38. Застереження до міжнародного договору.

Сутність цього інституту полягає в тому, що суб’єктам, що через певні обставини не можуть виконувати зобов’язання в повному обсязі, можуть висловити застереження. Це одностороння добровільна заява одного з суб’єктів про те, що норма, положення договору не розповсюджуються на даного суб’єкта протягом певного періоду. Застереження має юридичну значущість для інших суб’єктів, якщо вони не проти. застереження – одностороння заява одного із учасників договору про те що ті чи інші положення не розповсюджують свою дію на територію даної держави. Застереження можуть вноситися у бідь-який час:

*Якщо сторони не проти застереження.

*Якщо хоча б одна із сторін погоджується з цим застереженням.

39. Неприпустимість застережень до міжнародного договору.

Застереження не припускаються:

*Якщо всі договору проти.

*Якщо у договорі зазначається що застереження до тих чи інших статей чи положень не припускаються.

*Якщо вони роблять договір не можливим.

40. Реєстрація та опублікування міжнародного договору.

В МП існує принцип гласності – стосунки між державами повинні бути прозорими. Статут ООН ст. 102: „Обов’язок реєстрації угод в секретаріаті ООН”. Незареєстровану угоду: не розглядають спори. Але це не означає. Що держава не може зареєструвати угоду в інших організаціях. Якщо ООН є відповідний примірник угоди, то розглядає справу відповідно до цього документу. Опублікуванням займається секретаріат ООН. Інші організації які можуть розглядати угоду: - МАГАТЕ – Рада Європи – НАТО.

41. Поняття, цілі і способи тлумачення міжнародних договорів.

Тлумачення має бути добросовісним – терміни, що вживаються в договорі, розуміються у загальновживаному значенні.

Автентичне тлумачення – з урахуванням мовних особливостей.

Міжнародне тлумачення – міжнародний договір тлумачиться на основі норм міжнародного права.

Доктринальне тлумачення – тлумачення на основі правових учень держави.

Тлумачення договору здійснюють самі сторони, міжнародні організації, Міжнародний суд ООН.

Тлумачення – являє собою з’ясування дійсного міжнародного договору. Здійснюється для: *однакового розуміння прав і обов’язків. * однакове застосування міжнародного договору. Згідно Віденської конвенції 1969р. – ст. 31; „Договір має тлумачення сумлінно, відповідно до звичайного значення, якого слід надавати термінам договору в їх контексті, ї також в світлі об’єкта та мети договору”. Види тлумачення: *Внутрішньодержавний – одностороннє тлумачення, не є обов’язковим для інших учасників. *Автентичне – за згодою всіх учасників угоди; найвища юридична сила. *Міжнародне – тлумачення міжнародними органами. Перелік таких органів зазначається в тексті угоди. *Неофіційне – Тлумачення, які можуть надавати юристи, історики, журналісти. *Граматичне – з’ясування значення деяких слів. *Системне – тлумачення норми угоди іде в контексті порівняння з іншими нормативними актами.