- •Поняття, предмет і сутність міжнародного права.
- •Особливості сучасного міжнародного права.
- •3. Система сучасного міжнародного права.
- •4. Джерела міжнародного права і їх загальна характеристика.
- •5. Поняття і сутність міжнародної правосуб’єктності.
- •6. Доктрини про співвідношення міжнародного і національного права.
- •7. Форми імплементації норм міжнародного права в правові системи держав.
- •8. Поняття і ознаки суб'єкта міжнародного права.
- •10. Держава - основний суб’єкт міжнародного права.
- •11. Сутність і способи визнання держав.
- •12. Міжнародно-правові підстави визнання держав.
- •13. Види держав суб'єктів міжнародного права і особливості їх міжнародної правосуб’єктності.
- •14. Поняття і об'єкти правонаступництва держав. Міжнародне право і законодавство України щодо правонаступництва.
- •15. Нації і народи - суб’єкти міжнародного права і особливості їх міжнародної правосуб'єктності.
- •16. Міжнародні організації: ознаки і особливості правосуб’єктності.
- •17. Фізична особа як суб’єкт міжнародного права.
- •18. Поняття, ознаки і характерні риси загальновизнаних принципів міжнародного права.
- •19. Класифікація загальновизнаних принципів міжнародного права.
- •20. Місце загальновизнаних принципів в системі міжнародного права.
- •21. Юридичне закріплення загальновизнаних принципів міжнародного права.
- •22. Принцип суверенної рівності держав.
- •23. Принцип незастосування сили або загрози силою.
- •24. Принцип мирного врегулювання спорів.
- •25. Загальна характеристика мирних засобів вирішення міжнародних спорів.
- •26. Принцип територіальної цілісності держав і принцип непорушності державних кордонів.
- •27. Принцип поваги прав і основних свобод людини.
- •28. Поняття, предмет і джерела права міжнародних договорів. Загальна характеристика Віденської конвенції про право міжнародних договорів.
- •29. Поняття і види міжнародного договору.
- •30. Структура міжнародного договору.
- •31. Поняття і характеристика стадій укладання міжнародного договору.
- •32. Форма і мова міжнародного договору.
- •33. Суб’єкти і об'єкти міжнародного договору.
- •34. Умови дійсності міжнародного договору.
- •35. Підстави визнання міжнародного договору недійсним.
- •36. Дія і припинення дії міжнародного договору.
- •37. Призупинення дії міжнародного договору.
- •38. Застереження до міжнародного договору.
- •39. Неприпустимість застережень до міжнародного договору.
- •40. Реєстрація та опублікування міжнародного договору.
- •41. Поняття, цілі і способи тлумачення міжнародних договорів.
- •42. Органи, що здійснюють тлумачення міжнародних договорів.
- •43. Правовий статус і функції депозитарія.
- •44. Поняття, предмет і джерела права міжнародних організацій.
- •45. Поняття і ознаки міжнародної організації.
- •46. Класифікація міжнародних організацій.
- •47. Членство в міжнародних організаціях.
- •48. Історія і етапи створення Організації Об’єднаних Націй.
- •49. Структура оон і її загальна характеристика.
- •54. Міжнародний Суд оон: склад і порядок формування.
- •57. Поняття, предмет і джерела права зовнішніх зносин.
- •58. Поняття і система органів зовнішніх зносин держави.
- •59. Внутрішньодержавні органи зовнішніх зносин: система і їх компетенція.
- •60. Закордонні органи зовнішніх зносин: види і їх загальна характеристика.
- •61. Статус і функції дипломатичного представництва.
- •Функції дипломатичного представництва
- •62. Порядок призначення глави дипломатичного представництва.
- •63. Персонал дипломатичного представництва: порядок формування і призначення.
- •64. Припинення діяльності глави дипломатичного представництва.
- •65. Поняття і загальна характеристика дипломатичних привілеїв та імунітетів.
- •66. Привілеї та імунітети дипломатичного представництва.
- •67. Привілеї та імунітети персоналу дипломатичного представництва.
- •68. Дипломатичні класи і ранги, порядок присвоєння.
- •69. Дипломатичний корпус.
- •70. Види і функції консульських установ.
- •71. Порядок призначення глави консульської установи, консульський округ.
- •72. Консульські привілеї та імунітети.
- •73. Поняття і види територій.
