- •1.Поняття та принципи зед.
- •2. Види зед.
- •3. Право на здійснення зед
- •7. Основи регулювання зед
- •8. Державне регулювання зед
- •9.Поняття єдиного митного тарифу України.
- •Поняття та види митних зборів.
- •11.Визначення походження товарів.
- •12.Митний контроль при експортно-імпортних операціях.
- •13.Поняття та види не тарифного регулювання.
- •14. Ліцензування зе операцій
- •15. Експортні (імпортні) квоти.
- •Експортні (імпортні) ліцензії
- •Експортні субсидії
- •18. Компенсаційні імпортні збори
- •19. Поняття та види демпінгу
- •20. Антидемпінгові заходи
- •21. Поняття та види субсидій
- •Торгово-промислові палати як органи недержавного регулювання зед.
- •Сертифікація як вид не тарифного регулювання зед.
- •Ціноутворення, індикативні ціни
- •25. Мета і сфера застування інкотермс
- •26. Поняття зе договору (контракту) та його ознаки
- •27.Типові помилки,що зустрічаються у зе контрактах.
- •28. Джерела правового регулювання зе договору (контаркту)
- •29. Звичаї та зауваження, як джерело правового регулювання зе контракту.
- •30. Форма зе договору (контакту)
- •31. Вимоги до доручення на особу, яка підписує контракт
- •32.Імперативні вимоги до змісту контракту
- •33. Диспозитивні вимоги, які застосовуються при укладенні контракту
- •34.Умови зе договору.
- •35. Кодифікована форма базисних умов поставки, які містяться в контракті.
- •36. Типові та Примірні контракти у зед
- •37. Роль типового контракту при підготовці підприємцям зе контракту.
- •38. Процедура укладання контракту.
- •39. Структура та зміст контракту
- •40. Розділ «Кількість та якість товару»
- •41.Способи визначення якості в контракті.
- •Розділ «Предмет договору» (контракту).
- •Базисні умови поставки товарів
- •Ціна та загальна вартість договору (контракту).
- •Валюта ціни та валюта платежу
- •46. Валютні ризики при укладенні контракту
- •47. Види валютних застережень у контракті
- •48. Ознаки форс-мажору у зед
- •49. Штрафні санкції за контрактом купівлі-продажу
- •50. Страхування за контрактом купівлі-продажу
- •51.Санкції та рекламації в контракті купівлі - продажу.
- •52.Основні групи документів, які використовуються у міжнародній торгівлі.
- •53. Транспортні документи
- •54. Поняття та види коносаменту
- •55. Товарно-транспортна накладна
- •56, 57.Рахунки – фактури, як основні комерційні документи. Види комерційних документів
- •58. Страхові документи у міжнародній торгівлі
- •59. Обставини що ускладнюють виконання зЕдоговору.
- •60. Поняття збитків у зед
- •61.Арбітражне застереження у зед
- •62. Світова організація торгівлі в регулюванні зед
- •63. Принципи, що становлять основу системи сот.
- •64. Принцип торгівлі на недискримінаційній основі.
- •65. Принцип лібералізації торгівлі.
- •66.Принцип передбачуваності.
- •67. Принцип заохочення розвитку та економічних реформ.
- •68. Поняття арбітражного та види третейських (арбітражних) судів у зед
- •69. 70. Види міжнародного комерційного арбітражу. Види постійно діючих міжнародних арбітражів
- •71.Джерела правового регулювання арбітражного розгляду спорів у зед.
- •72. Визнання та виконання арбітражних рішень у зед
51.Санкції та рекламації в контракті купівлі - продажу.
При виконанні контракту сторони часто допускають прострочення у виконанні таких своїх зобов'язань, як: несвоєчасна поставка, несвоєчасне повідомлення, некомплектні поставки, поставка неякісного товару, несвоєчасна оплата поставленого товару й інші порушення. З метою компенсації втрат, викликаних невиконанням або неналежним виконанням одним з контрагентів своїх зобов'язань сторони включають у контракт розділ «Санкції й рекламації», у яких передбачають порядок пред'явлення претензій і їхнього розгляду, а також застосування та розмір штрафних санкцій.
