
- •Поняття, предмет і сутність міжнародного права.
- •Особливості сучасного міжнародного права.
- •3. Система сучасного міжнародного права.
- •4. Джерела міжнародного права і їх загальна характеристика.
- •5. Поняття і сутність міжнародної правосуб’єктності.
- •6. Доктрини про співвідношення міжнародного і національного права.
- •7. Форми імплементації норм міжнародного права в правові системи держав.
- •8. Поняття і ознаки суб'єкта міжнародного права.
- •10. Держава - основний суб’єкт міжнародного права.
- •11. Сутність і способи визнання держав.
- •12. Міжнародно-правові підстави визнання держав.
- •13. Види держав суб'єктів міжнародного права і особливості їх міжнародної правосуб’єктності.
- •14. Поняття і об'єкти правонаступництва держав. Міжнародне право і законодавство України щодо правонаступництва.
- •15. Нації і народи - суб’єкти міжнародного права і особливості їх міжнародної правосуб'єктності.
- •16. Міжнародні організації: ознаки і особливості правосуб’єктності.
- •17. Фізична особа як суб’єкт міжнародного права.
- •18. Поняття, ознаки і характерні риси загальновизнаних принципів міжнародного права.
- •19. Класифікація загальновизнаних принципів міжнародного права.
- •20. Місце загальновизнаних принципів в системі міжнародного права.
- •21. Юридичне закріплення загальновизнаних принципів міжнародного права.
- •22. Принцип суверенної рівності держав.
- •23. Принцип незастосування сили або загрози силою.
- •24. Принцип мирного врегулювання спорів.
- •25. Загальна характеристика мирних засобів вирішення міжнародних спорів.
- •26. Принцип територіальної цілісності держав і принцип непорушності державних кордонів.
- •27. Принцип поваги прав і основних свобод людини.
- •28. Поняття, предмет і джерела права міжнародних договорів. Загальна характеристика Віденської конвенції про право міжнародних договорів.
- •29. Поняття і види міжнародного договору.
- •30. Структура міжнародного договору.
- •31. Поняття і характеристика стадій укладання міжнародного договору.
- •32. Форма і мова міжнародного договору.
- •33. Суб’єкти і об'єкти міжнародного договору.
- •34. Умови дійсності міжнародного договору.
- •35. Підстави визнання міжнародного договору недійсним.
- •36. Дія і припинення дії міжнародного договору.
- •37. Призупинення дії міжнародного договору.
- •38. Застереження до міжнародного договору.
- •39. Неприпустимість застережень до міжнародного договору.
- •40. Реєстрація та опублікування міжнародного договору.
- •41. Поняття, цілі і способи тлумачення міжнародних договорів.
- •42. Органи, що здійснюють тлумачення міжнародних договорів.
- •43. Правовий статус і функції депозитарія.
- •44. Поняття, предмет і джерела права міжнародних організацій.
- •45. Поняття і ознаки міжнародної організації.
- •46. Класифікація міжнародних організацій.
- •47. Членство в міжнародних організаціях.
- •48. Історія і етапи створення Організації Об’єднаних Націй.
- •49. Структура оон і її загальна характеристика.
- •54. Міжнародний Суд оон: склад і порядок формування.
- •57. Поняття, предмет і джерела права зовнішніх зносин.
- •58. Поняття і система органів зовнішніх зносин держави.
- •59. Внутрішньодержавні органи зовнішніх зносин: система і їх компетенція.
- •60. Закордонні органи зовнішніх зносин: види і їх загальна характеристика.
- •61. Статус і функції дипломатичного представництва.
- •Функції дипломатичного представництва
- •62. Порядок призначення глави дипломатичного представництва.
- •63. Персонал дипломатичного представництва: порядок формування і призначення.
- •64. Припинення діяльності глави дипломатичного представництва.
- •65. Поняття і загальна характеристика дипломатичних привілеїв та імунітетів.
- •66. Привілеї та імунітети дипломатичного представництва.
- •67. Привілеї та імунітети персоналу дипломатичного представництва.
- •68. Дипломатичні класи і ранги, порядок присвоєння.
- •69. Дипломатичний корпус.
- •70. Види і функції консульських установ.
- •71. Порядок призначення глави консульської установи, консульський округ.
- •72. Консульські привілеї та імунітети.
- •73. Поняття і види територій.
- •74. Державна територія: складові і їх правовий статус.
- •75. Підстави і порядок зміни державної території.
- •76. Порядок і способи встановлення державних кордонів.
- •77. Правовий статус прикордонних зон.
