элемента системы, но так и не понять ничего, почему в этой системе возникают проблемы.

Клиентом является вся семья, вся семейная система, именно она -объект психотерапевтического воздействия. Семья - это социальная система, т. е. комплекс элементов и их свойств, находящихся в динамических связях и отношениях друг с другом. Семья - это «живой организм, напоминающий скорее пламя, чем кристалл»

Семейная система - это открытая система, она находится в постоянном взаимообмене с окружающей средой. Семейная система - это самоорганизующаяся система, т. е. поведение системы целесообразно, и источник преобразований системы лежит внутри ее самой (там же). Исходя из этого понятно, что люди, составляющие семью, поступают так или иначе под влиянием своих потребностей и мотивов. Система первична по отношению к входящему в нее элементу. Семейная система - это группа людей, связанная общим местом проживания, совместным хозяйством, а главное - взаимоотношениями. То, что происходит в семье, часто не зависит от намерений и желаний людей, входящих в эту семейную систему, потому что жизнь в семье регулируется свойствами системы, как таковой. В этом психотерапевтическом подходе утверждается, что намерения и поступки людей вторичны и подчиняются законам и правилам функционирования семейной системы. Это - так называемый принцип тотальности системы

Поэтому целесообразно работать со всей семейной системой, а не с одним ее элементом.