42. Органи, що здійснюють тлумачення міжнародних договорів.

Тлумачення МД може здійснювати: 1. самі учасники договору; 2. Міжнародні організації. В першу чергу, це МД, що укладалися в рамках міжнародних організацій. Часто зверталися до них за тлумаченням. Європейський суд з прав людини досить часто дає тлумачення: 3. Міжнародний суд ООН (на нього прямо покладається функція тлумачення). В статуті Міжнародного суду ООН зазначено, що однією із функцій є тлумачення МД, Міжнародний суд складається з 15 судів. Тлумачення МД виходить за рамки самих сторін МД.

43. Правовий статус і функції депозитарія.

Під депозитарієм розуміється особа, що забезпечує збереження оригіналів міжнародних договорів. Особливість статусу депозитарію полягає в тому, що на нього покладається певне коло обов’язків. Віденська конвенція регулює правовий статус депозитарію.

Функції депозитарію:

1. Виготовлення копій договорів для сторін;

2. Здійснення перекладу договору на непередбачені договором мови;

3. Реєстрація договорів;

4. Перевірка відповідності договору вимогам міжнародного права;

5. Інформує всіх учасників про те, що до договору приєднався новий суб’єкт;

6. Інформує учасників договору про застереження щодо цього договору;

7. Інформує учасників договору про відкликання застереження щодо цього договору;

8. Інформує учасників договору про надходження ратифікаційних грамот;

9. Інформує учасників договору про вихід учасника з договору, про намір денонсувати договір;

10. Інформує учасників договору про закінчення строку дії договору.

Депозитарій обирається безпосередньо учасниками договору. Ці функції можуть виконуватися міжнародною організацією.

44. Поняття, предмет і джерела права міжнародних організацій.

Право міжнародних організацій – це відносно молода галузь сучасного міжнародного права. Почала формуватися в середині 19 ст. Однак на сьогодні це одна з найбільш розвинутих галузей сучасного міжнародного права, яка суттєво впливає на всю сучасну правову систему. Цей статус зумовлений тим, що спостерігається тенденція збільшення кількості міжнародних організацій (зараз – близько 500). Особливість даної галузі полягає в тому, що джерела даної галузі є вирішальними для всіх інших галузей міжнародного права.

Вся система права міжнародних організацій поділяється на три елементи:

1. Норми, що визначають структуру, природу, компетенцію органів міжнародних організацій, їх функції, визначають діяльність апарату міжнародних організацій – норми внутрішнього права міжнародних організацій.

2. Норми, які визначають характер взаємовідносин міжнародних організації із суб’єктами міжнародного права – з членами міжнародних організацій. Норми, що регулюють порядок вступу, виключення, виходу з міжнародної організації, сплати вступних внесків тощо – норми зовнішнього права міжнародних організацій.

3. Норми, що стосуються порядку прийняття актів органів міжнародних організацій, пов’язані з правотворчістю міжнародних організацій.

Джерела права міжнародних організацій:

• Статут ООН

• Статути всіх інших міжнародних організацій

• Рішення і резолюції, що приймаються органами даних організацій

• Віденська конвенція про право міжнародних договорів між державами та міжнародними організаціями чи між міжнародними організаціями.

• Конвенція ООН про привілеї та імунітети ООН

• Віденська конвенція про представництво держав у їх відносинах із міжнародними організаціями універсального характеру. Закріплюється обсяг привілеїв та імунітетів представників держав у процесі функціонування цих організацій

• Регламенти міжнародних організацій – регулюють процедуру діяльності органів міжнародних організацій

Право міжнародних організацій – це система норм, що регулюють порядок створення міжнародних організацій, формування їх органів і визначають участь міжнародних організацій у міжнародній правотворчості.