- •1. Наука про адвокатуру.
- •2. Предмет та сист. Науки про адвокатуру.
- •3. Методи науки про адвокатуру.
- •4. Адвокатура як навчальна дисципліна.
- •5.Місце адвокатури серед інших навч. Дисциплін.
- •6.Зародження адвокатури
- •7. Адвокатура в Античній Греції
- •8. Інститут адвокатури у Давньому Римі
- •9. Розвиток інституту адвокатури у Франції.
- •10. Розвиток інституту адвокатури в Англії
- •11. Розвиток інституту адвокатури у Німеччині
- •12. Зародження і розвиток інституту адвокатури в Україні
- •13. Адвокатура України після 1917 року
- •14. Розвиток інституту адвокатури на землях Східної Галичини й Буковини до 1939 року
- •15. Формування адвокатського корпусу за чинним законодавством України
- •16. Право особи на отримання кваліфікованої правової допомоги: конституційні аспекти
- •17. Право особи на отримання кваліфікованої правової допомоги: міжнародно-правові аспекти
- •18. Міжнародні стандарти та нормативи адвокатури та адвокатської діяльності
- •19. Законодавство про адвокатуру, сучасні проблеми та шляхи їх вирішення
- •20. Поняття адвокатської діяльності, її мета
- •21. Принципи адвокатської діяльності
- •22. Гарантії адвокатської діяльності
- •23. Види адвокатської діяльності
- •24. Набуття права на заняття адвокатською діяльністю
- •25. Вимоги щодо несумісності відносно діяльності адвоката
- •26. Адвокат: поняття, вимоги до набуття статусу
- •27. Допуск до складення кваліфікаційного іспиту особи, яка виявила бажання стати адвокатом
- •28. Кваліфікаційний іспит: нормативне регулювання, процедура проведення
- •29. Стажування особи для набуття статусу адвоката
- •30. Стажист адвоката: права та обов’язки Положення про організацію та порядок проходження стажування для отримання особою свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю
- •31. Керівник стажування: права та обов’язки
- •32. Свідоцтво про право на заняття адвокатської діяльності: умови отримання. Посвідчення адвоката
- •33. Форми організації роботи адвоката
- •34. Єдиний реєстр адвокатів України
- •35. Порівняльна характеристика здійснення адвокатської діяльності адвокатом індивідуально та у формі адвокатського бюро
- •36. Порівняльна характеристика адвокатського бюро та адвокатського об’єднання
- •37. Об’єднання адвокатів Стаття 18. Об'єднання адвокатів
- •38. Професійні та суспільні права адвоката Стаття 20. Професійні права адвоката
- •39. Обов’язки адвоката Стаття 21. Професійні обов'язки адвоката
- •40. Помічник адвоката Стаття 16. Помічник адвоката
- •41. Стажист адвоката
- •Стаття 10. Стажист адвоката. Стажування
- •Стажист має право:
- •Стажист зобов’язаний:
- •Зупинення і припинення стажування
- •42. Порівняльна характеристика помічника та стажиста адвоката
- •43. Соціальне страхування адвоката
- •44. Пенсійне страхування адвоката
- •Закон «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»
- •Закон «Про пенсійне забезпечення»
- •Стаття 19. Розміри пенсій за віком
- •Підручник
- •45. Оподаткування діяльності адвоката
- •178.2. Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.
- •46. Відповідальність адвоката: поняття та види
- •47. Дисциплінарна відповідальність адвоката Стаття 33. Загальні умови дисциплінарної відповідальності адвоката
- •48. Процедура здійснення дисциплінарного провадження Стаття 34. Підстави для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності
- •Стаття 35. Види дисциплінарних стягнень, строк застосування дисциплінарних стягнень
- •Стаття 36. Ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката
- •Стаття 37. Стадії дисциплінарного провадження
- •Стаття 38. Перевірка відомостей про дисциплінарний проступок адвоката
- •Стаття 39. Порушення дисциплінарної справи
- •Стаття 40. Розгляд дисциплінарної справи
- •Стаття 41. Прийняття рішення у дисциплінарній справі
- •Стаття 42. Оскарження рішення у дисциплінарній справі
- •49. Кримінальна відповідальність щодо адвоката
- •50. Зупинення права на заняття адвокатською діяльністю Стаття 31. Зупинення права на заняття адвокатською діяльністю
- •51. Припинення права на заняття адвокатською діяльністю Стаття 32. Припинення права на заняття адвокатською діяльністю
- •52. Сутність поняття «адвокатська етика»
- •53. Мораль та моральність у адвокатській діяльності
- •54. Співвідношення моралі, моральності та етики для адвокатської діяльності
- •55. Особливості адвокатської етики
- •56. Етичні засади регулювання адвокатської діяльності. Правила адвокатської етики
- •57. Принципи адвокатської етики
- •58. Етичні правила поведінки у сфері «адвокат-клієнт»
- •59. Етика поведінки адвоката при відмові від подальшої роботи з клієнтом
- •60. Етичні правила у взаєминах «адвокат-колега»
- •61. Етика відносин «адвокат-суд»
- •62. Відповідальність адвоката за порушення правил адвокатської етики
- •Стаття 79. Відповідальність керівників адвокатських об'єднань за незабезпечення умов для дотримання Правил адвокатської етики
- •Стаття 80. Загальні засади застосування дисциплінарної відповідальності за порушення Правил адвокатської етики
