41.Розвиток особистості студента як головне завдання вищої школи

Вищі навчальні заклади, працюючи на рівні вимог ринкової економіки і науково-технічного розвитку сучасного суспільства, повинні виконувати його соціальне замовлення, вирішувати тріаду взаємопов'язаних завдань:

1. Дидактичні (навчальні) завдання полягають у наданні студентам системи наукових знань, вмінь і навичок відповідно до профілю професійної підготовки, згідно навчальної програми та навчального плану.

2. Виховні завдання спрямовані на формування всебічно розвиненої особистості: її емоцій, волі, характеру, мотивації діяльності, ціннісних орієнтацій, інтелекту, моральних якостей.

3. Розвивальні завдання навчання у вищому навчальному закладі полягають першочергово у формуванні творчої особистості, і зорієнтовані на розвиток її інтелекту, загальних і професійних здібностей, емоційно-вольової сфери, моральних якостей.

Слід також урахувати, що студентський вік є сенситивним періодом у формуванні самооцінки особистості та рівні її домагань, які є свідченням самоповаги, самовідношення, формування самосвідомості.

42. Авторитет викладача, його критерії та рівні

Авторитет викладача – це інтегральна характеристика його професійної, педагогічної та особистісної значущості в колективі, яка виявляється через взаємини з колегами та студентами та впливає на ефективність навчально-виховного процесу. Складовими авторитету викладача є авторитет ролі та авторитет особистості.

Рівні:

• викладач - джерело інформації

• викладач - референтна особа (важлива не лише інформація, але і оцінка інформації викладачем)

• викладач - авторитетна особа

Хибний авторитет викладача:

• авторитет пригнічення, придушення;

• авторитет відстані;

• авторитет педантизму;

• авторитет резонерства;

• авторитет лібералізму;

• авторитет байдужості.

Коли викладач по-справжньому авторитетний, будь-яка його сувора оцінка не принижує студента, а викликає в нього бажання усунути хиби, виправити помилку. Якщо висока оцінка чесно відпрацьована в авторитетного викладача, вона підвищує самоцінність студента, вагоміше стають для нього одержані знання, цікавіше стає вчитися в такого викладача. Узагальнений портрет авторитетного викладача:

• загальний високий інтелект, широка ерудиція і глибокі знання;

• характеризується всіма видами активності: інтелектуально-творчою, соціальною тощо;

• здатний до емоційного співробітництва;

• коли є протиріччя, бере на себе відповідальність.

43. Психологічна культура викладача внз

Гуманістична психолого-педагогічна культура – основоположна характеристика особистості, діяльності і культури спілкування педагога, тому атестація має виявляти в нього відповідний рівень психолого-педагогічної культури, суттєвим показником якої слід вважати:- гуманістичну педагогічну позицію у ставленні до дітей, учнів студентів та його здібність бути вихователем;- психолого-педагогічну компетентність і розвинене педагогічне мислення;- освідченість у сфері предмета викладання та володіння психолого-педагогічними технологіями;- досвід творчої педагогічної діяльності, уміння обгрунтувати власну психолого-педагогічну діяльність як систему (дидактичну, виховну, методичну), здатність розробити авторський освітній проект;- культуру професійної поведінки, способи саморозвитку, уміння саморегуляції власної діяльності, культуру спілкування.

У педагогіці вищої школи вважається загальновизнаним, що професійні вимоги до педагога повинні складатися з трьох основних комплексів: загальногромадянські риси; властивості, що визначають специфіку педагогічної професії; спеціапльні ЗУН з предмету (спеціальності).Професійна діяльність викладача вищої школи вимагає наявності певних особистісних якостей, соціально-психологічних рис і властивостей, які прямо, чи опосередковано пов'язані із пихолого-педагогічною культурою.

1. Загальногромадянські риси:- широкий світогляд, принциповість і стійкість переконань;- громадянська активність та цілеспрямованість;- національна свідомість, патріотизм і толерантність щодо інших народів і культур;- гуманізм і соціальний оптимізм;

2. Морально-педагогічні якості:- моральна зрілість, справедливість і об'єктивність;- високий рівень загальної і власне психологічної культури, педагогічне спрямування наукової ерудиції;- особистісно-орієнтовані взаємини з людьми, комунікабельність;- акуратність і охайність;- чесність, дисциплінованість і вимогливість.

3. Педагогічні якості:- науково-педагогічна творчість, працездатність;- психологічна й педагогічна спостережливість, уява і інтуіція;- володіння педагогічною технікою, педагогічних такт.

4. Соціально-перцептивні якості:- високий рівень соціального сприйняття і самопізнання;- активна інтелектуальна діяльність, науковий пошук;- гнучкість і швидкість мислення у педагогічних ситуаціях;- висока культура мови і мовлення;- володіння мімікою, тоном голосу, поставою, рухами і жестами.

5. Індивідуально-психологічні особливості:- інтерес до студентів і потреба в педагогічній діяльності з ними;- висока інтелектуально-пізнавальна зацікавленість і допитливість;- позитивна „Я-концепція", високий рівень домагань;- емоційна стійкість, витримка й самовладання;- саморегуляція, самостійність у вирішенні важливих завдань.

6. Психолого-педагогічні здібності:- адекватне сприйняття студента і безумовне прийняття його як особистості;- пректування цілей навчання і прогнозування шляхів професійного становлення майбутнього спеціаліста;- конструювання методичних підходів і здатність передбачати можливі результати;- духовно-виховний вплив на академічну групу і особистість студента, організація розвивальної інтеракції.