Тема 6:

1. Поняття та класифікація принципів міжн. права.

2. Основні принципи міжн. права.

3. Загальні принципи міжн. права.

1. Кожна галузь побудована на певних принципах (принципи – норми!).

Принципи – це загальновизнані норми, що мають найбільш важливе значення для забезпечення нормального функціонування міжн. сис-ми як наслідок для вирішення міжн. проблеми. Принципи – керівні правила поведінки суб"єктів, що виникли в рез-ті сусп. практики. Принципи – це норми міжн. права, що мають загальнообов"язковий хар-тер для всіх суб"єктів.

Поруч і з імперативними нормами є і принципи демократичних ідей. Основи МПП – міжн. норми. У вигляді міжн. норми (надання принципам хар-ру імперативності) відбулось із створенням ООН. Принципи міжн. П впливають на нац. правові сис-ми країн.

2. Вичерпне тлумачення принципів міститься в док-тах, де вони закріплені.

Основні принципи:

• вирішення спорів мирним шляхом. Він засуджує війну як засіб вирішення спорів, передбачає вільний вибір виду вирішення спорів мирним шляхом (посередництво, переговори, звернення до міжн. суд. установ). Обов"язки для виконання:

  • докладати всіх зусиль, щоб в найкоротший термін прийти до справедливого рішення, що базується на нормах міжн. П.

  • продовження пошуку шляхів, мех-змів вирішення спорів.

  • утримуватись від будь-яких дій, що можуть погіршити положення такого ступеня, що буде по-справжньому під загрозою і тим самим зробить врегулювання спору мирним шляхом ускладненим.

• незастосування сили або погрози силою. Ним забороняються:

  • будь-які дії, які представляють собою загрозу силою або пряме чи непряме використання сили проти ін. Д.

  • застосування сили чи погроза силою з метою порушення встановлених міжн. кордонів ін. Д-ою або з метою вирішення міжн. спорів (це стосується і лінії перемир"я).

  • заборона, гепресалій з викор. збройних сил (н-д, формування полків ін. Д-ою в мирний час).

  • орг-ція або сприяння орг-ції іррегулярних ЗС та найманство.

  • орг-ція, підбурювання, надання допомоги або участь в актах громадянської війни або в терористичних актах ін. Д-ав, або сприяння орг-ції ді-сті таких дій на власній території.

  • заборона окупації території ін. Д, що є рез-том застосування сили всупереч положень статуту ООН.

  • набуття території ін. Д внаслідок погрози силою чи її застосування.

  • насильні дії, що позбавл. народи чи нації внаслідок погрози силою чи її застосування права на самовизначення, свободу і незалежність.

Приклади нормативного закріплення правомірності використання силою:

• часткове або повне ембарго для країн-порушниць;

• часткове припинення залізничних, морських, повітряних сполучень, поштових, телеграфних, радіо- та ін. сполучень.

• розрив дипломатичних стосунків.

Випадки правомірності використання сили:

• самозахист (індивідуальний або колективний) – лише при наявності факту нападу.

• рішення Ради Безпеки ООН (ст. 59 і 62) – лише тоді, коли мирним шляхом не можна припинити дії агресора.

• непорушності держ. кордонів. Передбачає визнання існуючих кордонів в якості . . . відмова від претензій на цей момент і на майбутнє, відмова від посягань на ці кордони, але їх можна змінити (досягти відповідної угоди)

• територіальної цілісності:

  • повага територіальної цілісності кожної Д;

  • містить зобов"язанння утримуватись від будь-яких дій, несумісних із цілями і принципами ООН, несумісних з принципами терит. цілісності;

  • не допускати дій, що призводять до порушення територ. цілісності, незалежності та рівності будь-якої Д;

  • зобов"язання утримуватись від перетворення території Д на об"єкт військ. окупації;

  • ніяка окупація або придбання т. ч. території не визнаються законними.

3. Загальні принципи міжн. П:

1. Суверенної рівності:

   • кожна Д зобов"язана поважати суверенітет ін. Д;

   • повинна поважати територ. цілісність та політ. незалежність ін. Д;

   • всі Д є рівними, незалежно від екон., соц., політ. сис-ми Д;

   • кожна Д вправі обирати і розвивати екон., політ., соц. і культ. сис-му;

   • кожна Д є суб"єктом міжн. П з моменту виникнення;

   • кожна Д вправі приймати участь у вирішенні питань, що стосуються її інтересів;

   • Д створює норми міжн. П шляхом укладенняя угод на рівноправних засадах;

   • кожна Д володіє на міжн. конференціях 1 голосом.

2. Принцип невтручання:

   • містить заборону інтервенції збройного хар-ру та ін. форм втручання, спрямованих проти прав суб"єктів ін. Д або проти екон., політ. або ін. засад;

   • заборона використання екон. та політ. засобів для досягнення підкорення собі ін. Д (це питання здійснення своїх суверенних прав);

   • заборона орг-ції, сприяння, допомоги або доступу ЗС, підривної чи терористичної ді-сті, направлена на зміну конст. ладу шляхом насилля;

   • заборона втручання у внутр. б-бу ін. Д;

   • заборона використання сили з метою позбавлення народів можливості вільно обирати форми нац. існування;

   • право Д обирати свою екон., політ. соц. структуру без втручання ін. Д.

3. Принципи поваги прав людини:1963 р. – Пакт про громадянські і політичні права. 1963 р. – Пакт про соц. і культурні права; Європейська конвенція прав людини і її основних свобод. Зміст принципу:

   • всі Д-ви зобов"язані поважати права всіх осіб, що знаходяться на її території;

   • Д-ви зобов"язані не допускати дискримінації по ознакам статі, мови, раси, віросповідання, соц. і майн. стану;

   • Д зобов"язана сприяти заг-ній повазі до прав людини і її осн. свобод, здійснювати співробітництво з метою досягнення цього принципу.

4. Рівноправності і самовизначення народу:

   • всім народам надано право обирати без втручання зовні свій політ. статус та здійснювати свій соц., культ розвиток;

   • всі Д зобов"язані поважати таке право;

   • зобов"язані сприяти шляхом війн здійснення народом права на самовизначення;

   • всі Д зобов"язані утримуватись від будь-яких насильницьких дій, що позбавляють права народу на самовизначення, свободу і незалежність;

   • в своїй б-бі за незалежність колонійальні народи можуть використовувати всі необхідні засоби;

   • заборона підкорення народу ін. Д.

5. Співробітництва:

   • співробітництво між Д повинно здійснюватися незалежно від відмінностей політ., екон., соц. сис-м;

   • Д повинна здійснювати співробітництво з метою підтримки міжн. миру і безпеки, розвитку міжн. прогресу;

   • Д-ви повинні вести співробітництво в напрямках сприяння екон. зростання у всьому світі;

   • співробітництво Д-ав повинно бути спрямовано на недопустимість дискримінації.

6. Сумлінне виконання міжн. зобов"язань:

   • кожна Д зобов"язана сумлінно виконувати зобов"язання, що випливають із змісту міжн. П, статуту ООН, міжн. договорів;

   • Д-ви зобов"яз. проведення узгодженого зак-ва з міжн. док-тами, згоду на обов"язковість яких надано Д-ою;

   • не можна посилатись на норми внутр. зак-ва як на аргумент невикон. міжн. зобов"язань;

   • якщо зобов"язання суперечить принципам міжн. П, то перевагу має принцип;

   • невиконання або неналежне виконання зобов"язань має наслідком відповідальність.