Хід роботи

Матеріали і реактиви: штатив для пробірок, пробірки, термостат; дріжджі, 20 %-ний розчин гідроксиду натрію (NаОН), 1%-ний розчин сульфату купруму (СuSО₄), розчин аміаку (NH₄OH), 2%-ний аміачний розчин нітрату аргентуму, молібденовий реактив, 1%-ний розчин дифеніламіну.

Слина, дистильована вода, 1 %-ний розчин крохмалю, розчин йоду в йодиді калію (KJ), 0,4 %-ний розчин гідроксиду натрію (NаОН), 0,4 %-ний розчину хлоридної кислоти (НСl), 0,2 %-ний розчин хлоридної кислоти (НСl), реактив Люголя, реактив Фелінга, екстракт дріжджів, розчин сахарози, розчин натрію хлориду (NaCl), розчин сульфату купруму (CuSO₄).

Дослід 1. Провести гідроліз нуклеопротеїдів дріжджів (проводиться попередньо).

Хід роботи. У пробірку з пробкою, з прилаштованою довгою скляною трубкою, що являє собою зворотній холодильник, вносять біля 1 граму дріжджів та додають 10-15 мл 5%-ого розчину сульфатної кислоти. Нагрівають на піщаній бані протягом 45 хвилин. Після охолодження гідролізат фільтрують і розливають у 4 пробірки (2 − 5 досліди).

Дослід 2. Виявити в гідролізаті білок за допомогою біуретової реакції.

Хід роботи. До 5 крапель гідролізату дріжджів доливають 10 крапель 20 %-ого розчину гідроксиду натрію (NаОН), потім 2 краплі 1%-ого розчину сульфату купруму (СuSО₄). З'являється рожеве або рожево-фіолетове фарбування.

Дослід 3. Виявити в розчині пуринові основи.

Хід роботи. До 10 крапель гідролізату дріжджів додають 10 крапель розчину аміаку (NH₄OH), потім 10 крапель 2%-ого аміачного розчину нітрату аргентуму. Через 3-5 хвилин утворюється пухкий осадок солей пуринових основ.

Дослід 4. Виявити в гідролізаті фосфорну кислоту.

Хід роботи. До 3-5 крапель гідролізату дріжджів додати 20 крапель молібденового реактиву і прокип'ятити на водяній бані декілька хвилин. Розчин жовтіє, при охолодженні утворюється осад жовтого кольору.

Дослід 5. Виявити в гідролізаті рибозу і дезоксирибозу.

Хід роботи. До 5 крапель гідролізату дріжджів додати 20 крапель 1%-ого розчину дифеніламіну і кип'ятити у водяній бані 15 хвилин. Утворюється синьо-зелене фарбування.

Дослід 6. Виявлення в слині ферменту амілази і її термолабільність.

Про активність ферменту судять за його дією на субстрат (зникнення субстрату або поява продуктів його розщеплення).

Про вплив температури на активність амілази слини судять за розщепленням цим ферментом крохмалю при різноманітних температурних умовах. Ступінь розщеплення крохмалю визначають за йодною пробою.

Хід роботи. У пробірку вносять 2-3 мл слини. З неї відбирають 4 краплі слини й додають 16 крапель води. Слину, що залишилася, кип'ятять 5 хвилин, охолоджують.

Беруть 3 пробірки, наливають по 10 крапель 1 %-ого розчину крохмалю. У першу пробірку додають 10 крапель розведеної слини, у другу − 10 крапель прокип'яченої слини, у третю − 10 крапель води в якості контролю.

Всі пробірки ставлять у термостат на 10 хвилин при 37 ⁰С. Потім з вмістом всіх трьох пробірок проводять якісні реакції на крохмаль.

Реакція на крохмаль (йодна проба): в усі 3 пробірки наливають по 1 краплі розчину йоду в йодиді калію. При наявності крохмалю з'являється синій колір.

Результати занести в таблицю:

№ пробірки	Фермент	Субстрат	Температура	Йодна проба	Висновки
1	2	3	4	5	6

Дослід 7. Вплив рН середовища на активність амілази.

