21. Поняття та види субсидій

Субсидія – форма втручання держави в економічну діяльність, яка призводить до зміни цін на товари або фактори виробництва, а, отже, до зміни умов конкуренції на користь окремих підприємств-експортерів або сфер експортної діяльності; надання підприємствам державних гарантій для отримання кредитів.

Виділяють внутрішню, експортну, «жовту», «зелену», «червону», приховану та пряму субсидії.

Субсидія внутрішня – надаються вітчизняним виробникам продукції, яка конкурує на внутрішньому ринку з імпортною.

Субсидія експортна – трансферти з боку держави, які надаються вітчизняним виробникам експортної продукції.

Субсидія «жовта» - субсидії, застосування яких дозволено але при цьому держава, якій нанесено суттєві збитки в результаті застосування субсидій, має право на прийняття відповідних заходів; надаються для допомоги у просуванні підприємств на нові ринки; у разі зазнання збитків підприємством; з метою виконання більш розгалужених соціально-економічних завдань, зокрема, для підготовки працівників або розвитку інфраструктури та ін.

Субсидія «зелена» - субсидії, застосування яких правомірне й які не дають права на прийняття відповідних заходів; відносять стимулювання проведення промислових досліджень і попередньої конкурентоспроможної дослідницької діяльності; сприяння регіональному розвитку.

Субсидія прихована – це прихована дотація вітчизняним виробникам експортерам через надання пільг зі сплати податків, пільгові умови страхування, позик заставкою, нижчою від ринковою (пільгові кредити), повернення імпортних мит тощо.

Субсидія пряма – безпосереднє надання коштів вітчизняним виробникам експортерам при їх виході на зовнішній ринок.

Субсидія «червона» - субсидії, застосування яких не допускається (наприклад, прямі експортні субсидії).

22. Торгово-промислові палати як органи недержавного регулювання зед.

Провідними органами недержавного регулювання ЗЕД, згідно зі світовою практикою є торгово-промислові палати, правове становище яких визначається ЗУ «Про ТПП в Україні».

ТПП – є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка об’єднує юр.осіб, які створені і діють, відповідно до зак-ва України, громадян України, зареєстрованих як підприємців та їх об’єднання.

ТПП створюються з метою сприяння розвиткові народного господарства та національної економіки, її інтеграції у світову господарську систему, формуванню сучасних промислової, фінансової і торговельної інфраструктури, створенню сприятливих умов для підприємницької діяльності, всебічному розвиткові підприємництва, науково-технічних і торговельних зв’язків між українськими підприємцями та підприємцями зарубіжних країн.

ТПП створюються за принципом добровільного об’єднання їх засновників (ними можуть бути лише юр.особи, які створені і діють, відповідно до зак-ва України, та громадяни України, зареєстровані як підприємці, а також їх об’єднання кількістю не менше 50) і підлягають державній реєстрації органами Міністерства юстиції України.

ТПП набуває статусу юр.особи з дня її державної реєстрації.

ТПП створюються на території АРК, областей, міст Києва та Севастополя (регіональні торгово-промислові палати). У межах кожної з цих адміністративно-територіальних одиниць може бути створена лише одна торгово-промислова палата.

На території України діє ТПП України.

ТПП мають право:

1 – проводити за дорученням державних органів незалежну експертизу проектів нормативно-правових актів з питань економіки, ЗЕ зв’язків, а також з інших питань, що стосуються прав та інтересів підприємців;

2 – представляти і захищати законні інтереси ТПП або за дорученням її членів їх інтереси;

3 – надавати за дорученням українських та іноземних юр. і фіз.осіб послуги, пов’язані із захистом їх прав та інтересів, відповідно до зак-ва України та міжнародних договорів України;

4 – проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість;

5 – засвідчувати і видавати сертифікати про походження товарів, сертифікати визначення продукції власного виробництва підприємств з іноземними інвестиціями та інші документи, пов’язані із здійсненням ЗЕД;

6 – здійснювати декларування зовнішньо-торгівельних вантажів у випадках, передбачених законодавством;

7 – організовувати міжнародні виставки, національні виставки іноземних держав і окремих іноземних фірм, забезпечувати підготовку і проведення виставок українських товарів в Україні та за її межами;

8 – організовувати семінари, конференції, ділові переговори з економічних питань за участю українських підприємств та іноземних фірм як в Україніі, так і за її межами;

9 – створювати за ініціативою учасників спору третейські суди, відповідно до законодавства України, галузеві або територіальні комітети (ради) підприємців, цільові секції фахівців-консультантів;

10 – виконувати інші повноваження, що не суперечать законодавству України.

Методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов’язковими до застосування на всій території України.

ТПП України, відповідно до законодавства та свого Статуту здійснює представницькі функції як в Україні, так і за її межами, об’єднує торгово-промислові палати та координує їх діяльність.

ТПП України:

1 – відкриває свої представництва та філії в інших країнах, а також засновує разом із зарубіжними партнерськими організаціями, як в Україні, так і за її межами, змішані торгово-промислові палати, ділові ради та інші спільні організації;

2 – засвідчує обставини форс-мажору, відповідно до умов зовнішньо-торговельних угод і міжнародних договорів України, а також торговельні та портові звичаї прийняті в Україні;

3 – веде недержавний реєстр українських підприємців за їх згодою, фінансовий стан яких свідчить про їх надійність як партнерів у підприємницькій діяльності в Україні та за її межами.

ТПП України має право одержувати в установленому законом порядку від міністерств, інших центральних органів державної влади, інформацію та матеріали, необхідні для виконання покладених на неї завдань.

При ТПП України діють Міжнародний Комерційний Арбітражний Суд і Морська Арбітражна Комісія, діяльність яких регулюється ЗУ «Про Міжнародний комерційний арбітраж».