16.Відображення в обліку основних операцій по надходженню та вибуттю грошей на банківських рахунках.

Рух коштів відображається самою фірмою на рахунку активів “Грошові кошти” та банком на рахунку поточних пасивів (зобов’язань) , які відкриваються на ім’я депозитора. Один раз на місяць (по закінченню місяця) банк надсилає вкладникові (депозиторові) витяг з його рахунку. У витягу вказується : 1)оплачені банком чеки та інші перерахування з рахунку , які зменшують суму депозиту; 2)депозити та інші надходження , які збільшують суму рахунку ; 3)залишок на рахунку після щоденних операцій (на кожен день). До витягу додаються всі оплачені й погашені банком чеки та інші документи. До банківського звіту додаються меморандуми (авізо) , які пояснюють інші записи щодо дебету і кредиту рахунку. Дебет Меморандум (DM) : списання грошей за банківські послуги , за переведення фонду у інші регіони. Неоплачені покупцем чеки у зв’язку з відсутністю грошей (NSF). Такі чеки збільшують дебіторську заборгованість і зменшують гроші на рахунку. Кредит Меморандум (CM): наприклад, банк може прийняти вексель до одержання , зарахувавши суму на банківський рахунок (віднявши банківський гонорар).

17. Розходження між виписками банку та даними обліку на підприємстві, порядок їх регулювання. Погоджувальна таблиця.

Зарубіжні фірми для зберігання готівки та ведення розрахунків від­кривають банківські рахунки^ Це зводить до мінімуму кількість готів­ки в обігу фірми, а також посилює контроль за грошовими коштами.

Є кілька видів банківських рахунків, які може відкривати фір­ма: банківський чековий рахунок, простий (загальний) банківсь­кий рахунок, рахунок для розрахунків з персоналом, а також ра­хунки для кредитних ліній тощо.

Для відкриття банківського рахунку фірма (як і окрема особа) подає в банк картку з підписом (зразок) осіб, які матимуть право підписувати чеки та інші банківські документи. В окремих випад-

ках банк може вимагати від клієнта фінансової інформації про результати діяльності.

Після відкритгя рахунку банк друкує й видає чекову книжку з пронумерованими чеками (та корінцями), а також депозитні бланки (аркуші). На цих документах друкується (вже надрукована бан­ком) інформація, що ідентифікує банк і фірму (клієнта), тобто на­зва, адреса тощо.

На практиці можуть бути розходження між залишками на бан­ківському рахунку за даними обліку фірми й за даними витягу банку. Причинами цих розходжень можуть бути: —відставання в часі;

—помилки записів (замість 450 у книзі написано 540); —записи банку на рахунку без відома депозитора (витрати за послуги, продаж векселів тощо).

Відставання в часі: фірма здала гроші у вечірню касу 30.04, а банк відобразив це 1.05. Або: чек направили для оплати постачаль­никам, а банк провів його пізніше.

Усі розходження мають бути відрегульовані. Слід сказати, що, на відміну від нашої практики, коли записи операцій здійсню­ються тільки на основі банківського витягу, у зарубіжних країнах перевага надасться не витягу, а клієнтові.

Після одержання витягу банку його ретельно перевіряють і складають для врегулювання погодлсувшіьну таблицю.

Передусім у таблицю записують залишки — за даними витягу й за даними обліку фірми. Потім відображають усі розходження. Приклад погоджувальної таблиці наведено в табл. 3.1.

Залишок за банківським звітом	15 907,45
Плюс: Вечірня каса 30.04.04. Мінус: Виписані чеки на оплату постачальникам, не проведені банком Скоригований залишок банку Книжний залишок фірми Плюс:Облік векселя за банком	2201,40 5904,00 12204,85 11859,45 1035,00
Помилка у відображенні чека № 443 (оплата рахунку постачальника) Мінус: Одержані, але не оплачені чеки від покупців Списано за банківські послуги Скоригований книжний залишок	36,00 425,60 30,00 12204,85

УЗГОДЖУВАЛЫ1Л ТАБЛИЦЯ ЗО квітни 2004 р.

Результати узгоджувальної таблиці відображають в обліку для коригування залишку на рахунку «Грошові кошти». Про допу­щені банком помилки сповіщають банк для їх виправлення. Відображення результатів погоджувальної таблиці

1. Облік банком нашого векселя: Номінальна вартість 1000 дол.; % 50 дол. Банківський гонорар: 15 дол.

