61.Арбітражне застереження у зед

Типовий Закон ЮНСІТРАЛ про міжнародний комерційний арбітраж від 21 червня 1985 р.

АРБІТРАЖНЕ ЗАСТЕРЕЖЕННЯ - включена в договір домовленість сторін про передачу до конкр. арбітражу спорів, що можуть виникнути між ними. А. з. має бути укладене в письм. формі та є частиною договору. А. з. не залежить від ін. умов договору. Рішення суду про недійсність договору не тягне за собою визнання недійсним А. з.

ВИД АРБІТРАЖУ

Як відомо, існує два основних види арбітражу: інституційний (постійний арбітраж), і арбітраж ad hoc (арбітраж, який формується сторонами для вирішення конкретної суперечки). Обидва види арбітражу мають як свої переваги, так і вади.

Основними перевагами арбітражу ad hoc є:

можливість пристосувати процедуру арбітражного провадження до потреб сторін, фактів справи та типу суперечки замість того, щоб покладатися на менш гнучкі правила, встановлені інституційним арбітражем;

менші витрати у зв’язку з відсутністю адміністративних зборів, які стягуються інституційним арбітражем. більший ступінь конфіденційності;

у середньому менша тривалість розгляду справи.

Серед недоліків цього виду арбітражу можна виділити такі:

успіх в організації арбітражу ad hoc значною мірою залежить від готовності сторін до співробітництва, що є досить складним, коли сторони знаходяться у стані спору;

висока залежність від ретельності і повноти арбітражного застереження.

Вади арбітражу ad hoc можна звести до мінімуму, якщо сторони посилатимуться в контракті на Арбітражний регламент ЮНСІТРАЛ від 28 квітня 1976 р. (далі – регламент ЮНСІТРАЛ ), який у цьому випадку замінить регламент інституційного арбітражу. Доцільно підкреслити, що регламент ЮНСІТРАЛ є одним з найбільш ретельно розроблених арбітражних регламентів. Багато інституційних арбітражів урахували його положення у своїх правилах. Сторони можуть використати типове арбітражне застереження ЮНСІТРАЛ, яке передбачає арбітраж відповідно до регламенту ЮНСІТРАЛ. Це звільнить їх від укладання занадто деталізованого застереження, яке передбачає правила арбітражного провадження.

Найпростіший метод уникнення помилок при укладанні арбітражних застережень – використання своєрідного переліку питань для обмірковування. Це дозволяє перевірити, чи всі необхідні елементи присутні в арбітражному застереженні і чи є потреба передбачення додаткових питань.

Серед основних моментів, які слід ураховувати при укладанні арбітражного застереження, можна зазначити такі.

1) категорії спорів, що передаються на розгляд до арбітражу;

2) вид арбітражу (зокрема, правильну назву інституційного арбітражу, якщо сторони обирають цей вид);

3) в арбітражному застереженні ad hoc – місце арбітражу.

Додаткові елементи, присутність яких є бажаною в арбітражному застереженні:

4) право, що застосовується до суті суперечки (матеріальне право);

5) кількість арбітрів та вимоги щодо них;

6) мова арбітражного провадження.

62. Світова організація торгівлі в регулюванні зед

СОТ- міжнародна організація з розроблення запровадження глобальних правил торгівлі між державами. Функції СОТ:

• адміністрування торгових угод СОТ;

• забезпечення проведення торговельних переговорів;

• вирішення торговельних спорів;

• моніторинг національної торгівлі кошти країн-членів;

• технічна допомога та навчання для країн, що розвиваються;

• співпраця з іншими міжнародними організаціями.

В основі діяльності СОТ знаходяться угоди СОТ, укладені більшістю держав учасниць, система СОТ. Ці документи встановлюють правові принципи міжнародної комерції.

За своєю суттю вони є договори, що зобов’язують уряди утримувати власну торговельну політику в узгоджених рамках.

Основоположною метою СОТ є сприяння здійснення торгівлі настільки вільно, наскільки це є можливим допоки відсутні небажані побічні ефекти.

Це означає зокрема усунення перешкод (бар’єрів) для торгівлі та забезпечення прозорості та передбачуваності торговельних правил.

Повний пакет угод СОТ нараховується більш 60 угод та домовленостей, які можуть бути представлені у вигляді блоків, що регулюють:

1. правовий статус СОТ як міжнародну організацію;

2. здійснення міжнародної торгівлі у з-х основних сферах – торгівлі товарами, послугами та об’єктом інтелектуальної власності;

3. вирішення спорів у рамках СОТ;

4. моніторинг національної торгівлі політики країн-членів.

Угоди СОТ є великими за обсягом та складними, оскільки охоплюють широке коло питань, однак ряд фундаментальних принципів, які становлять основу системи світової торгівлі властиві всім цим документам.

Економічні вигоди СОТ. 1) зниження торгівельних бар’єрів сприяє росту торгівлі що веде до підвищення державних та особистих доходів; 2) у достроковій перспективі розвиток торгівлі веде до підвищення зайнятості в експортних галузях економіки, хоча короткострокове скорочення робочих місць практично неминуче; 3) застосування принципів СОТ дозволяє підвищити ефективність ЗЕД держави за рахунок зменшення тарифних і нетарифних торг.барєрів.

Політичні вигоди СОТ. 1) уряд має більше можливостей захищатися від дій лобістських груп, здійснювати державну політику в інтересах розвитку всіх галузей економіки, а не окремих її частин; 2) створюються передумови для боротби з корупцією і позитивних змін у закон.системі, що сприяє припливу інвестицій в країну. СОТ надає вільне право голосу всім країнам обмежуючи у такий спосіб можливість економічного диктату великих держав.