4. Методологія науково-психологічних досліджень. Класифікація та загальна характеристика методів психології вищої школи.

Методологія- система методів пізнання світу. На теоретичному рівні реалізується у принципах наукового дослідження:

1. системності-явище або предмет вивчається як ціле, тобто вивчаються компоненти цілого, взаємозв’язки між ними, а також зв’язки між об’єктами поза системою.

2. науковості-здійснюється постановка проблеми, вибір методів дослідження, формулювання висновків.

3. об’єктивності- неупередженість автора при фіксації та інтерпретації результатів.

Основними методами дослідження в психології вищої школи є: бесіда, спостереження, самоспостереження, тести, анкети, формуючий і діагностуючий психолого-педагогічний експеримент.

Виділяються наступні методи збору інформації:

- пасивні, до яких належать спостереження, самоспостереження та кількісний і якісний аналіз діяльності.

- активні, до яких належать анкетування, тестування, різноманітні соціометричні заміри, проективні та апаратурно-технічні методи.

Значне місце серед методів дослідження займає експеримент, оскільки вся процедура планується і контролюється експериментатором.

За способом організації виділяють такі види експерименту: природний психолого-педагогічний експеримент, моделюючий експеримент та лабораторний експеримент.

За джерелом знань: словесні(розповідь,пояснення, бесіда,лекція,інструктаж), наочні (ілюстрація,демонстрація,спостереження), практичні (лаб.роб.,практична роб,вправи).

5. Психологічна характеритика пізнавальних процесів у студентському віці.

Студентський вік - вік достатньо високого розвитку пізнавальних процесів., здатністю слухати і спостерігати предмети і явища, що демонструються, уміння стежити за думкою лектора, що логічно розвивається.

Сприймання — це відображення предметів та явищ об'єктивної дійсності в цілому, коли вони безпосередньо впливають на органи чуття. Зміст і характер протікання сприймання залежить від досвіду студентів, загальної спрямованості їхньої особистості, психічних станів.

Пам'ять - це психічний процес відображення досвіду людини шляхом засвоєння, збереження та подальшого відтворення обставин її життя та діяльності. Пам'ять і її види в цьому віці розвиваються різнобічно. У молоді студентського віку добре розвинена словесно-логічна пам'ять. Запам'ятовування навчального матеріалу залежить від установок і прийомів діяльності студентів. Половина студ корист примітивними методами у запам'ятовуванні, тобто повторюють безперервно одне і теж, слабо користуються логічною системою запам'ятовування.

Уява - це діяльність свідомості, в процесі якої створюються нові образи, ідеї на основі уявлень, які у нас є, знань. Основи відтворюючої і творчої уяви закладаються ще в загальноосвітній школі. Сила і яскравість уяви у різних студентів розвинені неоднаково, вони відрізняються один від одного за змістом і спрямованістю уяви.

Мислення - складний психічний процес, що дозволяє пізнавати як наочні зв'язки, відношення об'єктів, явищ, так і їх сутність. Рівень мислення студента характеризується не механічним, пасивним застосуванням знань, а їх активним використанням, різнобічність підходу до проблем своєї діяльності, послідовністю, чіткістю, самостійністю і точністю їх вирішення.

Увага - це спрямованість і зосередженість свідомості на тих чи інших предметах або явищах. Навіть студенти першого курсу володіють, як правило, досить високою увагою. Увага зумовлена ​​єдністю суб'єктивних і об'єктивних причин. Студент на початку заняття може змусити себе слухати викладача, не відволікаючись на різні перешкоди. Коли ж заняття його задовольняють йому не потрібні вольові зусилля.

Розвиток пізнавальних процесів студентів протікає у зв'язку з особливостями їх особистості, поглядами, пропозиціями, мотивами і цілями.