- •1. Предмет психології вищої школи, її завдання, основні категорії та зв'язок з іншими науками.
- •2. Роль психолого-пед.Підготовки майбутнього викладача вш
- •3. Структура й міждисциплінарні зв’язки курсу «Психологія вищої школи».
- •4. Методологія науково-психологічних досліджень. Класифікація та загальна характеристика методів психології вищої школи.
- •5. Психологічна характеритика пізнавальних процесів у студентському віці.
- •6. Психологічний аналіз особистості викладача вищої школи.
- •7. Характеристика "я-концепції" студента
- •8. Суперечливості та кризи студентського віку і шляхи їхнього вирішення.
- •9.Узалежнені форми поведінки у студентському віці.
- •10. Адаптація студентів першокурсників та іноземних студентів до навчання у вищій школі.
- •12. Вплив міжособистісних взаємин в студентській групі на формування навчальної активності студентів.
- •12. Вплив міжособистісних взаємин в студентській групі на формування навчальної активності студентів.
- •18. Психологічні аспекти міжособистісної взаємодії викладачів і студентів
- •19. Навчально-професійна діяльність як провідна діяльність студентів, її психологічні особливості, структура і функції.
- •20. Психологічна суть образу професії як умови професійного становлення студентів.
- •21. Професійно-педагогічне спілкування та його особливості в умовах внз
- •22. Стилі професійно-педагогічного спілкування та оцінка їх ефективності
- •24.Загальна характеристика діяльності викладача вищої школи.
- •25. Загальна х-а етнопсихології та релігійної приналежності студентської молоді
- •26.Психологічна готовність студентів до професійної діяльності по закінченню внз.
- •27.Академічна успішність студентів, її критерії та умови ефективності, причини неуспішності та умови їх подолання.
- •28. Студенство як особливе соціально-психологічне явище
- •30. Своєрідність соціальної ситуації розвитку сучасного студента.
- •31. Характеристика студентського віку як особливого періоду життя людини.
- •32.Динаміка проблем і завдань роз-у студента протягом нав.Його у вузі
- •33.Новоутворення студентського віку як передумова успішного розв'язання професійних завдань молодим фахівцем
- •34. Вимоги до особистості фахівця з вищою освітою
- •35. Фактори, що визначають соціально-психологічний портрет сучасного студента.
- •36. Аналіз студентської молоді в залежності від мотивів обрання нею професії і здобуття вищої освіти.
- •37. Проблема профорієнтації старшоклаників і профвідбору студентів до внз
- •38. Психологічні типи викладачів та оцінка ефективності їх педагогічної діяльності.
- •39.Уявлення студентів про «ідеального» викладача.
- •40. Уявлення викладачів про "ідеального" студента
- •41.Розвиток особистості студента як головне завдання вищої школи
- •42. Авторитет викладача, його критерії та рівні
- •43. Психологічна культура викладача внз
- •44. Бар'єри професійно-педагогічного спілкування
- •45. Взаємні оцінні ставлення та їх роль у навчально-професійній взаємодії викладачів та студентів
- •46. Напрями реформування вищої освіти та науки в Україні у XXI столітті.
- •47.Основні методологічні питання наукової психології
- •48. Наукова програма "Особистість - ххі століття".
- •49. Викладання психології у XVII- XX століттях.
- •50. Поясніть типологічні особливості сучасних студентів.
- •66. Зміст, компоненти та характерні риси професіоналізму викладача.
35. Фактори, що визначають соціально-психологічний портрет сучасного студента.
Соц-пс портрет сучасного студента визначається, насамперед, статусом студентства в умовах становлення ринкової економіки, трансформації всіх сфер суспільного життя в Україні. (проблема працевлаштування молодих фахівців).
Соціальне становлення студентської молоді визначається також матеріальними чинниками
Фактории:1. Рівень підготовки, система цінностей, ставлення до навчання, поінформованість про вузівські реалії, уявлення про професійне майбутнє та інше, тобто те, з чим студент приходить до вищої школи і впливати на що можна лише опосередковано.
2. Організація навчального процесу у вищій школі, рівень викладання, тип взаємин викладача зі студентами та інші чинники, які проявляються в процесі навчання та якими можна управляти.
36. Аналіз студентської молоді в залежності від мотивів обрання нею професії і здобуття вищої освіти.
Згідно Є.П. Ільїну, основними мотивами вступу до ВНЗ є: бажання перебувати в колі студентської молоді, велике суспільне значення професії і широка сфера її застосування, відповідність професії інтересам і нахилам і її творчі можливості. Є розбіжності у значущості мотивів у дівчат та юнаків. Дівчата частіше відзначають велику суспільну значимість професії, широку сферу її застосування, можливість працювати у великих містах і наукових центрах, бажання брати участь у студентській художній самодіяльності, хорошу матеріальну забезпеченість професії. Юнаки ж частіше відзначають, що обрана професія відповідає інтересам і нахилам. Посилаються і на сімейні традиції.
Провідними навчальними мотивами у студентів є «професійні» та «особистого престижу», менш значимі «прагматичні» (отримати диплом про вищу освіту) і «пізнавальні» (А. Н. Пєчніков, Г. А. Мухіна, 1996). Щоправда, на різних курсах роль домінуючих мотивів змінюється. На першому курсі провідний мотив - «професійний», на другому - «особистого престижу», на третьому і четвертому курсах - обидва ці мотиву, на четвертому - ще й «прагматичний».
М.В. Вовчик-Блакитна (1983) на першому - стартовому - етапі переходу абітурієнта до студентських формам життя і навчання в якості ведучого мотиву виділяє престижний (утвердження себе в статусі студента), на другому місці - пізнавальний інтерес, а на третьому - професійно практичний мотив. Ф.М. Рахматулліна (1981) не вивчала мотив «престижу», а виявляла загальносоціальні мотиви (розуміння високої соціальної значимості вищої освіти). За її даними, на всіх курсах перше місце за значимістю займав «професійний» мотив. Друге місце на першому курсі було у «пізнавального» мотиву, але на наступних курсах на це місце вийшов загальносоціальні мотив, відтіснивши «пізнавальний» мотив на третє місце. «Утилітарний» (прагматичний) мотив на всіх курсах посідав четверте місце; характерно, що від молодших до старших курсів його рейтинг падав, у той час як рейтинг «професійного» мотиву, як і «загальносоціального», зростав.
У добре встигаючих студентів «професійний», «пізнавальний» і «обшесоціальний» мотиви були виражені більше, ніж у среднеуспевающих, а «утилітарний» мотив у останніх був виражений сильніше, ніж у перших. Характерно й те, що у добре встигаючих студентів «пізнавальний» мотив посідав друге місце, а у студентів із середньою успішністю - третє.