- •63. Адвокатська таємниця
- •64. Підстави для здійснення адвокатської діяльності Стаття 14. Підстави для надання адвокатом правової допомоги
- •65. Договір про надання правової допомоги: поняття, зміст, форма
- •Стаття 16. Форма угоди про надання правової допомоги
- •Стаття 17. Загальні вимоги до змісту угоди про надання правової допомоги
- •66. Підстави для відмови в укладенні договору про надання правової допомоги
- •67. Гонорар адвоката: поняття, порядок обчислення, особливості
- •68. Припинення, розірвання договору про надання правової допомоги
- •69. Надання адвокатом безоплатної правової допомоги
- •70. Адвокатське самоврядування: основні засади та завдання
- •71. Національна асоціація адвокатів
- •72. Конференція адвокатів регіону
- •73. Рада адвокатів регіону
- •74. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури
- •Стаття 9. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія регіону
- •75. Ревізійна комісія адвокатів регіону
- •76. Вища кваліфікаційна комісія адвокатури
- •77. Вища ревізійна комісія адвокатури
- •78. З’їзд адвокатів України
- •79. Рада адвокатів України
- •80. Здійснення в Україні адвокатської діяльності адвокатом іноземної держави
- •81. Відповідальність адвоката іноземної держави
52. Сутність поняття «адвокатська етика»
Адвока́тська е́тика (етика адвоката) — приписувана корпоративними правилами належна поведінка адвоката у тих випадках, коли правові норми не встановлюють для нього конкретних правил поведінки.Адвокатська етика — складова частина юридичної етики.
Адвокат при здійсненні своєї професійної діяльності виступає носієм обов'язків, іноді суперечливих, по відношенню до:
— клієнтів;— судів та інших державних органів;— адвокатури в цілому та окремих адвокатів;— суспільства в цілому.
Надзвичайна важливість функціонального навантаження адвокатури вимагає від адвокатів слідування високим етичним стандартам поведінки; водночас специфіка обов'язків, що лежать на адвокатурі, обумовлюють необхідність збалансування служіння адвоката інтересам окремого клієнта з інтересами суспільства в цілому, дотриманням принципів законності і верховенства права.
Вироблення адвокатурою і дотримання адвокатами особливих деонтологічних вимог і правил — необхідна наріжна передумова повноцінного функціонування адвокатури, виконання нею її важливої соціальної ролі в демократичному суспільстві.
В Україні єдиним корпоративним актом, що містить етичні норми діяльності адвокатів, є Правила адвокатської етики, прийняті Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 року
Ґрунтовне знання цього документу необхідне для успішної здачі адвокатського іспиту. Правила були вироблені з метою уніфікованого закріплення традицій і досвіду української адвокатури в сфері тлумачення норм адвокатської етики, а також загальновизнаних деонтологічних норм і правил, прийнятих у міжнародному адвокатському співтоваристві. Вони покликані слугувати системою орієнтирів для адвокатів України відповідно до статусу, основних завдань адвокатури та принципів її діяльності.
Ознаки адвокатської етики1) сукупність правил поведінки адвоката не взагалі, а у зв´язку із здійсненням ним своїх професійних обов´язків; 2) сукупність норм поведінки, що випливають із загальних положень моралі; 3) правила, що регулюють такі сторони діяльності адвокатів, які нерозривно пов´язані з честю і гідністю кожного з них окремо і адвокатури в цілому.
53. Мораль та моральність у адвокатській діяльності
Успішне здійснення захисної діяльності вимагає від адвоката високих моральних якостей. Пояснюється це тим, що в діяльності адвоката значно частіше й гостріше, ніж у будь-який іншій юридичній діяльності, виникають ситуації, правильний вихід з яких залежить від дотримання не тільки правових норм, але і моральних принципів.
Беручи участь у вирішенні питань правосуддя, оцінюючи вчинки і дії людей, розкриваючи їхній психологічний зміст, захисник повинен мати на це моральне право. Бути принциповим, чесним, непримиренним до порушення прав і законних інтересів своїх підзахисних, мати власну думку, не піддаватися сугестивності, уміти відстоювати свої переконання і позиції.
Положення адвоката як члена громадської організації, честь і гідність якої він повинен всіляко оберігати і зміцнювати, ставить особливі, підвищені моральні вимоги до його поведінки не тільки під час безпосередньо виконання професійних обов'язків, а й поза межами його спеціальних знань (у сім'ї, побуті, суспільному житті тощо).
У поведінці захисника повинні проявлятися незмінна стриманість і коректність стосовно всіх учасників судового розгляду, інтелігентність і висока моральність. Професійний обов'язок адвоката — бути принциповим і послідовним у захисті.
Принципова, кваліфікована, психологічно грамотна діяльність адвоката є гарантією того, що порідшають або зникнуть у судовій практиці випадки, коли невинуватий — відданий суду, коли прийняте судовими органами рішення порушує законні права й інтереси обвинувачуваного.