- •78. Території із змішаним правовим режимом.
- •79. Території із спеціальним правовим режимом.
- •80. Поняття і правовий статус населення.
- •82. Поняття і способи набуття громадянства.
- •83. Правовий статус іноземців, види режиму іноземців.
- •84. Правовий статус осіб з подвійним громадянством і осіб без громадянства.
- •85. Поняття і види притулку.
- •86. Порядок надання притулку, правовий статус біженців.
- •87. Хартія прав людини і її загальна характеристика.
- •88. Форми і напрямки співробітництва держав в галузі прав і свобод людини.
- •89. Міжнародно-правовий механізм захисту прав і свобод людини.
- •90. Співробітництво держав в галузі прав і свобод людини в рамках Ради Європи.
- •91. Форми і напрямки співробітництва держав у боротьбі із злочинністю.
- •92. Поняття і підстави міжнародно-правової відповідальності держав.
- •93. Види міжнародних правопорушень і їх характеристика.
- •94. Поняття, види і загальна характеристика злочинів міжнародного характеру.
- •95. Види міжнародно-правової відповідальності держав.
- •96. Міжнародно-правова відповідальність міжнародних організацій.
18. Поняття, ознаки і характерні риси загальновизнаних принципів міжнародного права.
Принципи – провідні засади, керівні ідеї. Принципи склалися в наслідок багатовікового керування ними, їх багатовікового використання.
У Статуті ООН закріплені наступні принципи:
принцип незастосування сили чи погрози силою;
принцип суверенної рівності держав;
принцип співробітництва;
принцип мирного вирішення міжнародних спорів;
принцип невтручання у внутрішні справи держав;
принцип добросовісного виконання міжнародних угод.
Декларація про принципи міжнародного права стимулювала подальший розвиток принципів. Цей документ було прийнято на річницю створення ООН 24 жовтня 1970 року. Було додано ще один принцип:
принцип рівноправ’я та права нації на самовизначення.
Останні принципи знайшли своє закріплення у Гельсінському заключному акті (Заключний акт наради по безпеці і співробітництву у Європі):
принцип поваги прав і свобод людини;
принцип територіальної цілісності держав;
принцип непорушності державних кордонів.
Таким чином, на сьогодні існує 10 принципів, що є основоположними для сучасного міжнародного права.
Особливості цих принципів:
мають вищу юридичну силу відносно інших міжнародно-правових норм;
приймаються, змінюються та скасовуються в особливому порядку;
вони є універсальними, загальновизнаними та загальнообов’язковими. Універсальність полягає у розповсюдженні на всіх суб’єктів, об’єктів міжнародних відносин, а також на всі правовідносини між суб’єктами права;
є нормами прямої та опосередкованої дії;
є стабільними нормами;
покладають на суб’єктів міжнародного права два види зобов’язань: дотримуватись і не порушувати принципи та в разі порушення ліквідувати це порушення.
Порушення будь-якого з цих принципів розглядається як найтяжчий злочин.
19. Класифікація загальновизнаних принципів міжнародного права.
За ступенем важливості відносин, що захищаються:
- загальнолюдські цінності ( знищення цивілізації поваги прав і свобод людини)
- пов’язані з інтересами держави ( невтручання у внутрішні справи чи не застосування сили або загрози силою)
За формою закріплення:
- писані принципи (територіальної цінності)
- звичаєві (принципи співробітництва держав з охорони довкілля)
1) універсальні 2) регіональні ( непорушності державних кордонів, який є обов’язковим тільки в Європі)3) локальні і партикулярні ( Принцип співробітництва СРСР і Франції, Основи взаємовідносин СРСР і США)
1) загальносистемні 2) галузеві 3) інституту МП ( свободи відкритого моря й повітряного простору над ним, принцип свободи досліджень і використання космічного простору та небесних тіл)
20. Місце загальновизнаних принципів в системі міжнародного права.
21. Юридичне закріплення загальновизнаних принципів міжнародного права.
Основні принципи МП закріплені в Статуті ООН(преамбула, статті 1 і 2). Розширювальне тлумачення основних принципів дається в Декларації про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами, відповідно до Статуту ООН, прийнятій на 25 сесії Генеральної Асамблеї ООН у 1970 р. У Заключному акті Наради з безпеки і співробітництва в Європі(НБСЄ), підписаному в Гельсінкі 1 серпня 1975 року главами 33 європейських держав, керівниками США і Канади, міститься Декларація принципів, якими держави-учасниці будуть керуватися у взаємовідносинах.