
- •1.Поняття та принципи зед.
- •2. Види зед.
- •3. Право на здійснення зед
- •7. Основи регулювання зед
- •8. Державне регулювання зед
- •9.Поняття єдиного митного тарифу України.
- •Поняття та види митних зборів.
- •11.Визначення походження товарів.
- •12.Митний контроль при експортно-імпортних операціях.
- •13.Поняття та види не тарифного регулювання.
- •14. Ліцензування зе операцій
- •15. Експортні (імпортні) квоти.
- •Експортні (імпортні) ліцензії
- •Експортні субсидії
- •18. Компенсаційні імпортні збори
- •19. Поняття та види демпінгу
- •20. Антидемпінгові заходи
- •21. Поняття та види субсидій
- •Торгово-промислові палати як органи недержавного регулювання зед.
- •Сертифікація як вид не тарифного регулювання зед.
- •Ціноутворення, індикативні ціни
- •25. Мета і сфера застування інкотермс
- •26. Поняття зе договору (контракту) та його ознаки
- •27.Типові помилки,що зустрічаються у зе контрактах.
- •28. Джерела правового регулювання зе договору (контаркту)
- •29. Звичаї та зауваження, як джерело правового регулювання зе контракту.
- •30. Форма зе договору (контакту)
- •31. Вимоги до доручення на особу, яка підписує контракт
- •32.Імперативні вимоги до змісту контракту
- •33. Диспозитивні вимоги, які застосовуються при укладенні контракту
- •34.Умови зе договору.
- •35. Кодифікована форма базисних умов поставки, які містяться в контракті.
- •36. Типові та Примірні контракти у зед
- •37. Роль типового контракту при підготовці підприємцям зе контракту.
- •38. Процедура укладання контракту.
- •39. Структура та зміст контракту
- •40. Розділ «Кількість та якість товару»
- •41.Способи визначення якості в контракті.
- •Розділ «Предмет договору» (контракту).
- •Базисні умови поставки товарів
- •Ціна та загальна вартість договору (контракту).
- •Валюта ціни та валюта платежу
- •46. Валютні ризики при укладенні контракту
- •47. Види валютних застережень у контракті
- •48. Ознаки форс-мажору у зед
- •49. Штрафні санкції за контрактом купівлі-продажу
- •50. Страхування за контрактом купівлі-продажу
- •51.Санкції та рекламації в контракті купівлі - продажу.
- •52.Основні групи документів, які використовуються у міжнародній торгівлі.
- •53. Транспортні документи
- •54. Поняття та види коносаменту
- •55. Товарно-транспортна накладна
- •56, 57.Рахунки – фактури, як основні комерційні документи. Види комерційних документів
- •58. Страхові документи у міжнародній торгівлі
- •59. Обставини що ускладнюють виконання зЕдоговору.
- •60. Поняття збитків у зед
- •61.Арбітражне застереження у зед
- •62. Світова організація торгівлі в регулюванні зед
- •63. Принципи, що становлять основу системи сот.
- •64. Принцип торгівлі на недискримінаційній основі.
- •65. Принцип лібералізації торгівлі.
- •66.Принцип передбачуваності.
- •67. Принцип заохочення розвитку та економічних реформ.
- •68. Поняття арбітражного та види третейських (арбітражних) судів у зед
- •69. 70. Види міжнародного комерційного арбітражу. Види постійно діючих міжнародних арбітражів
- •71.Джерела правового регулювання арбітражного розгляду спорів у зед.
- •72. Визнання та виконання арбітражних рішень у зед
52.Основні групи документів, які використовуються у міжнародній торгівлі.
Документи, що підтверджують виконання угоди з іноземним контрагентом, тобто поставку товару, його транспортування, страхування, зберігання на складах, проходження через митницю, називають зовнішньоторговими.
