
- •4.Порівняння чисел в десятковій системі числення.
- •10.Дії над числами в різних позиційних системах числення ,відміних від десяткової.
- •13.Теорема про подільність суми двох цілих невід’ємних чисел.
- •28. Поняття дробу і додатного раціонального числа. Множина додатних раціональних чисел, її властивості.
- •29.Поняття дробу. Основна властивість дробу. Рівність дробів. Порівняння дробів.
- •30. Додавання дробів. Закони додавання.
- •31.Віднімання дробів
- •32. Множення дробів. Закони множення.
- •33. Ділення дробів
- •34. Запис додатних раціональних чисел у вигляді скінченних десяткових дробів.
- •2)Домножити чисельник і знаменник на необхідні степені чисел 2 і 5 так, щоб знаменник дорівнював числу 10k
- •35. Запис додатних раціональних чисел у вигляді відсотків. Розв'язування задач з відсотками.
- •1 Відсоток - це одна сота частина числа.
- •37. Необхідність розширення множини додатних раціональних чисел. Поняття додатного ірраціонального числа.
- •I крок.
- •II крок.
- •38. Додатні ірраціональні числа. Множина додатних дійсних чисел, її властивості.
- •40. Множення і ділення додатних дійсних чисел.
- •41. Від’ємні дійсні числа. Множина дійсних чисел, її властивості.
- •42. Модуль дійсного числа. Виконання арифметичних дій над дійсними числами.
- •Правила виконання арифметичних дій над дійсними числами:
- •43. Величини та їх вимірювання.
- •1. Величина як властивість предметів або явищ реального світу. Вимірювання величин. Властивості скалярних величин.
- •44. Поняття вимірювання величини. Міжнародна система одиниць вимірювання величин.
- •46. Одиниці вимірювання довжини відрізка. Дії над числовими значеннями довжин відрізків.
- •47. Довжина відрізка та її вимірювання.Властивості числових значень довжини.
- •48. Площа фігури та її вимірювання. Стандартні одиниці вимірювання площі.
- •49. Площа фігури.Стандартні одиниці вимірювання площі.
- •50.Площа фігури. Обчислення площ многокутників і площ поверхонь геометричних тіл.
- •51. Площа фігури. Вимірюванняплощіфігури за допомогою палетки.
- •52. Маса тіла, її вимірювання. Стандартні одиниці вимірювання маси тіла.
- •53. Одиницівимірюваннямаситіла.Дії над числовимизначеннямимаситіла.
- •54. Маса тіла. Властивості числових значень маси тіла.
- •55. Час, його вимірювання. Стандартні одиниці вимірювання часу.
- •56. Час, його властивості.
- •57. Об’єм тіла, його вимірювання. Стандартні одиниці вимірювання об’єму.
- •58. Об’єм тіла, його вимірювання. Стандартні одиниці вимірювання об’єму.
49. Площа фігури.Стандартні одиниці вимірювання площі.
Площа - це одна із скалярних величин, деяка властивість об'єктів реального світу (підлоги, земельної ділянки, Атлантичного океану, Житомирської області).Площею фігури називається додатна величина, визначена для кожної фігури так, що:1) рівні фігури мають рівні площі:2)якщо фігура складається із скінченої кількості фігур, які не мають спільнихточок, то її площа дорівнює сумі їх площ. Площа фігури має такі самі властивості, як і довжина. Різниця лише в тому, що довжину ми розглядаємо на множині відрізків, а площу - на множині фігур. Площу фігури прийнято позначати буквою S.
Площа фігури має такі властивості:
1.Площі можна порівнювати: F1 = F2<=>S (F1) = S (F2):
F1>F2<=> S (F1) > S (F2).
2. Якщо F = F1+F2, то S (F) = S (F1) + S (F2).
3. Якщо F = F1-F2, то S (F) = S (F1) - S (F2).
4. Якщо фігура F1має площу S (F1),то фігура k · F1має площу
S (F) = k · S ( F1).
5. S ( F1) : S ( F2) = k,де k - деяке дійсне число.
50.Площа фігури. Обчислення площ многокутників і площ поверхонь геометричних тіл.
Площа - це одна із скалярних величин, деяка властивість об'єктів реального світу (підлоги, земельної ділянки, Атлантичного океану, Житомирської області).
Площею фігури називається додатна величина, визначена для кожної фігури так, що:
1) рівні фігури мають рівні площі:2)якщо фігура складається із скінченої кількості фігур, які не мають спільних
точок, то її площа дорівнює сумі їх площ.
Об'єднання простої замкненої лінії та її внутрішньої області називається многокутником. Ланки ламаної називаються сторонами многокутника.Точки, в яких збігаються дві суміжні ланки, називаються вершинами многокутника. Відрізок, що з'єднує дві вершини многокутника, які не належать одній з його сторін, називається діагоналлю.Залежно від кількості сторін многокутник називається трикутником, чотирикутником, п'ятикутником тощо.Для обчислення площ многокутників використовуються такі формули:
прямокутник:
S=
· b,
де
,
b
- сторони прямокутника;
S
= d2·sin
,
де - діагональ прямокутника,
- кут між діагоналями;
квадрат:
S= 2, де - сторона квадрата;
S=
,
де d
- діагональ квадрата;
паралелограм:
S= · h, де - сторона паралелограма, Н - висота, проведена до цієї сторони;
S = d1 ·d2 · sin , де d1,d2 - діагоналі паралелограма, - кут між діагоналями;
S= · b ·sin ,де , b - сторони паралелограма, - кут паралелограма;
ромб:
S
=
sin
,
де
- сторона ромба,
- кут ромба;
S= · h, де - сторона ромба, h - висота, проведена до цієї сторони;
S
=
де
-
діагоналі ромба;
трапеція:
S
=
де
-
основи трапеції,
- її висота;
S=
де
-
середня лінія трапеції, h
- її висота;
трикутник:
S=
,
де
-
сторона трикутника, h
- висота, проведена до цієї сторони; .
S=
, де
-
сторони трикутника,
- кут між ними;
S=
,
де
- півпериметр трикутника (формула
Герона);
правильний (рівносторонній) трикутник:
S
=
прямокутний трикутник:
S
=
де a,
b-
катети цього трикутника.
площу круга обчислюють за формулами:
S=
,
де
- його радіус;
S
=
де
- діаметр круга.
Площі поверхонь геометричних тілзнаходять за такими формулами:
пряма призма:
бічна
поверхня
де
- периметр основи призми,
- її висота (бічне ребро);
повна
поверхня
де
- площа основи призми;
правильна піраміда:
бічна
поверхня
де
- периметр основи піраміди,
- апофема (висота бічної грані);
повна
поверхня
де
- площа основи піраміди;
циліндр:
бічна
поверхня
,
де
- радіус основи циліндра,
- висота (твірна);
повна
поверхня
конус:
бічна
поверхня
де
-
радіус основи конуса,
- його твірна;
повна
поверхня
сфера:
де
- радіус сфери (кулі).