5. Переваги логістичного управління громадським транспортом.

Перевагами логістичного управління громадським транспортом є:

1. Усунення нераціональних маршрутів перевезень пасажирів.

2. Оптимізація рухомого складу на пасажирських маршрутах.

3. Мінімізація простоїв технічно справного рухомого складу

4. Координація інтересів виробників пасаж. послуг і їх споживачів

5. Узгодження роботи різних видів громадського пасажирського транспорту.

6. Чинники впливу на значення соціальних норм перевезень.

Найважливішим елементом соціального функціонування системи пасаж. перевезень є державне соціальне регулювання з дотриманням діючих соц.. норм і стандартів. В контексті перевезень соціальні норми обґрунтовують кількісні і якісні характеристики оптимального стану активності населення. Значення соціальних норм приймається окремо для кожного міста. Їх діапазон залежить від поточного рівня розвитку регіону (к-сть жителів, фактичний рівень доходу на одну людину, особливості арх.. планування, рівень соціальних витрат в міському бюджеті).

7. Основні параметри соціальної характеристики тр. Системи міста.

Соціальна характеристика населення міста складається з таких основних параметрів:

1. Транспортна рухомість населення

2. Співвідношення між рівнем розвитку громадського та індивідуального тр-ту.

3. Рівень доступності тр-ту

4. Рівень транспортної дискримінації населення

5. Зручність пасажирського тр-ту

6. Рівень розвитку екологічно чистих видів тр-ту

7. Рівень аварійності на громадському транспорті

8. Ефективність громадського тр-ту.

8. Поняття транспортної рухомості.

Транспортна рухомість населення це показник який характеризує сукупність таких чинників:

• Ритм життя міста

• Особливості містобудування

• Існуючий стан та перспективи розвитку системи міського тр-ту.

Транспортна рухомість визначається як кількість переміщень на одну людину за одиницю часу.

9. Поняття рівня доступності тр-ту.

Рівень доступності тр-ту – це показник який відображає якість тр. середовища. Кількісно він визначається витратами часу на поїздку (підхід до зупинки ГПТ, очікування, час поїздки, час на пересадку). Норма доступності визначається окремо для кожного зупинкового пункту.

Рівень транспортної дискримінації населення відображає яка частина жителів міста знаходиться поза рівнем транспортної доступності.

10. Показники від яких залежить якість пасажирських перевезень.

Якість пасаж. перевезень визначається сукупністю таких чинників:

1. Щільність маршрутної мережі δ – відношення сумарної довжини вулиць і доріг по яких проходить ГПТ до площі забудованої території міста (км/км²)

2. Маршрутний коефіцієнт (К_м) – відношення протяжності всіх маршрутів громадського тр-ту до сумарної довжини вулиць та доріг міста.

При значенні К_м=1,7-2,2 – маршрутна мережа вважається розвинутою.

3. Кількість рухомого складу на 1 тис. жителів міста – характеризує насиченість маршрутів ТЗ.

4. Регулярність руху (К_рег) - відношення кількості рейсів виконаних згідно розкладу до к-сті рейсів передбачених цим розкладом.

5. Витрати часу на переміщення (t_пер) – це сума часу витраченого на підхід до зупинки, очікування ТЗ, часу поїздки і часу пересадки при потребі.

6. Статичний коеф. заповнення ТЗ – це відношення к-сті пасажирів, що перебувають в салоні ТЗ до нормативної вмістимості ТЗ.

7. Коефіцієнт пересадковості (К_пер) – середня кількість посадок, що припадають на одне переміщення пасажирів.