1.Інтернаціоналізація і стандартизація обліку в міжнар масштабі: необхідність, сутність, значення.

Процес економічної інтеграції у світовому масштабі, інтернаціоналізація економіки, бізнесу призвели до необхідності інтернаціоналізації та стандартизації обліку, який є мовою бізнесу. Інформаційне взаєморозуміння є важливою передумовою бізнесу, економічної інтеграції країн. Тобто, необхідність стандартизації фінансового обліку у світовому масштабі та гармонізації облікових систем визначається розвитком процесів економічної інтеграції країн, створенням міжнародних корпорацій, вільних економічних зон, створенням та функціонуванням спільних підприємств, реалізацією спільних проектів. Облік, як мова бізнесу повинен будуватися на загальноприйнятих принципах.

Стандартизація бухгалтерського обліку — це процес розробки та послідовного застосування єдиних вимог, правил та принципів до визнання, оцінки і відображення у фінансових звітах окремих об'єктів б/о.

Питаннями стандартизації б/о займаються кілька міжнародних організацій. Серед них Комітет з міжнародних стандартів б/о, це цілком незалежний орган, який займається розробкою міжнародних стандартів б/о. Іншою організацією є Міжнародна федерація бухгалтерів, сферою діяльності цієї організації є розробка етичного, освітнього та аудиторського напрямків у б/о. Значну роль у справі стандартизації б/о відіграє ООН, головним об'єктом діяльності є вивчення питань обліку і звітності міжнаціональних корпорацій з розробкою відповідних рекомендацій для їх гармонізації; сприяє запровадженню міжнародних стандартів у світовому масштабі.

Приведення національних систем обліку і звітності до вимог міжнародних стандартів - це шлях до інтернаціоналізації обліку, його уніфікації та гармонізації, підвищення якості облікової інформації та довіри до неї з боку різних користувачів.

В світі існують такі си-ми обліку:

1) британо-американська – облік орієнт на запит інвесторів і кредиторів; Великобританія, Нідерланди, Канада, Сінгапур, Ізраїль, Кіпр і ін.

2) континентальна – пріоритетні питання оподаткування, своєчасна сплата цих податків до бюджету, сама облікова процедура – консервативна; Зах.Європа, Японія, Україна.

3) Пд. – Американська – орієнт на потреби уряду, відрізняється від ін щорічним коректуванням на темп інфляції; Пд. Континент Америки, Аргентина, Чилі, Уругвай.

4) Ісламська – нова модель, будується під впливом богословських ідей, не показується механізм виникнення фін прибутку; Іран, Бангладеш, Турція.

5)інтернаціональна (міжнародна).

Не дивлячись на спроби трансформації національних систем на світовому рівні, які застосовуються міждержавними інститутами, все ж таки залишаються великі різниці в системах бухгалтерського обліку навіть в країнах з розвиненою ринковою економікою. Бухгалтерська практика, яка застосовується в більшості зарубіжних країн, відрізняється використанням положень принципу обачності, принципу балансової вартості і фіскальних законів.

2.Загальноприйняті принципи б\о GAAP, їх загальна сутність і значення.

Принципи — це базові концепції, що лежать в основі відображення в обліку та звітності господарської діяльності підприємства, його активів, зобов’язань, капіталу, доходів, витрат, фінансових результатів. Облікові системи формувалися в різних країнах чи групах країн під впливом національних особливостей їхнього економічного й політичного розвитку.

Принципи й правила МСБО в окремих країнах реалізують по-різному. Наприклад, у США застосовують національні автономні стандарти (GAAP), подібні до міжнародних, у Великобританії облік і звітність регулюють Директивами Європейського Союзу (ЄС) та національними стандартами.

Світова практика виробила принципи б/о, загальноприйняті для всіх країн. Найважливіші з них:

Принцип автономності підприємства — кожне підприємст­во (фірма) розглядається як самостійна господарська одиниця, відокремлена від своїх власників та інших підприємств.

Принцип безперервності діяльності — означає, що підприємство постійно функціонує й продовжуватиме в майбутньому свою діяльність необмежений період часу. Виходячи з цього, господарські засоби включаються до балансу за їх фактичною собівартістю, а не за ринковою ціною.

Принцип двосторонності - засоби підприємства відображають у двох напрямах:— за їх речовим складом, — за джерелами їх формування, що може бути виражене формулою: Госп засоби= Зобовяз +ВК.

Принцип грошового вимірювання - відображають явища, дані, які можуть бути виражені в грошовому вимірі.

Принцип собівартості. У б/о відображають собівартість (первісну, історичну тощо) засобів, а не їх ринкову вартість.

Принцип нарахування регулює момент визнання доходів і витрат. Згідно з цим принципом доходи й витрати відображають в обліку в тому періоді, в якому вони були нараховані.

Принципи реалізації. час реалізації та визначення доходу від реалізації є момент відвантаження продукції й переходу права власності на неї від постачальника до клієнта.

Принцип консерватизму (передбачливості, обережності). доходи обліковують, коли можливість їх отримання стає цілком визначеною подією.

Принцип матеріальності, або суттєвості, означає, що в б/о мають бути відображені всі важливі, суттєві події, господарські операції.

Принцип відповідності — це розмежування доходів і витрат між періодами та узгодження (відповідності) доходів звітного періоду з витратами.

Принцип постійності вимагає від підприємства застосування обраної облікової політики впродовж тривалого часу.

Принцип періодичності, або облікового періоду - поділу безперервної діяльності підприємства на звітні періоди для складання необхідної звітності.

Принцип повноти висвітлення: у фінансовій звітності підприємства має відбиватися вся необхідна інформація про фактич­ні та потенційні результати господарських операцій і подій, які можуть вплинути на рішення, що приймаються на її основі.