6. Психологічний аналіз особистості викладача вищої школи.

Особистість педагога можна визначати як особливий спосіб професійної діяльності, при чому вона невід`ємна від особистості як характеристики, способу існування людини. Особистість як рівень професійної підготовки педагога є вираженням особистості як способу і рівня існування людини, характеристикою і рівнем розвитку людини, її соціальною значущістю.Центральний рівень структурної моделі особистості вчителя складають такі професійно значущі якості, як педагогічне мислення (ПМ), педагогічна направленість (ПН), педагогічна рефлексія (ПР), педагогічний такт (ПТ). Відмітимо, що кожна з цих якостей представляє комбінацію з більш елементарних і приватних особових властивостей, які формуються в діяльності, спілкуванні і певною мірою залежать від спадкових завдатків. Найвищий рівень складають педагогічні здібності — проектувальні гностики для рефлексії, які розглядаються як особлива комбінація особових якостей і властивостей.

Для того, щоб бути затребуваним, ефективним, вчитель має відповідати потребам практики, вимогам часу, тим перспективам, що окреслюються в процесі суспільної трансформації. слід виділити вимоги: а) поглиблення і розширення наукового світогляду вчителя; б) підвищення загальної культури особистості вчителя – політичної, моральної, естетичної; в) постійне оновлення наукових знань, раціональної складової особистості вчителя; г) роз. вольових якостей вчителя; д) підвищення педагогічної майстерності; ж) поглиблення органічного зв’язку вчителя з життям, соціальною практикою; з) утвердження активної життєвої позиції вчителя.

У центрі процесу формування та розвитку особистості сучасного вчителя має бути вдосконалення його світогляду, який є ос. чинником розумового, морального, естетичного розвитку особистості, надає поведінці цілеспрямованості.

У структурі особистості вчителя особлива роль належить професійно-педагогічної спрямованості. Професійна спрямованість особистості вчителя включає інтерес до професії вчителя, педагогічне покликання, професійно-педагогічні наміри і схильності. Основою педагогічної спрямованості є інтерес до професії вчителя, який знаходить своє вираження в позитивному емоційному ставленні до дітей, до батьків, педагогічної діяльності в цілому і до конкретних її видів, в прагненні до оволодіння педагогічними знаннями й уміннями.

7. Характеристика "я-концепції" студента

Студентський вік – надзвичайно важливий період становлення «Я-концепції» як ядра особистості. «Я-концепція» майбутнього фахівця – складна, динамічна система уявлень студента про себе як особистості й суб’єкта навчально-професійної діяльності, яка включає в себе:

1. «Образ-Я», що розкриває неповторність самосприйняття через фіксацію студентом певної соціально-рольової позиції та настанов щодо себе.

2. Емоційно-ціннісне ставлення до себе, що визначається самооцінкою професійних якостей і особистісних властивостей, рівнем самоприйняття і самоповаги.

3. Поведінкова складова як самопрезентація – певні дії (внутрішні чи практичні), які породжені уявленням про себе та самоставленням.

Я-конц.забезпечує внутрішню узгодженість особистості, відносну стійкість її поведінки,проф..зрост.студ.Є позитивна та негативна я-концепція.