Д-т Грошові кошти 1035,00

Д-т Фінансові витрати 15,00

К-т Векселі одержані 1000,00

К-т Фінансові доходи (%) 50,00

2. Виправлення помилки відображення чека Лз 443:

Д-т Грошові кошти 36,00

К-т Постачальники (рахунки до оплати) 36,00

3. Неоплачепі покупцями чеки:

Д-т Клієнти (рахунки до одержання) 425,60

К-т Грошові кошти 425,60

4. Оплата банківських послуг:

Д-т Фінансові витрати 30,00

К-т Грошові кошти 30,00

18. Короткострокові фінансові інвестиції: облік акцій.

З метою одержання дивідендів або відсотків чимало компаній вкладають вільні грошові кошти (особливо в період високих від­соткових ставок) у короткострокові цінні папери (фінансові інвес­тиції).

Фінансові інвестиції — цс активи, які утримуються підприєм­ством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигід для інвестора.

Залежно від терміну утримання на підприємстві фінансові ін­вестиції поділяють на ноточні (короткострокові) га довгостро­кові.

Короткострокові фінансові інвестиції є високоліквідними ак­тивами. За рівнем ліквідності вони посідають зазвичай друге міс­це після грошових коштів. Частина з них прирівнюється до гро­шових коштів, є їх еквівалентами. До еквівалентів грошових кош­тів належать цінні папери, які, згідно з умовами угоди, конвер­туються в грошові кошти в термін до трьох місяців (наприклад, депозитні сертифікати).

Облік короткострокових фінансових інвестицій передбачає такі операції:

-облік придбання (купівлі);

-облік доходів (дивідендів, відсотків);

-облік реалізації цінних паперів.

Згідно із загальним правилом, усі цінні папери, що надходять у результаті купівлі, обліковуються первісно ча фактичною собі­вартістю, до складу якої входять ціна придбання, комісійні вина­городи, мито, податки, збори, обов'язкові платежі та інші вигра­ти, безпосередньо пов'язані з придбанням фінансових інвестицій.

Облік акцій

Підприємства вкладають вільні грошові кошти в акції інших корпорацій з метою одержання фінансового доходу у вигляді ди­відендів.

Приклад

Корпорація «А» придбала 1.07.04 у корпорації «В» 1000 прос­тих акцій по 40 дол. кожна. Брокерські витрати становлять 500 дол. Таким чином, фактична собівартість придбаних акцій — 40 500 дол.

Бухгалтерський запис 1.07.04 буде такий:

Д-т pax. «Поточні фінансові інвестиції (Акції")» 40 500

К-т pax. «Грошові кошти» 40 500

/

За придбаними акціями корпорація одержує дивіденди, що ві­дображаються в обліку мірою їх надходження. Так, 31.12.04 кор­порація «А» одержала дивіденди в розмірі 2 дол. з кожної акції, тобто 2000 дол. (2 дол. х 1000).

31.12.04. Д-т pax. «Грошові кошти» 2000

К-т pax. «Фінансові доходи (Дивіденди)» 2000

Методика обліку може передбачати попереднє відображення дивідендів до одержання за інформацією («Авізо») корпорації «В», а саме:

Д-т pax. «Дивіденди до одержання» 2000

К-т pax. «Фінансові доходи (Дивіденди)» 2000

Наступне одержання грошей відображається в обліку записом:

Д-т pax. «Грошові кошти» 2000

К-т pax. «Дивіденди до одержання» 2000

У разі реалізації акцій різниця між чистою виручкою й фактич­ною собівартістю їх відображається як прибутки або збитки.

Приклад

Корпорація «А» продала 10.02.04 усі раніше придбані акції корпорації «В» за 43 000 дол. Прибуток від реалізації акцій ста­новить 2500 дол. (43 000 - 40 500).

10.02.04. Д-т pax. «Грошові кошти» ' 43 000

К-т pax. «Поточні фінансові інвестиції (Акції^-)» 40 500

К-т pax. «Прибутки від реалізації акцій» 2500

Припустимо, що корпорація «А» реалізувала акції за 39 000 дол. Збитки від реалізації в цьому разі становлять 1500 дол. (39 000 - 40 500). Бухгалтерський запис такий:

Д-т pax. «Грошові кошти» 39 000

Д-т pax. «Збитки від реалізації акцій» 1500

К-т pax. «Поточні фінансові інвестиції (Акції^-)» 40 500

Прибутки чи збитки від реалізації акцій показуються серед фінансових доходів чи витрат на рахунку «Фінансові результати звітного періоду», а також у звіті про фінансові результати.