- •1. Предмет психології вищої школи, її завдання, основні категорії та зв'язок з іншими науками.
- •2. Роль психолого-пед.Підготовки майбутнього викладача вш
- •3. Структура й міждисциплінарні зв’язки курсу «Психологія вищої школи».
- •4. Методологія науково-психологічних досліджень. Класифікація та загальна характеристика методів психології вищої школи.
- •5. Психологічна характеритика пізнавальних процесів у студентському віці.
- •6. Психологічний аналіз особистості викладача вищої школи.
- •7. Характеристика "я-концепції" студента
- •8. Суперечливості та кризи студентського віку і шляхи їхнього вирішення.
- •9.Узалежнені форми поведінки у студентському віці.
- •10. Адаптація студентів першокурсників та іноземних студентів до навчання у вищій школі.
- •12. Вплив міжособистісних взаємин в студентській групі на формування навчальної активності студентів.
- •12. Вплив міжособистісних взаємин в студентській групі на формування навчальної активності студентів.
- •18. Психологічні аспекти міжособистісної взаємодії викладачів і студентів
- •19. Навчально-професійна діяльність як провідна діяльність студентів, її психологічні особливості, структура і функції.
- •20. Психологічна суть образу професії як умови професійного становлення студентів.
- •21. Професійно-педагогічне спілкування та його особливості в умовах внз
- •22. Стилі професійно-педагогічного спілкування та оцінка їх ефективності
- •24.Загальна характеристика діяльності викладача вищої школи.
- •25. Загальна х-а етнопсихології та релігійної приналежності студентської молоді
- •26.Психологічна готовність студентів до професійної діяльності по закінченню внз.
- •27.Академічна успішність студентів, її критерії та умови ефективності, причини неуспішності та умови їх подолання.
- •28. Студенство як особливе соціально-психологічне явище
- •30. Своєрідність соціальної ситуації розвитку сучасного студента.
- •31. Характеристика студентського віку як особливого періоду життя людини.
- •32.Динаміка проблем і завдань роз-у студента протягом нав.Його у вузі
- •33.Новоутворення студентського віку як передумова успішного розв'язання професійних завдань молодим фахівцем
- •34. Вимоги до особистості фахівця з вищою освітою
- •35. Фактори, що визначають соціально-психологічний портрет сучасного студента.
- •36. Аналіз студентської молоді в залежності від мотивів обрання нею професії і здобуття вищої освіти.
- •37. Проблема профорієнтації старшоклаників і профвідбору студентів до внз
- •38. Психологічні типи викладачів та оцінка ефективності їх педагогічної діяльності.
- •39.Уявлення студентів про «ідеального» викладача.
- •40. Уявлення викладачів про "ідеального" студента
- •41.Розвиток особистості студента як головне завдання вищої школи
- •42. Авторитет викладача, його критерії та рівні
- •43. Психологічна культура викладача внз
- •44. Бар'єри професійно-педагогічного спілкування
- •45. Взаємні оцінні ставлення та їх роль у навчально-професійній взаємодії викладачів та студентів
- •46. Напрями реформування вищої освіти та науки в Україні у XXI столітті.
- •47.Основні методологічні питання наукової психології
- •48. Наукова програма "Особистість - ххі століття".
- •49. Викладання психології у XVII- XX століттях.
- •50. Поясніть типологічні особливості сучасних студентів.
- •66. Зміст, компоненти та характерні риси професіоналізму викладача.
25. Загальна х-а етнопсихології та релігійної приналежності студентської молоді
Етнопсихологічні життєві орієнтації є структурним компонентом ціннісно-смислової сфери студентства. Етнодиференційні відмінності життєвих орієнтацій виявляються на когнітивному та афективному рівнях. Вони стосуються розуміння змісту понять „моя Батьківщина”, де домінантним вважається „країна проживання”, а не „країна дитинства” чи „етнічна Батьківщина”, та „територія Батьківщини”, де виокремлюється поняття „національна Батьківщина”. Найхарактернішими рисами українців студенти називають хазяйновитість і працелюбність, сердечність та емоційність, волелюбність і нескореність. В сучасних умовах спостерігаються зміни в оцінці студентською молоддю типових рис представників українського етносу. Емоційний компонент етнічного пов’язується з виявом таких почуттів, як гордість і самоповага, соціальна незахищеність, душевна рівновага. Значущими є результати, які підтверджують небажання змінювати етнічну приналежність.
Особливості ціннісних орієнтацій студентської молоді розглянуті у роботі Іванчук А.П. Результати цього дослідження засвідчили, що багато ціннісних особливостей обумовлені національним характером. Так, студенти-американці більше спрямовані на зовнішнє, екстравертовані, а також їх цінності дуже загальні, вся ієрархія складає уявлення про дещо поверхневе ставлення до життя. Студенти-українці інтравертовані, схильні до самоаналізу, інтелектуальності, поєднуючі це з активністю. Для них сім'я і друзі також грають важливу роль, проте контекст ін. Ідеал для українських студентів - освічений, чесний, життєрадісний, відповідальний, чутливій та ефективний в роботі, окрім того мудрий, люблячий, впевнений в собі, здоровий та активний, має гарні стосунки в сім'ї та матеріально забезпечений. Для американців ідеал - незалежний, чесний, відповідальний, допомагаючий своїм друзям, які є для нього важливими, та ставиться до них з любов'ю та ніжністю, мудрий, в нього немає внутрішніх конфліктів та турбується про свою сім'ю.
Етнопсихологічні особливості темпераменту та спілкування у китайських і російських студентів були розглянуті Ян Бінем. Р.Темперамент та спілкування пов'язані з існуванням досить яскравих відмінностей між людьми. Ці відмінності посилюються етнокультурними традиціями, в яких розвивається особистість.
Провідними тенденціями розвитку релігійної свідомості студентсва визначено:
Розмивання самої ідеї Бога , його пантеїзація та антропомовізація,
Довільний вибірковий підхід молодого віруючого до системи віровчення своєї конфесії, в результаті чого релігія постає як система певних життєвих моральних норм;
Еклектичне поєднання у свідосості догматів різних вірувань.
Зникнення впевненості та переконаності в єлиноістинності й єдиноможливості саме свого конфесійного вибору
Видозміна соціальних і культурних функцій релігії, наслідком чого є зміщення спільої релігійної свідомості особистісною.
Формування нових типів релігійності.
Періодична зміна віросповідань, а подекуди й участь однієї людини у діяльності кількох релігійних організацій.
На основі вивчення тенденцій розвитку релігігійної свідомості студента прогнозується, що в своїй наступній професійній діяльності він як фахівець і носій певної релігійності буде скоріше виступати в ролі суб’єкта морально-етичного виховання на певній релігійній основі, ніж спиратися на практично і соціально неактуальні уявлення про потойбіччя. В умовах відсутності зовнішнього контролю за формуванням системи свого релігійного світогляду, студент переживає конфлікт між раніше сприйняти знаннями про світ і знаннями, які він опановує у ВУЗі. Існує перспектива відходу студента від релігії взагалі або його вільнодумства в релігії.
