- •1.Поняття та принципи зед.
- •2. Види зед.
- •3. Право на здійснення зед
- •7. Основи регулювання зед
- •8. Державне регулювання зед
- •9.Поняття єдиного митного тарифу України.
- •Поняття та види митних зборів.
- •11.Визначення походження товарів.
- •12.Митний контроль при експортно-імпортних операціях.
- •13.Поняття та види не тарифного регулювання.
- •14. Ліцензування зе операцій
- •15. Експортні (імпортні) квоти.
- •Експортні (імпортні) ліцензії
- •Експортні субсидії
- •18. Компенсаційні імпортні збори
- •19. Поняття та види демпінгу
- •20. Антидемпінгові заходи
- •21. Поняття та види субсидій
- •Торгово-промислові палати як органи недержавного регулювання зед.
- •Сертифікація як вид не тарифного регулювання зед.
- •Ціноутворення, індикативні ціни
- •25. Мета і сфера застування інкотермс
- •26. Поняття зе договору (контракту) та його ознаки
- •27.Типові помилки,що зустрічаються у зе контрактах.
- •28. Джерела правового регулювання зе договору (контаркту)
- •29. Звичаї та зауваження, як джерело правового регулювання зе контракту.
- •30. Форма зе договору (контакту)
- •31. Вимоги до доручення на особу, яка підписує контракт
- •32.Імперативні вимоги до змісту контракту
- •33. Диспозитивні вимоги, які застосовуються при укладенні контракту
- •34.Умови зе договору.
- •35. Кодифікована форма базисних умов поставки, які містяться в контракті.
- •36. Типові та Примірні контракти у зед
- •37. Роль типового контракту при підготовці підприємцям зе контракту.
- •38. Процедура укладання контракту.
- •39. Структура та зміст контракту
- •40. Розділ «Кількість та якість товару»
- •41.Способи визначення якості в контракті.
- •Розділ «Предмет договору» (контракту).
- •Базисні умови поставки товарів
- •Ціна та загальна вартість договору (контракту).
- •Валюта ціни та валюта платежу
- •46. Валютні ризики при укладенні контракту
- •47. Види валютних застережень у контракті
- •48. Ознаки форс-мажору у зед
- •49. Штрафні санкції за контрактом купівлі-продажу
- •50. Страхування за контрактом купівлі-продажу
- •51.Санкції та рекламації в контракті купівлі - продажу.
- •52.Основні групи документів, які використовуються у міжнародній торгівлі.
- •53. Транспортні документи
- •54. Поняття та види коносаменту
- •55. Товарно-транспортна накладна
- •56, 57.Рахунки – фактури, як основні комерційні документи. Види комерційних документів
- •58. Страхові документи у міжнародній торгівлі
- •59. Обставини що ускладнюють виконання зЕдоговору.
- •60. Поняття збитків у зед
- •61.Арбітражне застереження у зед
- •62. Світова організація торгівлі в регулюванні зед
- •63. Принципи, що становлять основу системи сот.
- •64. Принцип торгівлі на недискримінаційній основі.
- •65. Принцип лібералізації торгівлі.
- •66.Принцип передбачуваності.
- •67. Принцип заохочення розвитку та економічних реформ.
- •68. Поняття арбітражного та види третейських (арбітражних) судів у зед
- •69. 70. Види міжнародного комерційного арбітражу. Види постійно діючих міжнародних арбітражів
- •71.Джерела правового регулювання арбітражного розгляду спорів у зед.
- •72. Визнання та виконання арбітражних рішень у зед
69. 70. Види міжнародного комерційного арбітражу. Види постійно діючих міжнародних арбітражів
В світовій практиці існує 2 види комерційного арбітража: ізольований (випадковий) і постійно діючий (інституц-й)
Ізольований арбітраж ств-ся сторонами спору для розгляду тільки одного спору. Процедура арбітража може визначатися сторонами самостійно або шляхом домовленості про застосування модельних правил арбітража. Після вирішення спору арбітраж припиняє своє існування.