Щоб уникнути яких-небудь непорозумінь, пов'язаних з порядком, умовами й строками пред'явлення рекламацій, сторони включають у контракт розділ «Санкції й рекламації», у якому й обмовлюють всі необхідні умови.
При цьому відповідно до Положення про форму ЗЕдоговорів (контрактів), затвердженому наказом Міністерства економіки й з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 р. № 201 (далі - Положення № 201), у контракті повинні бути чітко визначені «...розміри штрафних санкцій, строки їхньої сплати, строки, протягом яких можуть бути заявлені рекламації, права та обов'язки сторін договору (контракту) при цьому, способи врегулювання рекламацій».
Строк, протягом якого можуть бути заявлені рекламації, слід обов'язково обумовити в контракті, оскільки у випадку відсутності такого, строк пред'явлення рекламації буде визначатися відповідно до застосовуваного матеріального права, зазначеного в контракті. Що ж стосується товарів, на які надається гарантія, то покупець має право пред'являти продавцеві претензію щодо якості товару протягом гарантійного періоду, але, як правило, не пізніше одного місяця після закінчення строку гарантії.
Будь-яка рекламація, пред'явлена покупцем, повинна бути розглянута продавцем. Рішення продавця відносно пред'явленої рекламації повинне бути повідомлене покупцеві не пізніше строку, зазначеного в контракті, у противному випадку рекламація покупця буде вважатися визнаною продавцем, що, у свою чергу, надає право покупцеві звертатися в арбітраж з віднесенням видатків арбітражного розгляду на рахунок продавця. Тому застереження про строк розгляду рекламацій має важливе значення для обох контрагентів.
Для того щоб стимулювати своєчасне виконання зобов'язань і компенсувати можливі втрати, сторони повинні передбачити стягнення штрафів за порушення строків виконання зобов'язань. При цьому повинні бути чітко визначені розміри штрафних санкцій (у відсотках від вартості недопоставленого товару або суми не сплачених коштів, строки виплати штрафів - з якого строку вони встановлюються й протягом якого часу діють).
У контракті можна передбачити різні випадки порушення зобов'язань, за якими сторони будуть застосовувати штрафні санкції. За порушення контрактних зобов'язань сторони передбачають стягнення штрафів, а оскільки штрафи далеко не завжди компенсують понесені контрагентами втрати, законодавство багатьох країн, зокрема і України, допускає стягнення поряд зі штрафами й збитків, причому такі стягнення не звільняють від виконання порушеного зобов'язання.
Слід зазначити, що підходи до оцінки збитків, категорії збитків і їхнього визначення в законодавстві різних країн багато в чому відрізняються. Тому при укладенні зовнішньоекономічного контракту сторони повинні спеціально обумовити, що вони будуть розуміти під збитками.
Якщо в контракті одночасно передбачаються штрафи й відшкодування збитків, то варто мати на увазі, що в деяких країнах визнаються тільки заподіяні збитки.
Для обох сторін ЗЕ контракту слід домовлятися про межі тривалості можливих порушень, по закінченні яких сторона, що не порушила своїх зобов'язань, має право анулювати контракт, а також зберігає за собою право вимагати відшкодування збитків.
Природно, що продавцеві й покупцеві важко передбачити всі умови, які забезпечили б їм повну гарантію виконання партнером всіх контрактних зобов'язань, а також запобігли би будь-яким можливим фінансовим втратам. Але варто пам'ятати, що надмірна жорсткість вимог з боку покупця завжди викликає відповідну реакцію з боку продавця, що виражається в прагненні компенсувати підвищення ризиків збільшенням цін, що може викликати зниження економічної ефективності угоди. Тому при складанні умов пред'явлення рекламацій і застосування штрафних санкцій необхідно, у першу чергу, орієнтуватися на ті моменти, які будуть найбільш істотні й значимі при виконанні зовнішньоекономічної угоди.