Про вплив рН на активність амілази судять за зміною інтенсивністю кольору розчину крохмалю з йодом. Для амілази слини оптимум рН = 6,8, а в кислому і лужному середовищі активність амілази знижується.

Хід роботи. У пробірку вносять по 0,5-1 мл слини, у першу пробірку додають 1,0 мл розчину 0,4 %-ного розчину NаОН, у другу − 1,0 мл 0,4 %-ного розчину НСl.

В обидві пробірки додають по 3-4 краплі розчину крохмалю і ставлять у водяну баню або термостат при 37 ⁰С на 15-20 хвилин.

Примітка. У зв’язку з тим, що NаОН реагує з I₂ (NaOH + I₂ → 2NaІ +2H₂O) перед додаванням реактиву Люголя в пробірку з NаОН (перша пробірка) вносять 0,2 %-ний розчин НСl.

Дослід 8. Специфічність дії ферментів.

Про активність ферменту судять за його дією на субстрат (зникнення субстрату або поява продуктів його розпаду). Амілаза розщеплює полісахариди і не діє на дисахариди (мальтозу або сахарозу).

Сахараза розщеплює тільки сахарозу на глюкозу і фруктозу і не діє на крохмаль та інші дисахариди.

Хід роботи.

а) Дія амілази на крохмаль і сахарозу.

У 2 пробірки вносять по 0,5-1 мл слини. У першу пробірку додають 1,0 мл крохмалю і поміщають у термостат при температурі 37 ⁰С на 15-20 хвилин, потім до суміші додають 3-4 краплі реактиву Люголя і переконуються в наявності гідролізу крохмалю.

До другої пробірки додають 1,0 мл сахарози і поміщають у термостат при температурі 37 ⁰С на 15-20 хвилин. Потім додають реактив Фелінга, переконуються в наявності гідролізу сахарози на глюкозу і фруктозу за червоним забарвленням.

б) Дія сахарази на крохмаль і сахарозу.

У дві пробірки вносять по 0,5-1 мл екстракту дріжджів. У першу додають 3-5 мл 1 %-ного розчину крохмалю, у другу − 3-5 мл 1 %-ного розчину сахарози, добре перемішують і ставлять у термостат при температурі 37 ⁰С на 15-20 хвилин.

Після цього в першу пробірку додають 3-4 краплі реактиву Люголя і переконуються у відсутності гідролізу крохмалю; з вмістом другої пробірки проводять реакцію Фелінга і переконуються в наявності гідролізу сахарози.

Результати дослідів 7 і 8 заносять у таблицю такої форми:

№ пробірки	Фермент	Субстрат	Умови досліду	Результати реакцій	Висновки
1	2	3	4	5	6

Дослід 9. Вплив активаторів і інгібіторів на активність амілази.

Активатором амілази є NaCl, а інгібітором − CuSO₄. Про вплив цих речовин на активність амілази судять за ступенем гідролізу крохмалю під впливом ферменту при наявності активаторів і інгібіторів.

Хід роботи. До 1 мл слини додати 5 мл дистильованої води. Взяти 3 пробірки. У першу пробірку наливають 1 мл дистильованої води, у другу − 2 краплі розчину натрію хлориду (NaCl), у третю − 2 краплі розчину сульфату купруму (CuSO₄).

В усі пробірки внести 1 мл розчину слини, перемішати і додати по 5 крапель розчину крохмалю, знову перемішати і поставити в термостат при 37 ⁰С на 10 хвилин; після нагрівання додати по 1 краплі розчину йоду.

Результати роботи заносять у таблицю, роблять висновки.

	Пробірки
	1	2	3
Вміст пробірок
Фарбування після додавання йоду

Зробіть висновок до всієї лабораторної роботи.

Лабораторна робота № 16

Тема: “Якісні реакції на вітаміни.

ЗАГАЛЬНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ БІОЛОГІЧНОГО ОКИСНЕННЯ”

Мета: навчитися виявляти вітаміни в різноманітних речовинах або біологічних рідинах, використовуючи якісні реакції. Засвоїти основні закономірності біологічного окиснення.

Контрольні завдання для домашнього

(письмового) виконання

1. Методи визначення вітамінів.