- •74. Державна територія: складові і їх правовий статус.
- •75. Підстави і порядок зміни державної території.
- •76. Порядок і способи встановлення державних кордонів.
- •77. Правовий статус прикордонних зон.
- •78. Території із змішаним правовим режимом.
- •79. Території із спеціальним правовим режимом.
- •80. Поняття і правовий статус населення.
- •82. Поняття і способи набуття громадянства.
- •83. Правовий статус іноземців, види режиму іноземців.
- •84. Правовий статус осіб з подвійним громадянством і осіб без громадянства.
- •85. Поняття і види притулку.
- •86. Порядок надання притулку, правовий статус біженців.
- •87. Хартія прав людини і її загальна характеристика.
- •88. Форми і напрямки співробітництва держав в галузі прав і свобод людини.
- •89. Міжнародно-правовий механізм захисту прав і свобод людини.
- •90. Співробітництво держав в галузі прав і свобод людини в рамках Ради Європи.
- •91. Форми і напрямки співробітництва держав у боротьбі із злочинністю.
- •92. Поняття і підстави міжнародно-правової відповідальності держав.
- •93. Види міжнародних правопорушень і їх характеристика.
- •94. Поняття, види і загальна характеристика злочинів міжнародного характеру.
- •95. Види міжнародно-правової відповідальності держав.
- •96. Міжнародно-правова відповідальність міжнародних організацій.
76. Порядок і способи встановлення державних кордонів.
Державний кордон – це умовна лінія, яка відмежовує територію однієї держави від території іншої. 1.Природні кордони –створені самою природою (річки, гірські масиви)
2.Фізичні кордони-позначається (проводиться самими людьми. Цю лінію можна побачити (на картах).
а) сухопутні-природні стовпи, б) водні-бутки , на мості посередині біла смуга система меридіанів,
3.Повітряні.
4 Надрові.
Способи встановлення кордонів:
1.Сухопутні---а)делімітація –спосіб ,коли за взаємною згодою держави виготовл. спец. крупномаштабні карти , на які наносяться лінія кордону. Враховуються історич., географ., природ.,особливості. Б)демантація—лінія державного кордону посилаючись на акти делімітації позначається на місцевості.
77. Правовий статус прикордонних зон.
Прикордонна зона - зона адміністративних регіонів Договірних Сторін, яка знаходиться на відстані не більше тридцяти (30) кілометрів від спільного державного кордону; якщо частина таких адміністративних регіонів знаходиться більш ніж за тридцять (30), але менш ніж за п'ятдесят (50) кілометрів від лінії кордону, вона тим не менше розглядається як частина прикордонної зони; населені пункти прикордонної зони зазначено в додатку (Угода між Україною та Словацькою Республікою про місцевий прикордонний рух)
Прикордонна зона - територія адміністративних одиниць держав Договірних Сторін, наведених у Додатку 1 до цієї Угоди, яка не перевищує 30 кілометрів від спільного кордону; якщо частина такої адміністративної одиниці лежить на відстані між 30 та 50 кілометром від лінії кордону, то вона тим не менш визнається частиною прикордонної зони.(Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Польща про правила місцевого прикордонного руху )
Прикордонні території в особі окремих адміністративно-територіальних одиниць, відповідних органів влади та управління можуть становити специфічну суб’єктність міжнародної економічної діяльності. Прикордонне співробітництво є специфічною формою реалізації міжнародного поділу праці в масштабах регіонів двох або більшої кількості країн. На прикордонних територіях, з метою стимулювання взаємодії, може створюватися інфраструктура виробництва, відбуватися спільне використання ресурсної бази, проводитися робота з розвитку мережі рекреації та реалізації природоохоронних проектів. З метою встановлення на державному кордоні належного порядку Кабінетом Міністрів України визначається прикордонна смуга. У прикордонній смузі встановлюється прикордонний режим, котрим визначається порядок в'їзду, перебування, виїзду з прикордонної смуги, режим пересічення державно кордону в спеціальних пунктах пропуску людей, товарів і транспортних засобів, а також на аеродромах, прикордонних залізничних і автомобільних станціях, морських і річних портах, метою припинення незаконного пересічення державного кодону України. До прикордонного району, що контролюється, включаються також територіальне море України, внутрішні води України і частина вод прикордонних рік, озер та інших водоймищ України і розташовані в цих водоймищах острови.