Документи, які використовуються в міжнародній торгівлі можна розділити на такі основні групи:
Транспортні – призначені для підтвердження укладання контракту на перевезення, прийому товару, а в деяких випадках для посвідчення права власності на відповідний товар; До них відносять: коносамент(визначає право власності на товар) і товаротранспортна накладна (документ, який містить перелік товарів, що перевозяться, та детальні відомості про партії товарів).
Комерційні та фінансові – призначені для підтвердження намірів контрагентів та фактично виконаних дій. Основним комерційним документом є рахунки-фактури(це рахунок, що виписується продавцем на ім'я покупця після того, як покупець замовить товар); вагове свідоцтво (документ в якому підтверджується вага товарів даної партії); складські документи (відображають взаємовідносини між власником вантажу і власником складу); технічна документація (характеризує властивості товарів – паспорт, інструкція).
Страхові – є свідоцтвом моменту переходу ризиків при перевезенні товару. До них належать: страховий лист (повідомлення про те що страх.компанією було здійснено дії по оформленню страхового полісу або сертифікату), страховий поліс (містить відомості про ризики, які покриваються і посвідчує факт укладення договору про страхування), страховий сертифікат (вказує на вартість товарів і докладні відомості про відвантаженняа також про ризики які покриваються).
Офіційні – документи, необхідні для підтвердження легальності і правильності здійснення діяльності. Вони можуть вимагатись будь-якими органами країн. Основні з них: а)сертифікат походження- свідоцтво того, в якій країні було виготовлено товар; б) сертифікат «чорного списку» - свідоцтво того, що товари не виготовлені і не перевозились через країну внесену в чорний список; в) митні документи.
Зовнішньоторгові документи оформляються на спеціальних бланках і містять такі загальні для всіх документів реквізити: назву фірми-експортера (або вантажовідправника) та фірми-імпортера (або вантажоотримувача), їх адреси, номери телефонів, телефаксів, назву документа, дату та місце його виписки, номер контракту або замовлення і дату його підписання, номер наряду, трансу, відвантажувальної специфікації, назву та опис товару, його кількість (кількість місць, вагу нетто та брутто, кубатури), вид упакування та маркірування.
53. Транспортні документи
Документи, які використовуються в міжнародній торгівлі, можна розділити на такі основні групи:
Транспортні документи – призначені для підтвердження укладання контракту на перевезення, прийому товару перевізником, а в деяких випадках – для посвідчення права власності на відповідний товар.
До основних транспортних документів належать коносамент і товарно-транспортна накладна.
Коносаменти. Відповідно до ч. 2 ст. 134 Кодексу торгового мореплавства України документом, що підтверджує наявність та зміст договору морського перевезення вантажів, є коносамент.
Коносаменти визначають право власності на товар, є товаророзпорядчими документами. Але тільки повний комплект підписаних екземплярів коносамента дає його держателю право власності на товар. Товари надаються покупцю у відповідь на пред’явлення підписаного оригіналу коносамента. Після видачі вантажу за одним екземпляром коносаменту інші втрачають силу.
Обов’язковими реквізитами коносаменту є назва судна, місце завантаження, найменування відправника вантажу та вантажоодержувача.
Залежно від видачі коносамента на завантажений на судно вантаж або зданий на склад для відвантаження коносаменти бувають бортові і коносаменти на вантаж, прийнятий до перевезення.
Наскрізний коносамент являє собою документ, на підставі якого вантажі транспортуються з порту завантаження в пункт призначення двома або більше судоходними лініями, які взаємодіють відповідно до угоди. (Наскрізний коносамент може оформляти перевезення й іншими видами транспорту.)
Судновий (морський) коносамент є транспортним документом для товарів, які перевозяться морем. Буває двох типів: рейсовий та чартерний.
Рейсовий оформляється при перевезенні товарів на суднах, які здійснюють рейси за розкладом, для яких у місці призначення є зарезервований причал, тобто для регламентованих перевезень за постійним маршрутом і розкладом.
