- •4.Порівняння чисел в десятковій системі числення.
- •10.Дії над числами в різних позиційних системах числення ,відміних від десяткової.
- •13.Теорема про подільність суми двох цілих невід’ємних чисел.
- •28. Поняття дробу і додатного раціонального числа. Множина додатних раціональних чисел, її властивості.
- •29.Поняття дробу. Основна властивість дробу. Рівність дробів. Порівняння дробів.
- •30. Додавання дробів. Закони додавання.
- •31.Віднімання дробів
- •32. Множення дробів. Закони множення.
- •33. Ділення дробів
- •34. Запис додатних раціональних чисел у вигляді скінченних десяткових дробів.
- •2)Домножити чисельник і знаменник на необхідні степені чисел 2 і 5 так, щоб знаменник дорівнював числу 10k
- •35. Запис додатних раціональних чисел у вигляді відсотків. Розв'язування задач з відсотками.
- •1 Відсоток - це одна сота частина числа.
- •37. Необхідність розширення множини додатних раціональних чисел. Поняття додатного ірраціонального числа.
- •I крок.
- •II крок.
- •38. Додатні ірраціональні числа. Множина додатних дійсних чисел, її властивості.
- •40. Множення і ділення додатних дійсних чисел.
- •41. Від’ємні дійсні числа. Множина дійсних чисел, її властивості.
- •42. Модуль дійсного числа. Виконання арифметичних дій над дійсними числами.
- •Правила виконання арифметичних дій над дійсними числами:
- •43. Величини та їх вимірювання.
- •1. Величина як властивість предметів або явищ реального світу. Вимірювання величин. Властивості скалярних величин.
- •44. Поняття вимірювання величини. Міжнародна система одиниць вимірювання величин.
- •46. Одиниці вимірювання довжини відрізка. Дії над числовими значеннями довжин відрізків.
- •47. Довжина відрізка та її вимірювання.Властивості числових значень довжини.
- •48. Площа фігури та її вимірювання. Стандартні одиниці вимірювання площі.
- •49. Площа фігури.Стандартні одиниці вимірювання площі.
- •50.Площа фігури. Обчислення площ многокутників і площ поверхонь геометричних тіл.
- •51. Площа фігури. Вимірюванняплощіфігури за допомогою палетки.
- •52. Маса тіла, її вимірювання. Стандартні одиниці вимірювання маси тіла.
- •53. Одиницівимірюваннямаситіла.Дії над числовимизначеннямимаситіла.
- •54. Маса тіла. Властивості числових значень маси тіла.
- •55. Час, його вимірювання. Стандартні одиниці вимірювання часу.
- •56. Час, його властивості.
- •57. Об’єм тіла, його вимірювання. Стандартні одиниці вимірювання об’єму.
- •58. Об’єм тіла, його вимірювання. Стандартні одиниці вимірювання об’єму.
47. Довжина відрізка та її вимірювання.Властивості числових значень довжини.
Однією з величин, які вивчають у початкових класах, є довжина відрізка. Довжиною відрізка називається додатна величина, визначена для будь-якого відрізка так, що:1) рівні відрізки мають однакову довжину;
2) якщо відрізок складається із скінченої кількості відрізків, то його довжина дорівнює сумі довжин цих відрізків.
Виміряти довжину відрізка означає порівняти її з іншим відрізком, взятим за одиницю вимірювання довжини. При цьому довжина може виражатися дійсним числом (раціональним чи ірраціональним).
Тоді а = х · е, де а - довжина заданого відрізка, е - одиниця вимірювання довжини, x - числове значення довжини відрізка а: х = me (а).
Справедливе й обернене твердження: якщо х = me (а),то можна побудувати відрізок а заданої довжини.
Числові значення довжини мають такі властивості:
1. При вибраній одиниці довжини довжина будь-якого відрізка виражається додатним дійсним числом; для кожного додатного числа існує відрізок, довжина якого визначається цим числом.
2. Якщо два відрізки рівні між собою, то числові значення їх довжин також рівні, і навпаки, якщо числові значення довжин двох відрізків рівні, то рівні і самі відрізки: а = b<=>me (а) = me (b).
3. Якщо відрізок є сумою декількох відрізків, то числове значення довжини цього відрізка дорівнює сумі числових значень довжин відрізків, з яких він складається, і, навпаки, якщо числове значення довжини відрізка дорівнює сумі числових значень декількох відрізків, то й сам відрізок дорівнює сумі цих відрізків: а + meb = с <=>me (а + b) = me (а) + me(b).
4. Якщо довжини відрізків а, b такі, що b = х · а, де x - додатне дійсне число і довжина а виміряна за допомогою одиниці довжини е, то:
b = х · а <=> = me(b) = х · me (а).
5. Під час заміни одиниці довжини числове значення довжини збільшується (зменшується) у стільки разів, у скільки разів нова одиниця довжини менша (більша) від попередньої:
1м = 10дм, 1 кг = 1000г.
6. Якщо довжини відрізків а, b виміряні за допомогою тієї самої одиниці довжини е, то відношення між ними будуть такі ж, як і між їхніми числовими значеннями:
а = b<=>me (а) =me (b); а >b<=>me(а) >me (b); а <b<=>me(а) <me (b).
7. Якщо довжини відрізків а, b виміряні за допомогою тієї самої одиниці довжини е, то а - b = с <=>me (а - b) = me (а) - me(b).
8. Якщо довжини відрізків а, b виміряні за допомогою тієї самої одиниці довжини е, то : х = а : b<=> х = me (а) : me(b).
48. Площа фігури та її вимірювання. Стандартні одиниці вимірювання площі.
Площа - це одна із скалярних величин, деяка властивість об'єктів реального світу (підлоги, земельної ділянки, Атлантичного океану, Житомирської області).
Площею фігури називається додатна величина, визначена для кожної фігури так, що:
1) рівні фігури мають рівні площі:2) якщо фігура складається із скінченої кількості фігур, які не мають спільних
точок, то її площа дорівнює сумі їх площ. Щоб відповісти на питання: „На скільки площа однієї ділянки більша (менша) від площі іншої ділянки?", треба ці площі виміряти. За одиницю вимірювання площі береться площа квадрата зі стороною, що дорівнює одиниці довжини.Основними одиницями вимірювання площі є: мм2 , см2 , дм2 , м2 , км2 , ар, га.
1мм2 - це площа квадрата зі стороною 1мм;
1см2 - це площа квадрата зі стороною 1см;
1дм2 - це площа квадрата із стороною 1 дм;
1 м2 - це площа квадрата із стороною 1 м;
1а (ар) - це площа квадрата зі стороною 10 м;
1га (гектар) - це площа квадрата зі стороною 100 м;
1 км - це площа квадрата із стороною 1 км.
Між одиницями площі існують певні співвідношення:
1 см2 = 100 мм2; 1 дм2 = 100 см2; 1 м2 = 100 дм2; 1 а = 100 м2;
1 га = 10000 м2; 1 га = 100 а; 1 км2 = 1000000 м2; 1 км2 = 100 га.
Виміряти площу фігури - означає порівняти її з площею іншої фігури, взятої за одиницю площі.