Основними перевагами арбітражу ad hoc є:
можливість пристосувати процедуру арбітражного провадження до потреб сторін, фактів справи та типу суперечки замість того, щоб покладатися на менш гнучкі правила, встановлені інституційним арбітражем;
менші витрати у зв’язку з відсутністю адміністративних зборів, які стягуються інституційним арбітражем. більший ступінь конфіденційності;
у середньому менша тривалість розгляду справи.
Серед недоліків цього виду арбітражу можна виділити такі:
успіх в організації арбітражу ad hoc значною мірою залежить від готовності сторін до співробітництва, що є досить складним, коли сторони знаходяться у стані спору;
висока залежність від ретельності і повноти арбітражного застереження.
Постійно діючі арбітражі створюються при торгових палатах, біржах і т.п. Склад такого арбітража може бути створений з числа осіб, внесених до списку арбітрів ораганом тієї організації, при якій він перебуває. Постійні арбітражі відрізняються від тимчасових створених також тим, що вони мають постійний секретаріат, який виконує функції інформаційного та консультативного пункту, управління справами та архіву.
Існує більше ста постійно діючих арбітражів. В Європі найбільшим авторитетом користуються арбітражні суди при Міжнародній торговій палаті в Парижі, Арбітражний інститут Торгової палати в Стокгольмі, арбітражний суд Лондона.
За характером комерційних спорів постійно діючі арбітражні суди розподіляються на арбітражі загальної юрисдикції та спеціалізовані арбітражні суди. До судів загальної юрисдикції відносяться названі раніше Міжнародний комерційний арбітражний суд при МТП або Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України. Спеціалізованими міжнародними арбітражами є такі, що розглядають лише окремі види спорів - морські арбітражі (арбітраж Ллойда, Морська арбітражна палата у Парижі) та арбітражі, які розглядають спори щодо торгівлі конкретними видами товарів (арбітраж Лондонської асоціації по торгівлі зерновими, арбітражний суд при Федерації по торгівлі бавовною у Гдині, арбітраж при Нідерландській асоціації по торгівлі кавою тощо). Арбітражі які існують при торгових палатах відповідних країн, є загальними арбітражами. Їх називають також генеральними арбітражами. Особисті рішення приймаються по окремих групах спорів.
71.Джерела правового регулювання арбітражного розгляду спорів у зед.
Міжнародні торгові звичаї та загальновизнані міжнародні правові принципи і норми в економічній сфері вважаються одним із найважливіших джерел ЗЕ права.
Під торговим звичаєм, як різновидністю міжнародного звичаю, розуміється єдинобразне загальновизнане правило, що склалося в міжнародній торгівлі та включає в себе зрозуміле та визначене положення з питання, якого воно стосується.
Торгові “узвичаєння” враховуються настільки, наскільки сторони знали про їх існування та мали на увазі укладаючи договір. Торгові “узвичаєння” мають важливе значення, наприклад для тлумачення таких слів та виразів, як відвантаження, побочні дії, оговорка “біля” та інше.
В ст. 38 ЗУ “Про ЗЕД”, зазначається, що спори, які виникають між суб’єктами ЗЕД, іноземними суб’єктами господарської діяльності в процесі такої діяльності, можуть розглядатися судами України, а також, за згодою сторін спору, Міжнародним комерційним арбітражним судом і міською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спорів, якщо це не протирічить діючим законам України або передбачено міжнародними договорами України.
Третейські суди можуть створюватися різними організаціями, відповідно до ст. 11 ЗУ “Про Торгово-промислові палати в Україні”
Європейської конвенції про зовнішньо торговий арбітраж від 21.04.61).
Нью-Йоркській конвенції про визнання й виконання іноземних арбітражних рішень (1958).
ЗУ «Про міжнародний комерційний арбітраж»
Регламенту МКАС при ТПП України
Різновидністю третейського (арбітражного) суду є міжнародний комерційний арбітраж.
В світовій практиці існує 2 види комерційного арбітража: ізольований (випадковий) і постійно діючий (інституц-й)
