- •1. Предмет психології вищої школи, її завдання, основні категорії та зв'язок з іншими науками.
- •2. Роль психолого-пед.Підготовки майбутнього викладача вш
- •3. Структура й міждисциплінарні зв’язки курсу «Психологія вищої школи».
- •4. Методологія науково-психологічних досліджень. Класифікація та загальна характеристика методів психології вищої школи.
- •5. Психологічна характеритика пізнавальних процесів у студентському віці.
- •6. Психологічний аналіз особистості викладача вищої школи.
- •7. Характеристика "я-концепції" студента
- •8. Суперечливості та кризи студентського віку і шляхи їхнього вирішення.
- •9.Узалежнені форми поведінки у студентському віці.
- •10. Адаптація студентів першокурсників та іноземних студентів до навчання у вищій школі.
- •12. Вплив міжособистісних взаємин в студентській групі на формування навчальної активності студентів.
- •12. Вплив міжособистісних взаємин в студентській групі на формування навчальної активності студентів.
- •18. Психологічні аспекти міжособистісної взаємодії викладачів і студентів
- •19. Навчально-професійна діяльність як провідна діяльність студентів, її психологічні особливості, структура і функції.
- •20. Психологічна суть образу професії як умови професійного становлення студентів.
- •21. Професійно-педагогічне спілкування та його особливості в умовах внз
- •22. Стилі професійно-педагогічного спілкування та оцінка їх ефективності
- •24.Загальна характеристика діяльності викладача вищої школи.
- •25. Загальна х-а етнопсихології та релігійної приналежності студентської молоді
- •26.Психологічна готовність студентів до професійної діяльності по закінченню внз.
- •27.Академічна успішність студентів, її критерії та умови ефективності, причини неуспішності та умови їх подолання.
- •28. Студенство як особливе соціально-психологічне явище
- •30. Своєрідність соціальної ситуації розвитку сучасного студента.
- •31. Характеристика студентського віку як особливого періоду життя людини.
- •32.Динаміка проблем і завдань роз-у студента протягом нав.Його у вузі
- •33.Новоутворення студентського віку як передумова успішного розв'язання професійних завдань молодим фахівцем
- •34. Вимоги до особистості фахівця з вищою освітою
- •35. Фактори, що визначають соціально-психологічний портрет сучасного студента.
- •36. Аналіз студентської молоді в залежності від мотивів обрання нею професії і здобуття вищої освіти.
- •37. Проблема профорієнтації старшоклаників і профвідбору студентів до внз
- •38. Психологічні типи викладачів та оцінка ефективності їх педагогічної діяльності.
- •39.Уявлення студентів про «ідеального» викладача.
- •40. Уявлення викладачів про "ідеального" студента
- •41.Розвиток особистості студента як головне завдання вищої школи
- •42. Авторитет викладача, його критерії та рівні
- •43. Психологічна культура викладача внз
- •44. Бар'єри професійно-педагогічного спілкування
- •45. Взаємні оцінні ставлення та їх роль у навчально-професійній взаємодії викладачів та студентів
- •46. Напрями реформування вищої освіти та науки в Україні у XXI столітті.
- •47.Основні методологічні питання наукової психології
- •48. Наукова програма "Особистість - ххі століття".
- •49. Викладання психології у XVII- XX століттях.
- •50. Поясніть типологічні особливості сучасних студентів.
- •66. Зміст, компоненти та характерні риси професіоналізму викладача.
37. Проблема профорієнтації старшоклаників і профвідбору студентів до внз
Професійна орієнтація - це комплекс соціально-політичних, психолого-педагогічних і медичних заходів у виборі професії, які розглядаються як система рівноправної взаємодії особистості і суспільства на певних етапах розвитку людини, оптимально відповідна особистісним особливостям і запитам ринку праці в конкурентноспроможних кадрах.
Порівняно низьку конкурентоспроможність молоді зумовлює дія низки факторів:
· Недолік професійних знань, кваліфікації і навичок;
· Необхідність надання молодим людям ряду додаткових пільг, передбачених КЗпП (навчальну відпустку, більш жорсткі вимоги щодо охорони праці і т д.)., Що створює для підприємств додаткові труднощі;
· Трудова нестабільність молоді, пов'язана зі звільненнями у зв'язку з призовом до Збройних сил, відходом на навчання і т. д.
· Поєднання значною частиною молоді роботи з навчанням;
· Інфантилізм частини молоді, звиклої безплатно отримувати основні життєві блага (від держави, батьків і т. Д.).
Як показують численні дослідження, молодь не отримує знань про сучасному ринку праці, про правила поведінки на ньому, доданків побудови успішної професійної кар'єри, про свої права та обов'язки у сфері трудових відносин. Молодь не готова конкурувати і бути суб'єктом на ринку праці.
При первинному виході на ринок праці у молоді переважають ідеалістичні уявлення про майбутню професію, трудової та професійної кар'єри.
Можна виділити чотири основні підсистеми профорієнтації: професійне просвітництво та інформування, професійна консультація, професійний відбір і професійна адаптація.
· Професійна інформація включає в себе докладні відомості про знання і шляхи придбання різних професій;
- Професійне просвітництво надає можливість ознайомлення з світом професій, їх змістом;
· В рамках профконсультації надається допомога у виборі індивідуального шляху отримання конкретної професії;
- За допомогою профдіагностики встановлюються і вивчаються ознаки, що характеризують відхилення різних «параметрів» конкретної людини від вимог обраної професії;
· Професійний відбір допомагає встановлювати психологічні особливості людини, її підготовленість до виконання трудових функцій стосовно до певних груп професій за допомогою апаратурних і соціально-психологічних методів;
· Професійна адаптація є активним процесом пристосування молоді до виробництва, нового соціального оточення, умов праці та особливостей конкретної спеціальності.
При цьому в даній системі роботи особлива увага приділяється суб'єктним відносинам зі школярами. Учень розглядається не як пасивний одержувач інформації про те, яку професію він повинен вибрати, а як активний учасник у визначенні свого подальшого професійного шляху. Так як саме в умовах психологічного самоізученія формується образ «Я» в єдності трьох основних його складових: когнітивної, емоційної і регуляторної.
Повноцінна консультація повинна розкривати і розвивати потенціал школяра, змушувати його думати самостійно, тобто формувати у нього внутрішню готовність до усвідомленої і самостійної побудови, коригування та реалізації перспектив свого розвитку (професійного, життєвого і особистісного), готовність розглядати себе розвиваються в часі і самостійно знаходити особистісно значущі смисли в конкретній професійній діяльності.
