25. Загальна х-а етнопсихології та релігійної приналежності студентської молоді

Етнопсихологічні життєві орієнтації є структурним компонентом ціннісно-смислової сфери студентства. Етнодиференційні відмінності життєвих орієнтацій виявляються на когнітивному та афективному рівнях. Вони стосуються розуміння змісту понять „моя Батьківщина”, де домінантним вважається „країна проживання”, а не „країна дитинства” чи „етнічна Батьківщина”, та „територія Батьківщини”, де виокремлюється поняття „національна Батьківщина”. Найхарактернішими рисами українців студенти називають хазяйновитість і працелюбність, сердечність та емоційність, волелюбність і нескореність. В сучасних умовах спостерігаються зміни в оцінці студентською молоддю типових рис представників українського етносу. Емоційний компонент етнічного пов’язується з виявом таких почуттів, як гордість і самоповага, соціальна незахищеність, душевна рівновага. Значущими є результати, які підтверджують небажання змінювати етнічну приналежність.

Особливості ціннісних орієнтацій студентської молоді розглянуті у роботі Іванчук А.П. Результати цього дослідження засвідчили, що багато ціннісних особливостей обумовлені національним характером. Так, студенти-американці більше спрямовані на зовнішнє, екстравертовані, а також їх цінності дуже загальні, вся ієрархія складає уявлення про дещо поверхневе ставлення до життя. Студенти-українці інтравертовані, схильні до самоаналізу, інтелектуальності, поєднуючі це з активністю. Для них сім'я і друзі також грають важливу роль, проте контекст ін. Ідеал для українських студентів - освічений, чесний, життєрадісний, відповідальний, чутливій та ефективний в роботі, окрім того мудрий, люблячий, впевнений в собі, здоровий та активний, має гарні стосунки в сім'ї та матеріально забезпечений. Для американців ідеал - незалежний, чесний, відповідальний, допомагаючий своїм друзям, які є для нього важливими, та ставиться до них з любов'ю та ніжністю, мудрий, в нього немає внутрішніх конфліктів та турбується про свою сім'ю.

Етнопсихологічні особливості темпераменту та спілкування у китайських і російських студентів були розглянуті Ян Бінем. Р.Темперамент та спілкування пов'язані з існуванням досить яскравих відмінностей між людьми. Ці відмінності посилюються етнокультурними традиціями, в яких розвивається особистість.

Провідними тенденціями розвитку релігійної свідомості студентсва визначено:

1. Розмивання самої ідеї Бога , його пантеїзація та антропомовізація,

2. Довільний вибірковий підхід молодого віруючого до системи віровчення своєї конфесії, в результаті чого релігія постає як система певних життєвих моральних норм;

3. Еклектичне поєднання у свідосості догматів різних вірувань.

4. Зникнення впевненості та переконаності в єлиноістинності й єдиноможливості саме свого конфесійного вибору

5. Видозміна соціальних і культурних функцій релігії, наслідком чого є зміщення спільої релігійної свідомості особистісною.

6. Формування нових типів релігійності.

7. Періодична зміна віросповідань, а подекуди й участь однієї людини у діяльності кількох релігійних організацій.

На основі вивчення тенденцій розвитку релігігійної свідомості студента прогнозується, що в своїй наступній професійній діяльності він як фахівець і носій певної релігійності буде скоріше виступати в ролі суб’єкта морально-етичного виховання на певній релігійній основі, ніж спиратися на практично і соціально неактуальні уявлення про потойбіччя. В умовах відсутності зовнішнього контролю за формуванням системи свого релігійного світогляду, студент переживає конфлікт між раніше сприйняти знаннями про світ і знаннями, які він опановує у ВУЗі. Існує перспектива відходу студента від релігії взагалі або його вільнодумства в релігії.