63. Принципи, що становлять основу системи сот.

1.принцип торгівлі на недискримінаційній основі. Недискримінаційний характер торгівлі забезпечується шляхом запровадження режиму найбільшого сприяння та національного режиму.

Режим найбільшого сприяння означає однакове ставлення до усіх країн членів СОТ як торговельних партнерів. Згідно з угодами СОТ держави зазвичай не можуть дискредитувати своїх торгових партнерів. У разі надання певній державі особливих преференцій (наприклад нижча ставка мита на ввезення певного товару). Така ж преференція має бути надана усім іншим державам членам СОТ. Принцип найбільшого сприяння закріпився у ст.1 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.(ГАТТ).

Принцип найбільшого сприяння є пріоритетним і для Генеральної угоди з торгівлі послугами (ГАТС) та угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС), хоч у кожній із зазначених угод підхід до цього принцип має деякі особливості.

Дозволяє деякі винятки з принципу найбільшого сприяння (наприклад укладання рядом державні угоди про спільну торгівлю, яка застосовується тільки до товарів у межах відповідних груп дискримінуючи таким чином товари, що виходять за межі цих груп, надання державами спеціального доступу до своїх ринків країнам, що розвиваються, застосовують заходи захисту вітчизняного виробника у разі недобросовісної конкуренції з боку іноземних постачальників товарів).

Однак можливість застосування таких винятків згідно з угодами СОТ, обмежена суворими умовами. Загалом найбільше сприяння означає, що у разі коли країна знижує торговельні бар’єри або відкриває ринок, вона повинна зробити це щодо аналогічних товарів або послуг усіх своїх торговельних партнерів членів СОТ.

Національний режим означає однакове ставлення до іноземних та вітчизняних суб’єктів господарювання у сфері торгівлі.

Імпортні та вироблені на внутрішньому ринку товари, повинні мати однаковий правовий режим принаймні після того як імпортні товари, потрапили на внутрішній ринок, те ж саме стосується іноземних та вітчизняних послуг, а саме іноземних та вітчизняних торговельних марок авторських та патентних прав.

Національний режим застосовується тільки тоді, коли товар, послуга або об’єкт інтелектуальної власності потрапили на ринок відповідної країни. Таким чином справляння мита при імпорті не є порушення національного режиму, навіть коли вироблені на внутрішньому ринку товари не обкладаються аналогічним податком.

2. Принцип лібералізації торгівлі. Зниження торговельних бар’єрів один з найбільш очевидних шляхів заохочення. Бар’єри, про які йдеться включають митні ставки (тарифи) та нетарифні заходи, нетарифні заборони чи квоти, які вибірково обмежують кількість товарів, що можуть бути ввезені в країну.

Угоди з СОТ дозволяють державам запроваджувати, зміни у торговельній політиці поступово шляхом прогресивної лібералізації. Країнам, що розвиваються зазвичай надається тривалий час для виконання узятих зобов’язань.

3.Принцип передбачуваності. Зобов’язання додержуватися держави-члена не підвищувати торговельні бар’єри, можуть бути так само важливо, як і їх зниження, оскільки такі зобов’язання надають торговельні партнери чіткі перспективи їх майбутніх можливостей.

Згідно з правилами СОТ держава погоджуючись відкрити ринки для іноземних товарів або послуг «зв’язують» власні зобов’язання для товарів, та не зв’язують означає визначення граничних показників митно-тарифних ставок.

Держава може змінити свої зв’язані зобов’язання, але тільки після переговорів зі своїми торговельними партнерами, що може означати необхідні виплати компенсацію за втрату в торгівлі.

Передбачуваність та стабільність торгівлі домагається також іншим шляхом:

а) заборона за загальним правилом застосування квот та інших заходів спрямованих на кількісні обмеження імпорту;

б) забезпечення можливостей чіткості та публічності (прозорості) торговельних правил держав.

Значна кількість угод СОТ вимагає від урядів країн членів публічного розкриття їх торговельної політики та практики в середині країни або шляхом повідомлення СОТ.

У рамках СОТ здійснюється регулярний нагляд за національною торговельною політикою, правову основу якої становить механізм перегляду торговельної політики. Метою останнього є досягнення глибинного розуміння торговельних правил, які застосовують члени СОТ та оцінка їх впливу на торгівлю.

4.Принцип сприяння чесній конкуренції. Система світової торгівлі дозволяє застосовувати та використовувати, а в обмеженої кількості випадків також іншої форми захисту. Це є система правил спрямованих на забезпечення відкритої чесної конкуренції.

На забезпечення чесних умов торгівлі спрямовані режим найбільшого сприяння та нац.режим, правила щодо торгівлі у сфері с/г, інтелект.власності, послуг тощо, правила щодо демпінгу, субсидування та ряд інших правил, угод СОТ.

5. Принцип заохочення розвитку та економічних реформ. Країни, які розвиваються потребують гнучкого підходу щодо визначення термінів для імплементації угод з СОТ.

Угоди з СОТ успадкувавши більш ранні положення (ГАТТ, які передбачають спеціальну допомогу та торговельні привілеї для країн, що розвиваються.

Система СОТ заохочує конкуренцію і знижує торговельні бар’єри внаслідок, чого виграють споживачі. Найочевиднішою вигодою вільної торгівлі для споживача є зниження вартості життя. У результаті зниження торгівельних бар’єрів дешевшають готові імпортні товари і послуги, вітчизняна продукція, у виробництві якої використ.імпорт.комплектуючі.