Панасюк Е.А. (для студентів)

Заняття №

Тема: Аналіз кислоти бензойної.

Кількість годин:2

Мета: Оволодіти методами ідентифікації, дослідження доброякісності та кількісного визначення субстанцій лікарських речовин із групи фенолів, ароматичних карбонових кислот та їх солей.

Професійна орієнтація студентів:

Феноли – клас органічних сполук циклічного походження, в яких одна або кілька гідроксильних груп (–ОН) безпосередньо зв’язані з атомами Карбону ароматичної системи. У медичній практиці використовують різноманітні похідні фенолів (тимол, крезоли, резорцин тощо). Їх антисептична та бактерицидна дії пов’язані зі здатністю викликати денатурацію білка. Слід відзначити, що особливості хімічної структури відповідних субстанцій лікарських речовин впливають на силу антисептичної дії. Так, введення в молекулу фенолу алкільних, алкоксильних замісників, галогенів; подовження карбонового ланцюгу алкільного радикалу нерозгалуженої будови позитивно відображується на фармакологічному ефекті.

Ароматичні кислоти – похідні ароматичних вуглеводнів, в яких у бензеновому циклі один або кілька атомів Гідрогену заміщені карбоксильною групою (–СООН). Представники даної групи органічних сполук проявляють антисептичні, протигрибкові властивості. Введення в структуру відповідних карбонових кислот ароматичного ряду додаткових замісників, а також наступне одержання окремих функціональних похідних, призводить до розширення спектру фармакологічної дії останніх (кератолітична, протизапальна, знеболююча, антиагрегантна, жовчогінна тощо).

Розглядаючи теоретичний матеріал, що стосується методів одержання, фізичних та хімічних властивостей, методів ідентифікації, встановлення доброякісності, кількісного визначення вищезгаданих субстанцій лікарських речовин, умов їх зберігання та застосування в медичній практиці, студенти набувають знань, які необхідні їм у майбутній професійній діяльності.

Виконуючи практичну частину, студенти набувають нові та удосконалюють набуті раніше практичні навички з аналізу якості субстанцій лікарських речовин.

Програма самостійної підготовки студентів:

1.   Латинські назви, синоніми, структурні формули, хімічні назви кислоти бензойної.

2.   Джерела і методи одержання кислоти бензойної.

3.   Властивості досліджуваної субстанції (опис та розчинність).

4.   Реакції ідентифікації кислоти бензойної.

5.   Виявлення специфічних домішок у випробовуваній субстанції.

7.   Кількісне визначення визначуваної речовини.

8.   Умови зберігання субстанцій лікарських речовин і лікарських засобів із групи фенолів, ароматичних кислот та їх солей.

9.   Застосування субстанцій лікарських речовин і лікарських засобів із групи фенолів, ароматичних кислот та їх солей.

Питання, які розглядаються на занятті:

1.   Джерела і методи одержання кислоти бензойної.

2.   Реакції ідентифікації кислоти бензойної.

3.   Кількісне визначення визначуваної речовини.

4.   Умови зберігання субстанцій лікарських речовин і лікарських засобів із групи фенолів, ароматичних кислот та їх солей.

5.   Застосування субстанцій лікарських речовин і лікарських засобів із групи фенолів, ароматичних кислот та їх солей.

Тести і ситуаційні задачі: (без еталонів відповідей)

1. Для ідентифікації бензоат-йону, спеціалісту ВТК слід провести реакцію з: A. Калію карбонатом B. Кальцію хлоридом C. Калій гідрофталатом D. Магнію сульфатом E. Заліза(ІІІ) хлоридом	2. Спеціаліст ВТК проводить кількісне визначення субстанції бензоатної кислоти методом алкаліметрія, пряме титрування. В якості індикатора він має використати: A. Феноловий червоний B. Натрію еозинат C. Заліза(III) амонію сульфат D. Калію хромат E. Крохмаль
3. Який метод кількісного визначення проведе спеціаліст ВТК для визначення субстанції кислоти бензойної : A. Ацидиметрія ,пряме титрування B. Алкаліметрія, пряме титрування C. Броматометрія, пряме титрування D. Броматометрія, зворотне титрування, з йодометричним закінченням E. Комплексонометрія	4. Ідентифікація субстанції кислоти бензойної з використанням спиртового розчину залі­за(III) хлориду супроводжується появою: A. Синьо-фіолетового забарвлення B. Світло-зеленого забарвлення C. Червоного забарвлення D. Фіолетового забарвлення E. Блідо-жовте забарвлення
5. Для натрію бензоату найбільш характерною фармакологічною дією є: A. Відхаркуюча B. Антигістамінна C. Ноотропна D. Фунгіцидна E. Місцевоанестезуюча

1.     Обчислити масу наважки кислоти бензойної (М = 122.1 г/моль), яку необхідно взяти для аналізу, щоб на титрування було витрачено 16.30 мл 0.1 Мрозчину натрію гідроксиду (К_п = 1.0000); вміст кислоти бензойної в субстанції – 99.7 %.

2.     Який об’єм 0.5 М розчину натрію гідроксиду (К_п = 1.0005) буде витрачено на титрування субстанції кислоти саліцилової (М = 138.1 г/моль) масою0.2462 г, якщо вміст кислоти саліцилової в субстанції – 99.5 %.

3.     Розрахувати втрату в масі при висушуванні, якщо на титрування наважки натрію бензоату (М = 144.1 г/моль) масою 0.2918 г витрачено 19.70 мл 0.1 Мрозчину кислоти хлористоводневої (К_п = 0.9985). Вміст натрію бензоату в субстанції становить 99.6 %.

4.     Обчислити вміст натрію саліцилату (М = 160.1 г/моль) у таблетці в грамах, якщо на титрування наважки порошку розтертих таблеток масою 0.1891 гвитрачено 9.80 мл 0.1 М розчину кислоти хлористоводневої (К_п = 1.0003). Середня маса таблетки становить 0.3 г.

5.     Обчислити вміст резорцину (М = 110.1 г/моль) в субстанції у відсотках, якщо на титрування наважки масою 0.1985 г витрачено 18.30 мл 0.1 Мрозчину натрію тіосульфату (К_п = 1.0000), об’єм мірної колби – 100.0 мл, об’єм аліквоти – 20.0 мл. На титрування контрольного досліду витрачено 39.90 мл 0.1 М розчину натрію тіосульфату.

6.     Який об’єм аліквоти треба взяти для аналізу субстанції тимолу (М = 150.2 г/моль), щоб на титрування наважки масою 0.5075 г, яка розчинена в мірній колбі місткістю 100 мл, було витрачено 13.70 мл 0.0167 М розчину калію бромату (К_п = 0.9913)? Вміст тимолу в субстанції становить 100.5 %.

Задачі: 1. 0.1996 г;  2. 3.55 мл;  3. 2.5 %;  4. 0.249 г;  5. 99.8 %;  6. 10.0 мл.

Алгоритм виконання практичних навичок (мета, оснащення, зміст роботи):