24. Опишіть психологічний портрет кишенькової злочинності.

25. Розкрийте психологію жіночої проституції.

Введене в дію 2001 р. кримінальне законодавство пе­редбачає відповідальність за систематичну проституцію (ст. 303 Кримінального кодексу України) та ряд діянь, безпосередньо пов'язаних з нею. Це — примушування чи втягнення у проституцію, зараження венеричною хворо­бою та вірусом імунодефіциту, створення або утримуван­ня місць розпусти та звідництво, ввезення, виготовлення і збут порнографічних предметів.

Проституція поряд з матеріально-економічним має й соціально-психологічне підґрунтя. У суспільній психо­логії сформувалася думка щодо допустимості до- та по­зашлюбних статевих контактів без відповідних емоцій і почуттів (симпатії, захопленості, закоханості). Стерео­тип повії, особливо валютної, має відверто привабливий характер в очах молодих українських жінок і дівчат. Пе­ріодичні пропозиції окремих політиків, законодавців щодо легалізації проституції з посиланням на закордон­ний досвід додають упевненості її прихильникам і фак­тично виконують стимулюючу роль щодо її поширення.

Отримання матеріального прибутку за допомоги проституції часто поєднується з виконанням інших зав­дань. Найбільш типовими з них є такі:

^ завоювання прихильності членів злочинних угру­повань, авторитетів і ділків;

^ отримання компромату на посадових осіб, впливо­вих політиків, громадських діячів;

^ отримання важливої інформації щодо конкурентів, протидіючих угруповань, майбутніх рішень органів дер­жавної влади;

^ попередня розвідка і «наведення» на злочин (погра­бування, крадіжка, рекет та ін.).

24. Дайте визначення пенітенціарної злочинності.

Пенітенціарна злочинність — це сукупність злочинів, що скоюються в особливих соціально-правових умовах особами, які вже мають кримінальний досвід.

24. Охарактеризуйте психологічні особливості пенітенціарної злочинності.

До 31.

24. Дайте визначення злочину.

Злочин являє собою найбільш тяжке за змістом і на­слідками правопорушення. Це суспільне небезпечне винне діяння (дія чи .бездіяльність), вчинене делікто-здатним, тобто/спроможним нести кримінальну відпові­дальність, суб'єктом.

24. Перелічіть юридичні ознаки злочину

Інші обов'язкові юридичні ознаки злочину виокрем­люються,так: , • протиправність діяння, тобто передбачення його в пе­реліку злочинів, установлених чинним кримінальним зако­нодавством, t відповідної кримінальної відповідальності;

• винність діяння, тобто скоєння його свідомо (усвідом­лено) та.волекеровано у формі умислу чи необережності;

• караність діяння, тобто дередбадеиня чинним кри­мінальним законодавством за. його вчинення відповщ-ного покарання.

35. Перелічіть елементи складу злочину

Склад злочину містить чотири елементи: об'єкт, об'єк­тивна сторона; суб'єкт, суб'єктивна сторона.

Об'єкт злочину - це те, на що спрямоване злочинне діяння, яке перебуває під кримінально-правовою охоро­ною. Чинне кримінальне законодавство як об'єкти охо­рони визначає фізичну та юридичну особу, суспільство і державу.

Об'єктивна сторона злочину являє собою власне діян­ня у його зовнішньому активному (дія) чи пасивному (бездіяльність) проявах, а також місце, час, засоби та наслідки вчинення.

Суб'єкт злочину — це фізична осудна особа, яка досяг­ла віку, що передбачає кримінальну відповідальність. Осудність особи встановлюється за допомоги юридично­го та медичного (психолого-психіатричного) критеріїв.

Суб'єктивна сторона являє собою психічне ставлення суб'єкта до скоєного (вина), а також мотив і мету злочину.

Наведене юридичне тлумачення і стисла характерис­тика злочину переконливо свідчать, що його вичерпний опис неможливий без активного застосування психоло­гічних даних. Передовсім це стосується використання власне психологічних понять волі, свідомості (усвідом­лення), мотиву, мети, антиципації та ін.

Чинне законодавство (кримінальне та кримінально-процесуальне) прямо передбачає встановлення і враху­вання низки суб'єктивних характеристик злочину, які фактично є психологічними. Все це дає підстави сфор­мулювати узагальнене визначення злочину як психоло­гічної реальності.