
Панасюк Е.А. (для студентів)
Заняття №
Тема: Аналіз глютамінової кислоти.
Кількість
годин:2
Мета: Оволодіти методами ідентифікації, дослідження доброякісності та кількісного визначення субстанцій лікарських речовин із групи амінокислот аліфатичного ряду та солей аліфатичних карбонових кислот.
Професійна орієнтація студентів:
Амінокарбонові кислоти аліфатичного ряду являють собою похідні карбонових кислот, які у вуглеводневому ланцюгу містять одну або декілька аміногруп. Більшість з них належать до біологічно активних сполук і відіграють важливу роль у нормальному функціонуванні організму. Особливе значення мають α-амінокислоти, які є структурними одиницями носіїв життя – білків.
Значна частина аліфатичних карбонових кислот у фармакологічному відношенні є малоактивними речовинами. Вони застосовуються у фармацевтичному аналізі лише як реагенти (кислота форміатна, ацетатна, лимонна та ін.). Являючись структурним фрагментом субстанцій лікарських речовин, що застосовуються у вигляді солей, вищеназвані кислоти виконують роль носіїв фармакоактивних катіонів.
Розглядаючи теоретичний матеріал, що стосується методів одержання, фізичних та хімічних властивостей, методів ідентифікації, встановлення доброякісності, кількісного визначення субстанцій вищезгаданих речовин, умов їх зберігання та застосування у медичній практиці, студенти набувають знань, які необхідні їм у майбутній професійній діяльності.
Виконуючи практичну частину, студенти набувають нові та удосконалюють набуті раніше практичні навички з аналізу якості лікарських засобів.
Програма самостійної підготовки студентів:
Латинська назва, синоніма, структурна формула, хімічна назва, фізична та хімічна властивість кислоти глютамінової.
2. Одержання субстанцій лікарських речовин з групи амінокислот аліфатичного ряду та солей аліфатичних карбонових кислот: особливості, умови.
3. Чим пояснюються амфотерні властивості кислоти глутамінової?
4. Як пояснити слабколужне середовище водних розчинів солей аліфатичних карбонових кислот?
5. Можливі методи ідентифікації субстанцій глютамінової кислоти.
6. Можливі шляхи появи специфічних домішок у даній субстанції.
7. Загальні методи кількісного визначення препарату глютамінової кислоти: хімізм процесу, умови проведення аналізу, розрахунок еквівалентної маси визначуваної речовини і масової частки діючої речовини у субстанції.
8. Умови зберігання глутамінової кислоти.
9. Застосування субстанцій лікарських речовин та лікарських засобів з групи амінокислот аліфатичного ряду та солей аліфатичних карбонових кислот в медичній практиці та фармацевтичному аналізі.
Питання, які розглядаються на занятті:
Латинська назва, синоніма, структурна формула, хімічна назва, фізична та хімічна властивість кислоти глютамінової.
Можливі методи ідентифікації даної субстанції.
Можливі шляхи появи специфічних домішок у наведеному препараті і методи їх визначення.
Загальні методи кількісного визначення препаратів із групи аліфатичних амінокислот та солей аліфатичних карбонових кислот: хімізм процесу, умови проведення аналізу, розрахунок еквівалентної маси визначуваної речовини і масової частки діючої речовини у субстанції.
Умови зберігання глютамінової кислоти.
Застосування субстанцій лікарських речовин та лікарських засобів з групи амінокислот аліфатичного ряду та солей аліфатичних карбонових кислот в медичній практиці та фармацевтичному аналізі.
Тести і ситуаційні задачі: (без еталонів відповідей)
1.Спеціаліст ВТК проводить ідентифікацію субстанції кислоти глутамінової із використанням реакції з нінгідрином. Позитивним ефектом реакції є: A. Червоний осад B. Червоно-бурі пари C. Синьо-фіолетове забарвлення розчину D. Жовте забарвлення E. Білий осад
|
2.На аналіз в лабораторію ВТК фармацевтичного підприємства надійшла субстанція кислоти глутамінової. Для кількісного визначення вмісту діючої речовини ДФУ рекомендує метод: A. Комплексонометрії B. Алкаліметрії C. Броматометрії D. Нітритометрії E. Аргентометрії
|
3.Спеціаліст ВТК проводить кількісне визначення глютамінової кислоти методом. В якості індикатора він використовує: A. Розчин нафтолбензеїну B. Бромтимоловий синій C. Крохмаль D. Тропеолін 00 E. Метиловий червоний
|
4. Глутамінову кислоту застосовують: A. покращує метаболічні процеси у тканинах мозку. B.для лікування і профілактики токсичних уражень печінки. C.для лікування захворювань центральної нервової системи D.при психічних розладах, туберкульозному менінгіті E.ефективний муколітичний засіб |
1. Обчислити масову частку кислоти глутамінової (М = 147.13 г/моль) в субстанції у відсотках, якщо на титрування 0.2976 г субстанції витрачено 20.05 мл 0.1 М розчину натрію гідроксиду (Кп = 1.0000).
2. Який об’єм 0.1 М розчину натрію тіосульфату (Кп = 1.0007) буде використано для титрування наважки 0.2816 г метіоніну (М = 149.21 г/моль), якщо масова частка метіоніну в субстанції становить 99.69 %, а об’єм титранту у контрольному досліді – 49.85 мл.
3. Яку масу наважки субстанції ацетилцистеїну (М = 163.2 г/моль) розчинили у воді у мірній колбі місткістю 50.0 мл, якщо на аналіз аліквоти об’ємом 10.0 мл витрачено 6.7 мл 0.05 М розчину йоду (Кп = 1.0020), а масова частка ацетилцистеїну у субстанції дорівнює 98.9 %?
4. Який об’єм 0.1 М розчину натрію едетату (Кп = 1.0080) буде витрачено на титрування 0.7856 г субстанції кальцію глюконату, якщо масова частка субстанції становить 99.53 %; 1 мл 0.1 М розчину натрію едетату відповідає 0.04484 г кальцію глюконату.
5. Для кількісного визначення натрію цитрату використали метод йонообмінної хроматографії. З цією метою розчин субстанції (М = 294.1 г/моль) масою 0.1027 г пропустили крізь колонку з йонообмінною смолою Н-типу і промили дистильованою водою. На титрування одержаного елюентувитрачено 21.20 мл 0.05 М розчину натрію гідроксиду (Кп = 0.9899). Обчислити масову частку натрію цитрату у субстанції у відсотках.
6. Обчислити масову частку кальцію лактату (Мбезв. = 218.20 г/моль) в субстанції у відсотках, якщо на титрування наважки субстанції масою 0.2473 гвитрачено 16.70 мл 0.05 М розчину натрію едетату (Кп = 1.0004); втрата у масі при висушуванні – 25.00 %.
Алгоритм виконання практичних навичок (мета, оснащення, зміст роботи):