3.1. Вибір теми індивідуального завдання

Студент заочної форми навчання вибір теми індивідуального завдання здійснює з урахуванням своєї практичної діяльності та можливостей використання матеріалів промислових підприємств, де він працює.

Завдання на індивідуальне завдання видається кожному студентові викладачем.

3.2 Структура індивідуальної роботи

Після всебічного вивчення літературних джерел, практичних матеріалів студент приступає до написання контрольної роботи. Обов’язковими розділами контрольної роботи повинні бути:

Вступ

1. Структура галузі

2. Сучасний стан галузі

3. Розміщення підприємств галузі

4. Екологічне становище галузі

5. Приклад підприємства, що працює в сучасних умовах

6. Основні напрями розвитку галузі

Висновки

Список використаних джерел

Основні положення необхідно ілюструвати картосхемами, діаграмами і таблицями.

3.3. Теми індивідуальних робіт

1. Вугільна промисловість

2. Газова промисловість

3. Нафтова промисловість

4. Електроенергетика

5. Альтернативні види енергії

6. Чорна металургія

7. Кольорова металургія

8. Хімічна промисловість

9. Лісова промисловість

10. Будівельні матеріали

11. Суднобудування та судноремонт

12. Важке машинобудування

13. Автомобільна промисловість

14. Авіабудування і ракетобудування

15. Сільхозмашинобудування

16. Легка промисловість

17. Рослинництво

18. Тваринництво

19. Харчова промисловість

20. Залізничний транспорт

21. Автомобільний транспорт

22. Водний транспорт

23. Туризм

24. Звязок

25. Військова промисловість

3.4. Оформлення індивідуального завдання

Індивідуальне завдання повинне бути виконана грамотно стилістично, орфографічно та технічно виконана і відповідати таким вимогам оформлення: повинне включати титульну сторінку (додаток А), план роботи (зміст), виклад матеріалу згідно з планом, заключну частину, список першоджерел, додатки.

індивідуальне завдання виконується на окремих аркушах білого паперу формату А - 4 (210 х 297 мм). Текст може бути написаний від руки або надрукований з інтервалом півтора рядкових інтервали, 14 шрифтом.

Текст повинен мати поля з 4-х боків аркуша: верхнє , ліве і нижнє - 20 мм, а праве ‑ не менше 10 мм.

Текст роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти , підпункти.

Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти і підпункти можуть мати заголовки.

Заголовки структурних елементів індивідуального завдання і заголовки розділів слід розташовувати посередині рядка і друкувати (писати) великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи.

Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів роботи слід починати з абзацного відступу і друкувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки в кінці.

Абзацний відступ повинен бути однаковим упродовж усього тексту і дорівнювати п’яти знакам.

Сторінки нумерують арабськими цифрами, враховуючи титульну сторінку та зміст, але на них номер не ставлять. Нумерація починається з 3-го аркуша ‑ 3. Номер сторінки проставляють у верхньому правому куті сторінки без крапки в кінці на відстані 10 мм від верхнього краю аркуша. Приклад оформлення титульної сторінки наведений у додатку А.

Нумерація підрозділів, пунктів, підпунктів проставляється також арабськими цифрами. Номер підпункту входить у номер пункту, номер пункту в номер підрозділу і номер підрозділу в номер розділу. Номери розділяються крапками, наприклад (1.1.; 1.2.).

Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми) слід розміщувати у роботі безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання у роботі.

Ілюстрації можуть мати назву, яку розміщують під ілюстрацією.

Ілюстрація позначається словом “Рисунок ...”, яке разом з назвою ілюстрації розміщують після пояснювальних даних, наприклад, “Рис. 3.1. Система показників сільського господарства Дніпропетровської області”.

Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках.

Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою.

Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті курсової роботи.

Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться у додатках.

Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, таблиця 2.1. ‑ другий розділ, перша таблиця

Таблиця може мати назву, яку друкують малими літерами (крім першої великої) і вміщують над таблицею. Назва має бути стислою і відбивати зміст таблиці, період часу, за який наводяться дані, а також одиниці виміру.

індивідуального завдання виконується відповідно до цих методичних вказівок, інакше вона не буде допущена до захисту, незалежно від її змісту.

До контрольної роботи обов’язково повинні бути додані картосхеми, без яких робота не зараховується.

Наприклад, до роботи на тему “Районування України” додаються такі картосхеми і картограми: розміщення корисних копалин, галузей промисловості, сільського господарства і транспорту.

Складанню картосхем необхідно приділити велику увагу. Картосхема є органічною частиною контрольної роботи.

Основою для картосхем можуть служити контурні карти. До картосхеми треба дати заголовок, а також перелік умовних позначок.

Для того щоб перевірити, чи вірно складена картосхема, слід уважно звірити її з картою.