
- •1.Поняття та принципи зед.
- •2. Види зед.
- •3. Право на здійснення зед
- •7. Основи регулювання зед
- •8. Державне регулювання зед
- •9.Поняття єдиного митного тарифу України.
- •Поняття та види митних зборів.
- •11.Визначення походження товарів.
- •12.Митний контроль при експортно-імпортних операціях.
- •13.Поняття та види не тарифного регулювання.
- •14. Ліцензування зе операцій
- •15. Експортні (імпортні) квоти.
- •Експортні (імпортні) ліцензії
- •Експортні субсидії
- •18. Компенсаційні імпортні збори
- •19. Поняття та види демпінгу
- •20. Антидемпінгові заходи
- •21. Поняття та види субсидій
- •Торгово-промислові палати як органи недержавного регулювання зед.
- •Сертифікація як вид не тарифного регулювання зед.
- •Ціноутворення, індикативні ціни
- •25. Мета і сфера застування інкотермс
- •26. Поняття зе договору (контракту) та його ознаки
- •27.Типові помилки,що зустрічаються у зе контрактах.
- •28. Джерела правового регулювання зе договору (контаркту)
- •29. Звичаї та зауваження, як джерело правового регулювання зе контракту.
- •30. Форма зе договору (контакту)
- •31. Вимоги до доручення на особу, яка підписує контракт
- •32.Імперативні вимоги до змісту контракту
- •33. Диспозитивні вимоги, які застосовуються при укладенні контракту
- •34.Умови зе договору.
- •35. Кодифікована форма базисних умов поставки, які містяться в контракті.
- •36. Типові та Примірні контракти у зед
- •37. Роль типового контракту при підготовці підприємцям зе контракту.
- •38. Процедура укладання контракту.
- •39. Структура та зміст контракту
- •40. Розділ «Кількість та якість товару»
- •41.Способи визначення якості в контракті.
- •Розділ «Предмет договору» (контракту).
- •Базисні умови поставки товарів
- •Ціна та загальна вартість договору (контракту).
- •Валюта ціни та валюта платежу
- •46. Валютні ризики при укладенні контракту
- •47. Види валютних застережень у контракті
- •48. Ознаки форс-мажору у зед
- •49. Штрафні санкції за контрактом купівлі-продажу
- •50. Страхування за контрактом купівлі-продажу
- •51.Санкції та рекламації в контракті купівлі - продажу.
- •52.Основні групи документів, які використовуються у міжнародній торгівлі.
- •53. Транспортні документи
- •54. Поняття та види коносаменту
- •55. Товарно-транспортна накладна
- •56, 57.Рахунки – фактури, як основні комерційні документи. Види комерційних документів
- •58. Страхові документи у міжнародній торгівлі
- •59. Обставини що ускладнюють виконання зЕдоговору.
- •60. Поняття збитків у зед
- •61.Арбітражне застереження у зед
- •62. Світова організація торгівлі в регулюванні зед
- •63. Принципи, що становлять основу системи сот.
- •64. Принцип торгівлі на недискримінаційній основі.
- •65. Принцип лібералізації торгівлі.
- •66.Принцип передбачуваності.
- •67. Принцип заохочення розвитку та економічних реформ.
- •68. Поняття арбітражного та види третейських (арбітражних) судів у зед
- •69. 70. Види міжнародного комерційного арбітражу. Види постійно діючих міжнародних арбітражів
- •71.Джерела правового регулювання арбітражного розгляду спорів у зед.
- •72. Визнання та виконання арбітражних рішень у зед
58. Страхові документи у міжнародній торгівлі
Страхові докуенти– є свідоцтвом моменту переходу ризиків при перевезенні товару. Існує три основних види страхових документів: страховий лист, страховий сертифікат і страховий поліс.
Страховий лист оформляється страховим брокером в якості повідомлення про те, що страховою компанією було здійснено дії по оформленню страхового полісу або сертифікату.
В страховому сертифікаті вказується вартість товарів і наводяться докладні відомості про відвантаження, а також про ризики, які покриваються (в короткій формі). Цей документ підписується експертом і страховою компанією. В багатьох країнах (наприклад, в Великобританії) підприємець не може здійснити юридичні дії проти страховика, якщо єдиним свідоцтвом про страховий договір є страховий сертифікат. Юридичним доказом контракту може слугувати тільки страховий поліс.
Страховий поліс являє собою документ, який містить докладні відомості про ризики, які покриваються і, відповідно до ст. 17 ЗУ «Про страхування» від 07.03.96 р., поряд зі страховим свідоцтвом і страховим сертифікатом посвідчує факт укладання договору про страхування.
В полісі, який являє собою відкрите покриття на всі експортні операції, не повинні вказуватися докладні відомості про кожне конкретне відвантаження. Найбільш поширеним є поліс «від всіх ризиків». Але саму назву полісу не слід сприймати буквально, оскільки він не забезпечує страхування від всіх можливих ризиків, але покриває основні з них: небезпеки морського перевезення (випадкова втрата або пошкодження в результаті затоплення, зіткнення, дій морської стихії, погоди та ін.); викид вантажу за борт (втрати, викликані рішенням капітана судна викинути частину вантажу за борт для зменшення ваги судна у випадку небезпеки); пожежа, включаючи пошкодження від диму; крадіжка (навмисна крадіжка, а не дрібні крадіжки з боку команди судна); пошкодження при завантаженні, перезавантаженні або розвантаженні. Також цей поліс забезпечує покриття від «внесків по загальній аварії», тобто у випадку часткової або повної втрати (пошкодження) основного вантажу судна, викликаної діями для врятування самого судна, ця втрата відшкодовується зацікавленими сторонами пропорційно їх інтересам, незалежно від того, чи були пошкоджені їх товари.
Поліс «від всіх ризиків» не покриває втрат або пошкоджень в результаті страйків, повстань або масових заворушень, а також війни або захоплення судна. Страхування від цих ризиків здійснюється окремо шляхом сплати додаткового внеску.
Офіційні документи вимагаються відповідними органами країни експорту, імпорту або транзиту. Серед таких документів можна виділити основні:
а) сертифікат походження – свідоцтво того, в якій країні було виготовлено товари. Відповідні органи імпортуючої країни можуть вимагати сертифікат походження товару, особливо якщо експортер (імпортер) вимагає для себе пільгового рівня імпортних мит. Також може бути витребуваний «сертифікат здоров’я, якості або контролю»;
б) сертифікат «чорного списку» – свідоцтво того, що товари не виготовлені і не перевозились через країну, внесену в «чорний список» (тобто, країну, з якою імпортуюча країна припинила нормальні торгівельні відносини);
в) спеціальні документи в рамках ЄС;
г) митні документи.
На території України від юридичних осіб державні органи можуть вимагати різноманітні ліцензії на здійснення експорту (імпорту) товарів, сертифікати якості або походження товарів, договори, рахунки-фактури, санітарні свідоцтва та інші документи, передбачені законодавством.