41. Склад, характеристика, оцінка природних ресурсів та методика обліку їх надходження.

Природні ресурси – ділянки землі, які мають корисні копалини призначені для видобутку. В зарубіжних країнах природні ресурси об’єктом бухгалтерського обліку.

Склад: до природних ресурсів належить ліс, родовища нафти й газу, мінеральної сировини тощо. В зарубіжних країнах вони є об’єктом купівлі – продажу.

В балансі природні ресурси відображаються як довгострокові (позаоборотні) активи (“Запаси вугілля”, “Запаси нафти й газу”, “Ліс”).

Характерними особливостями природних ресурсів є:

1. при видобутку вони стають матеріальними (складськими) запасами.

2. Запаси природних ресурсів не відновлюються.

Тому природні ресурси ще називають “виснажуванні активи”.

Оцінка: природні ресурси при їх придбанні оцінюються за фактичними затратами на їх придбання. У фактичні затрати, як і придбанні основних засобів, входить ціна постачальника, комісійні, брокерські тощо.

Надходження природних ресурсів:

Дт. Природні ресурси

Кт. Розрахунок з постачальником (рахунки до сплати)

42. Методика нарахування, облік амортизації (виснаження) та списання вичерпаних природних ресурсів.

Природні ресурси – ділянки землі, які мають корисні копалини призначені для видобутку. В зарубіжних країнах природні ресурси об’єктом бухгалтерського обліку.

В результаті видобутку природних ресурсів родовища виснажуються, зменшується їх первісна вартість. Цей процес називається виснаженням і відображається в обліку.

Для обліку виснаження (амортизації) застосовується метод нарахування амортизації – залежно від кількості видобутої продукції.

Величина виснаження визначається за формулою:

Ставка виснаження на одиницю копалин (виробничий метод) =Фактична собівартість родовища/Оціночна кількість корисних копалин родовища

Витрати на виснаження звітного періоду= Ставка виснаження на одиницю ?

Кількість добутої продукції

Отже, для того, щоб визначити й відобразити суму виснаження ми визначаємо ставку виснаження на одиницю копалин, потім визначаємо суму виснаження за перший рік експлуатації родовища і відображаємо в обліку:

Дт. Витрати на виснаження родовища

Кт. Виснаження (амортизація) родовища.

Таке поступове нарахування виснаження вичерпних природних ресурсів кожного року призведе до їх повного списання через певну кількість років їх виснаження.

Проте деякі компанії не використовують рахунку “Виснаження” і проводять пряме списання з рахунку “Природні ресурси”.

Слід визначити, що природні ресурси, розроблені (водобуті), але не реалізовані в поточному році, відображаються як товарно-матеріальні запаси. Витрати на виснаження відображаються тільки в тому році, коли видобута продукція реалізовується.

43. Сутність фінансових інвестицій, їх класифікація і оцінка.

Фінансові інвестиції – це активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів), зростання вартості капіталу або інших економічних вигід для інвестора.

Класифікація:

1) Залежно від терміну утримання у складі активів фін інв. поділ на:

а) поточні – це інвестиції на термін, що не перевищує 1 року, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент. Вони здійснюються на короткий строк з метою отримання доходу від тимчасово вільних ГК. У бух обліку та звітності поточні фін інв. відображу як оборотні активи;

б) довгострокові – це інвестиції на період більше 1 року, а також інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент. У бух обліку та звітності ДІ відображу як необоротні активи.

2) Залежно від об’єктів інвестування:

а) фін інв. в боргові зобов’язання – це вкладення тимчасово вільних коштів в облігації інших підприємств – емітентів облігацій. Метою таких інв. є отримання доходу у формі відсотків. Інвестиції в обліг не надають інвестору можливості впливати на господ й фін політику інших підприємств.

б) фін інв. в капітал інших підпр – це інвестиції у акції чи паї юридично самостійних підприємств заради отримання доходу у вигляді дивідендів, а також здійснення випливу чи контролю за їх діяльністю.

3) Залежно від рівня впливу інвестора на інвестоване підприємство фін інв. поділяють на:

а) інвестиції в незалежні, юрид самост підпр, коли частка інвестора в простих акціях до

20 %, а рівень впливу-незначний.

б) інвестиції в асоційовані підпр, частка – 20-50%, рівень впливу – істотний вплив на операційну та фін політику.

в) інвестиції в дочірні підпр, частка – понад 50 %, рівень впливу – контроль за операційною та фін політикою.

г) інвестиції в спільну діяльність, частка – згідно з контрактною угодою сторін, рівень впливу – спільний контроль господ діяльності.

Оцінка:

Існує первісна оцінка фін інв. та їх оцінка на дату балансу.

А) фін інв. первісно оцінюють та відображають в бух обліку за собівартістю, яка складається з ціни придбання та витрат, безпосередньо пов’язаних з їх придбанням: комісійних винагород, мита, податків, зборів, обов’язкових платежів тощо.

У разі, коли придбання здійснено шляхом обміну на цп власної емісії, собівартість фін інв. визначається справедливою вартістю переданих цп і витратами, безпосередньо пов’язаних з їх придбанням. Якщо придбання фін інв. здійснюють шляхом обміну на інші активи, то її собів визначають за справ вартістю цих активів і витратами, безпосер пов’язаними з їх придбанням.

Оцінка фін інв. на дату балансу залежить від: виду інвестицій, мети їх придбання, рівня впливу інвестора на інвестоване підпр, строку, на який вони були придбані тощо.

Б) фін інв., що придбані та утримуються до їх погашення (довгострок обліг), відображу на дату балансу за амортизов собів – тобто за собів інвестиції, збільшеної на суму накопиченої амортизації дисконту або зменшеної на суму накопиченої амортизації премії.

Фін інв., що придбані та утрим з метою їх продажу, оцінюють на дату балансу за справ вартістю або за собів (якщо справ вартість неможливо визначити).

Фін інв. в асоційовані, дочірні та сп підпр оцінюють на дату балансу за вартістю, що визначена методом участі в капіталі. При цьому бал вартість фін інв. збільш (зменш) на суму, що є часткою інвестора в чистому прибутку (збитку) об’єкта інвестування за зв період, із включенням цієї суми до складу доходу (витрат) від участі в капіталі. Водночас бал вартість фін інв. зм на суму визнаних дивідендів від об’єкта інвестування.