35. . Роль і місце уцр в процесі українського державотворення.

Політичне становище в Україні протягом 1917-1918 рр., коли йшов процес відродження української державності, значною мірою вплинуло на пріоритети законотворчості українського уряду. Законодавча діяльність українського парламенту проходила у два періоди. Основою першого періоду (квітень – жовтень 1917 р.) законодавчої діяльності Центральної Ради мав переважно декларативний характер, про що свідчив зміст універсалів, декларацій та інструкцій. Його основним здобутком стали нині відомі універсали, яким судилося відіграти таку саму роль, що й “Декларація про державний суверенітет” 1991 року. Універсали формували основи української державності. Здобутком другого періоду законодавчої діяльності Центральної Ради (грудень 1917 – квітень 1918 рр.) стало проголошення Конституції Української Народної Республіки, що, як історичний документ, продемонструвала теоретичні можливості та досягнення українського лібералізму XXст. Творці Конституції мислили демократично і були гуманними політичними діячами, які мріяли створити правову модель суспільного порядку для населення України. З поваленням Української Центральної Ради закінчився перший етап відродження української державності, який охопив шлях від вимоги національно-територіальної автономії до проголошення повної незалежності України.

Аналіз нормативно-правових актів дає нам можливість констатувати, що економічна політика Центральної Ради була мало ефективною у відношенні фінансів та промисловості, економічна політика гетьманського уряду носила вузький класовий характер і не мала підтримки серед трудових класів.

36 .Розкрийте зміст внутрішньої політики гетьмана Павла Скороппадського , якими були її здобутки і недоліки ?

Внутрішняполітика П. Скоропадського.

 Гетьмансформувавновийуряд - Радуміністрів - зпомірно-консервативнихчиновників, військовихісуспільнихдіячів. Главою Кабінетуміністрів став Ф. Лизогуб; міністромзакордонних справ - Д.Дорошенко (член партіїсоціалістів-федералістів - єдинийсоціаліст в уряді); міністромосвіти - відомийукраїнськийполітик М. Василенко.Іншіміністрибули членами російськихпартій, в основному-партіїкадетів.

Бувналагодженийдієздатний адміністративнийапарат (почали діяти старости, земські урядники, професійні чиновники, поліціятощо). Однакзміцненняцьогоапаратурусифікованимипредставниками старого чиновництва являли погрозуУкраїнськійдержаві.

У промисловості булоліквідованоробочий контроль на виробництві, заборонялисястрайки, скасовувався 8-годиний робочий день і встановлювався 12-годиний; відновився залізничний рухзавдякивідновленнюзалізничнихколій і мостів, ремонту локомотивів.

- Відповідно до головного пріоритету у внутрішнійполітиці - земельного питання - у липні 1918 р. буврозроблений «Проект загальних основ земельноїреформи», щовикликаврізкий протест більшості селян і невдоволення великих землевласників. У цілому ж можнаконстатувативідновлення в державі поміщицькогоземлеволодіння.

Гетьманом Павлом Скоропадськимбулаздійсненаспробастворення національноїармії, чисельністьякої повинна булаперевищити 300 тис.осіб. Гетьманпрагнувтакожвідродити козацтво в Україні.

В Українськийдержавібулареформована банківська мережа, прийнятийзбалансованийдержавний бюджет, вжиті заходи для становленняукраїнськоїгрошовоїсистеми.

При гетьманатібули обмежені демократичні права і свободи. Проводиласяполітикапереслідуваньбільшовиків, представниківіншихлівихпартій, :і такожанархістів. Піджорстку цензуру потрапилигазети, заборонялосяпроведеннязборів, мітингів,маніфестацій.

Крім досягнень, за гетьманування П. Скоропадського мали місце чимало прорахунків, які виявилися фатальними. Чи не найбільше компрометувала його залежність від Німеччини, окупаційні війська якої безсоромно грабували Україну. Небезпідставними були звинувачення П. Скоропадського та його уряду в проросійській політиці. Гетьман був тісно пов’язаний із заможними верствами українства, які спонукали його до ліквідації соціальних завоювань трударів.