Тема 4. Страхування. Страховий ринок
4.1.Сутність, функції, характерні ознаки страхування
4.2.Елементи страхової діяльності
4.3.Форми і види страхування
4.4.Джерела доходів та структура витрат страхової компанії
4.5.Страховий ринок і його розвиток в Україні
Страхування – це сукупність перерозподільчих відносин між його учасниками з приводу формування страхового фонду, його використання для відшкодування збитків, заподіяних при непередбачуваних обставинах.
Страхування є гарантом компенсації збитків, заподіяних майновим інтересам суб’єкта. Страхування є стабільним джерелом інвестиційних ресурсів держави. Вкладаючи кошти страхових резервів в пріоритетні галузі, держава спроможна вирішувати економічні завдання. Страхування має стратегічне значення у розвитку національної економіки.
Сутність страхування проявляється через його функції:
- ризикова;
- попереджувальна;
- акумулятивна;
- контрольна.
Практика страхування виділяє певні елементи системи страхування. До них відносять: страховик, страхувальник, страховий тариф, страховий внесок, страховий ризик, страховий фонд, страховий випадок і інші.
У світовій практиці виділяють різні класифікації системи страхування, які визначаються ознаками, що закладені в їх основі. Найважливіша клачифікацій ознака в страхуванні – це форма проведення страхування. Їх виділяють дві – обов’язкова і добровільна.
Видами страхової діяльності є:
1 – майнове страхування;
2 – соціальне страхування;
3 – особисте страхування;
4 – страхування відповідальності;
5 – страхування фінансових ризиків.
Головною особливістю діяльності страхової компанії є те, що на відміну від сфери виробництва, де виробник спочатку здійснює витрати на випуск продукції, а потім уже компенсує їх витрати, страховик спочатку акумулює кошти, що надходять від страхувальника, створюючи необхідний страховий фонд, а лише після цього несе витрати, пов»язані з компенсацією збитків за укладеними страховими договорами.
У структурі основних джерел грошових коштів страхових компаній виділяють 2 основні частини – власний та залучений капітал.Основними джерелами власного капіталу страховика є внески засновників, відрахування з прибутку від страхової діяльності та доходи від інвестиційної діяльності.
Основними джерелами залучених коштів страховика є страхові резерви, сформовані за рахунок страхових внесків, кредиторська заборгованість по операціях страхування і перестрахування та безпосередньо не пов’язаних із страховою діяльністю.
Доходи страховика можна поділити на три великі групи:
1 – доходи від страхової діяльності (основної);
2 – доходи від інвестиційної і фінансової діяльності;
3 – інші доходи, які не належать ні до страхових ні до інвестиційних доходів, але часом з’являються в страховика в процесі його звичайної господарської діяльності і надзвичайних подій. Це може бути дохід від реалізації основних фондів страховика, його майнових цінностей чи інших активів тощо.
Витрати, так само як і доходи страховика поділяються на такі групи:
1 – виплата страхових сум та страхових відшкодувань;
2 – витрати на обслуговування процесу страхування і перестрахування;
3 – витрати на утримання страхової компанії.
Для характеристики фінансової діяльності страховика використовуються, крім прибутку, абсолютні і відносні показники. До абсолютних показників відносяться:
- показник ділової активності;
- кількість освоєних видів страхування;
- кількість укладених договорів страхування;
- сумарні страхова сума;
- обсяг страхових премій;
- сумарні виплати;
- обсяг доходів і витрат тощо.
До відносних показників що характеризують фінансову діяльність страховика належать:
- рентабельність;
- рівень виплат по видах страхування;
- рівень витрат.
Фінансова стійкість страхової компанії означає здатність виконувати всі свої зобов’язання всім майном, що знаходиться на балансі компанії. Найважливішим показником фінансової стійкості страховика, її надійності є платоспроможність, тобто здатність виконувати свої зобов»язання в будь-який момент часу.