Чартерний коносамент використовується в тих випадках, коли окрема особа бере в найм судно у його власника, але на борту може залишитись незаповнений вантажем простір. В таких випадках експортер може укласти угоду з наймачем судна про завантаження товарів на вільну частину судна. В коносаменті на таке перевезення вказується, що товар перевозиться по чартер-партії, а контракт на перевезення повинен містити посилання на контракт про найм судна.
Коносамент на змішані перевезення складається у випадку, якщо товар перевозиться в контейнері, але різними видами транспорту. Даний товар хоча й перевозиться різними видами транспорту, доставляється відповідно до одного контракту на перевезення, і перевізник або експедитор несе відповідальність за втрату (пошкодження) товару протягом всього шляху від місця взяття під контроль до місця доставки.
З моменту, коли транспортна компанія повертає підписані екземпляри коносамента, він може виступати як письмовий доказ в суді в таких якостях:
Є підтвердженням про укладання контракту на перевезення між транспортною компанією та юридичною особою, що здійснює перевезення товару, відповідно до якого здійснюється транспортування морем.
Є розпискою за товари, прийняті на борт судна, яка містить деякі оговори про стан цих товарів. За цим принципом коносамент поділяється на:
а) чистий – не містить ніяких зауважень судоходної компанії про дефектність товарів або упаковки;
б) нечистий – містить оговори про те, що отримані товари або їх упаковка пошкоджені (вказаним чином);
в) для відвантаження (контейнерний коносамент) – містить завірення про те, що судоходна компанія зберігає товари, призначені для відвантаження. Зазвичай він використовується, якщо товар упакований на заводі і доставлений на борт судна.
Є цінним папером з посвідченням права власності, тобто держатель коносамента має право на володіння даним товаром. В порту призначення товари будуть передані транспортною компанією тільки представнику покупця, який пред’явить оригінал коносамента. Зазвичай оформляється два-три екземпляри оригіналу коносамента, кожен з яких підписаний і дає право власності на товар. Тому слід звернути особливу увагу на той факт, що тільки наявність повного комплекту коносаментів дає повний і неподільний контроль над правом власності на товар.
(Право власності по коносаменту передається такими способами:
оформлення коносамента за розпорядженням та індосуванням його бланку (тобто, право власності на товар може бути отримано будь-якою особою, що представляє підписаний оригінал коносамента);
оформлення коносамента за розпорядженням вказаного покупця або банку за кордоном;
оформлення коносамента для надання вказаному покупцю, але з оговоркою, що коносамент надається покупцю через міжнародну банківську систему.
Товарно-транспортна накладна являє собою документ, який містить перелік товарів, що перевозяться, та детальні відомості про партії товарів. На відміну від коносамента товарно-транспортна накладна не є документом на право власності. Її перевагою є той факт, що вона дозволяє запобігти затримкам товару в місцях призначення, оскільки передача вантажу відбувається без надання оригіналу накладної перевізнику, достатньо одного доручення на отримання товару.
Всі переваги транспортної накладної порівняно з коносаментом для імпортера є явними недоліками для експортера. В зв’язку з тим, що вона не являє собою документ на право власності, експортер не має можливості здійснювати контроль за товарами після їх відвантаження, і ризик несплати поставленого товару стає реальнішим. (Для того, щоб зменшити такий ризик, експортер )його банк) може адресувати товари банку-кореспонденту в місці призначення, який потім передасть ці товари тільки відповідно до отриманих від експортера розпоряджень.)
Залежно від виду транспорту, на якому перевозиться товар, товарно-транспортні накладні поділяються на морські (рейсові), авіаційні (вантажні, фрахтові), дорожні та залізничні.
Всі товарно-транспортні накладні, незалежно від виду транспорту, використовуються в якості:
контракту між транспортною компанією та експортером (імпортером);
розписки транспортної компанії за отримані товари та свідоцтва про відвантаження.